Деян Айдачич, Лідія Непоп

Використання української та іноземних мов в українському інтернеті^*

Процес глобалізації швидко позначається на світовій мережі інтернет, яка має сильний вплив на усі сторони життя. Тому важливо дослідити позицію національної мови та співвідношення національної й інших мов у вебпросторі, а також тенденції та наслідки змін, які відбуваються. Домінування англійської мови у вебпросторі, зумовлене провідною роллю Америки в розвитку інтернету, відображає її позицію та силу впливу в сучасному світі.

Презентації в українському вебпросторі на національному домені (ua) та сайти про Україну на інших доменах найчастіше використовують українську та російську мови. Польська мова з’являється на українських сайтах частіше, ніж решта слов’янських та неслов’янських мов сусідів України, на нашу думку, тому, що Польща виступає посередником України на шляху до ЄС, а також має міцні торгівельні зв’язки з Україною. Використання мов національних меншин в Україні обмежується презентаціями їх товариств, асоціацій та локальних засобів масової інформації.

Із неслов’янських мов, зрозуміло, найпоширеніша в українському інтернеті англійська мова, набагато рідше використовується німецька, іспанська, французька та ін. Присутність західних, зокрема англійської, мов на презентації є ознакою зацікавленості авторів сайту в комунікації із Заходом або ознакою наявності західних чинників в українському вебпросторі. У вебпросторі української діаспори широко використовуються мови країн, в яких проживають українці. Найчисленніші і добре пов’язані між собою у мережі сайти еміграції в Америці та Канаді. Вони бувають як одномовними (частіше англомовні, рідше україномовні), так і двомовними.

Про широту використання мов, поверховість чи глибину багатомовності у структурі сайтів свідчить обсяг присутності іноземних мов на вебсторінках. Тому треба уважно розглядати весь сайт повністю, щоб оцінити рівень його двомовності, тримовності або багатомовності. Існують такі види багатомовності сайтів: 1)послідовне паралельне використання мов; 2) нерівномірне використання однієї мови в одній частині / колонці сайту, а іншої - в решті; 3) використання двох мов до певного рівня сайту, тоді як на глибших рівнях використовується одна мова, та 4) інформативна презентація тільки однієї або кількох сторінок іноземною мовою.

Спосіб використання мов у мережі інтернет має не формальний, а принциповий характер, тому що він показує спрямованість авторів сайтів на користувача. На дуже великих сайтах двомовною звичайно є лише їх частина. Повна багатомовність зустрічається не часто. Найчастіше зустрічається тримовні (українська, російська, англійська) та двомовні (українська й російська, українська й англійська, російська й англійська) сайти.

Використання української та іноземних мов в українському інтернеті ми розглядаємо за окремими галузями.

Політичні сайти та сайти органів державної влади. Міністерства, державні та приватні організації поширюють дані про Україну, використовуючи також іноземні мови. Більшість міністерств має презентації українською мовою, а основні дані наводяться і по-англійськи. Тільки українською мають презентації Міністерство юстиції, Міністерство освіти і науки. Сайти Верховної Ради та Міністерства закордонних справ використовують українську та англійську мови. Три мови (українська, англійська, російська) представлені на сайтах Міністерства внутрішіх справ, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства фінансів, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства палива і енергетики, Кабінету Міністрів.

Найвпливовіші політики (президент В.Ющенко та голова уряду Ю.Тимошенко), політичний блок "Наша Україна" в офіційних презентаціях також використовують три названі мови.

Російською, українською та англійською мовою представлені "Український центр ділових зв’язків", "Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства", "Центр порівняльного права" та інші консультативні організації. Сайти Представництва Європейської Комісії в Україні, Молдові та Бєларусі, "Україна-Європейський Союз" – офіційний сайт Представництва України в Європейському Союзі використовують українську й англійську мови.

Посольства України за кордоном, які мають вебпрезентації, звісно, використовують як українську мову, так і мову країни перебування.

Восени 2004 року помаранчеву революцію висвітлювали в інтернет мережі багатьма мовами як самі її учасники, так і світові ЗМІ.

Використання іноземних мов в українських інтернет презентаціях в галузі торгівлі та промисловості спрямоване на представлення певної фірми, продукції, колективу, результатів та планів, існуючої та можливої ділової співпраці. Українські підприємства надають інформацію іншою мовою з метою розширення кола партнерів і виходів на ринки. Деякі з них у назву підприємства включають іноземні, найчастіше англійські, слова. Представництва великих транснаціональних компаній (Хонда, Фольксваген, Нокіа, Адідас, Сіменс, Цептер) мають вебпрезентації в Україні, а деякі (Оріфлейм) мають у Росії презентації для всіх країн СНД, тобто тільки російською мовою. Банки, комп’ютерні фірми, оператори мобільного зв’язку, розраховуючи на іноземних клієнтів, які постійно або тимчасово перебувають в Україні, надають інформацію про свою діяльність і іноземними мовами.

Є сайти про Україну та її промисловість англійською мовою, зрідка сайти зроблені іншими мовами, напр., польською (www.ukraina.net.pl), російською (www.ukraine.ru), чеською (www.ukraine.cz), німецькою (www. ukraina.de), нідерландською (www. ukraina.nl) та ін.

Веб-ЗМІ. Інтернет газети та інформаційні портали України дають новини або російською, або українською мовою. Деякі сайти також надають вибірку новин англійською. Послідовна двомовність в інтернет виданнях України є винятком, наприклад, тижневик "Дзеркало тижня", газета "День", які публікують українською та російською мовами як друковану, так і інтернет версію.

До інтернет видань інших країн, які надають інформацію українською мовою, належить кілька сайтів діаспори, дуже впливові світові інформаційні компанії, напр., ВВС, Радіо Свобода, Голос Америки, Deutsche Welle, einnews.com.

Освітні, академічні та наукові установи часто представляють на сайтах основну інформацію однією, рідше двома західними мовами: англійською, рідше французькою або німецькою мовою. Національний університет імені Тараса Шевченка має презентацію українською, російською та англійською мовами; Національний університет “Києво-Могилянська академія“, Львівський національний університет імені Івана Франка – українською та англійською; Ужгородський університет – англійською, українською та німецькою; Прикарпатський університет – тільки українською; Український Католицький університет зі Львова – українською, англійською, французькою мовами. Інститути філології університетів могли б зробити багатомовні презентації завдяки найкращим спеціалістам, але часто такі можливості не використовуються.

Завдяки використанню західних мов університети та інститути приєднуються до світового обміну академічною інформацією ("Ukrainian Centre for International Education"). Науково-дослідні проекти, здійснювані за іноземної підтримки (TEMPUS, TACIS, IREX, Pauci, Fulbright), часом повинні представити в інтернет мережі результати своєї роботи англійською або іншою західною мовою.

Словники в інтернеті є допоміжним засобом праці. Перелік доступних словників можна знайти на сайті "Весна" Соломка Валентина, де є, напр., англо-білорусько-польсько-російсько- український словник.

Комп’ютерні перекладачі, хоча їхня якість ще не задовольняє філологів та користувачів, після короткого періоду, коли був можливим вільний доступ до них для перекладу тексту з обмеженою кількістю знаків, сьогодні більше не надають безкоштовних послуг. Іхні презентації тепер пропонують продаж програмного пакету для комп’ютерного перекладу. На вебпрезентації компанії "Трайдент", яка пропонує програми машинного перекладу "Прагма", використано англійську, російську та українську мови.

Сайти, які пропонують послуги вивчення іноземних мов, мають двомовні або багатомовні презентації, напр., харківські IH, English language center.

Окремо треба сказати про використання іноземних мов для вивчення української мови через інтернет. Такий курс ("Ukrainian as a foreign language") запропонований Національним університетом "Києво-Могилянська академія".

Українська мова використовується на кількох презентаціях зарубіжних кафедр україністики: Вільного українського університету в Мюнхені (сайт українською, німецькою, англійською мовами), Вашингтонського університету (українською, англійською) та ін.

Європейський колегіум польських і українських університетів в Любліні має тримовну українсько-польсько-ангійську презентацію.

Для українських мовознавців важливим є сайт "Bibliographie lingustique" (світова мовознавча бібліографія), де бібліографічні дані про слов’янські (кириличні), в тому числі й українські, видання транскрибуються, а решта подається мовою оригіналу.

Транспорт та туризм. На сайтах для потенційних гостей України пропонуються послуги українських туроператорів, агентств, готелі, туристичні маршрути, презентації міст та регіонів. Туристичне агентство, яке пропонує круїзи по Дніпру, надає інформацію німецькою, російською, французькою та англійською мовами.

Українська залізниця на своєму сайті представляє дані про організацію та послуги українською та російською мовами. У випадку поїздів, які прямують до інших країн, варто було б, на нашу думку, додати хоча б мови цих країн з відповідною інформацією. На вебпрезентації міжнародного аеропорту Бориспіль використані українська, російська та англійська мови, на сайті "Міжнародних Авіаліній України" та "Аеросвіту" – українська й англійська, а "Кий Авіа" надає інформацію крім названих трьох також німецькою мовою.

Культурні зв’язки, спорт, розваги. Заможні західні країни можуть фінансувати свої культурні центри, які використовують в інтернеті тільки свою мову (britishcouncil - англійську); свою і українську і/або російську (Центр іспанської мови та культури – російську, англійську та іспанську, Goethe Institut – німецьку та українську, Polski Іnstytut – українську/ зазначений перехід на сторінки польською мовою не працює).

У вересні 2001 р. відкрито "Проект Растко Київ-Львів" – електронну бібліотеку українсько-сербських зв’язків. Там опубліковано тексти понад 160 авторів, велика кількість наукових статей з літературознавства, мовознавства, фольклористики, історії, мистецтвознавства, а також 12 книг (наукових та художніх) повністю.

Про українських письменників, за винятком Ю.Андруховича та кількох інших, в інтернеті дуже мало інформації іноземними мовами. Українські ж спортсмени та співаки мають іншомовні презентації. Перемога на Євробаченні 2004 підвищила популярність співачки Руслани, на україно- та російськомовній презентації якої є також англійська частина. Євробачення 2005 має неофіційний сайт, де використовується українська, російська та англійська мови.

За умов усе швидшого розвитку інтернету необхідно добре зрозуміти цей засіб комунікації та використати його для поширення культури та знань. Вибір мови сайту залежить від особистого ставлення до певної мови та до презентації відповідальних за її створення людей, а також від чіткого визначення замовником мети сайту, від урахування мовних звичок гостей вебпрезентації. Так, напр., двомовні українсько-російські сайти розраховані також на російськомовних українців та користувачів із країн СНД, а українська еміграція США, Канади, Австралії багато зробила для поширення через інтернет інформації про Україну, її культуру та історію англійською мовою. Ми особливо наголошуємо на аспекті вибору мови сайту, бо поки що автори текстів рідко самі створюють вебпрезентації. Від ідеї до реалізації є кілька етапів, на яких вирішуються різні питання, серед яких є також питання вибору мови.

Інтернет байдужий до етнічного, до мов, але він і не проти них. Суспільства, які не мають бачення власного шляху розвитку та чітко окресленої картини майбутнього, не використовують шанс, наданий інтернетом. Слід усвідомити, що інтернет дає можливості представити свої цінності й відстоювати свій світогляд та не дозволяє здійснювати тиск на користувачів.

Україна робить несміливі кроки в інтернет просторі назустріч іншим народам. Здається, українці чекають такого кроку з боку інших народів. Шанс, наданий глобалізацією, можна використати через інтернет, бо він, завдяки своїй доступності й демократичності, набув надзвичайного поширення у світі. Безумовно, важливо звертатися до інших народів їхньою мовою. Це повага до інших та очікування поваги до себе. Необхідно знайти оптимальну рівновагу між самоповагою та кроком назустріч іншим.

* представлено на конференції "Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації" 12 квітня 2005 року, у Києві.