А. А. Лисенко, Сербська та хорватська науково-фантастична лексика, 2002.

РОЗДІЛ IV
СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ФУНКЦІЇ НФЛ

Завдяки своїй семантичній природі і вузькій жанровій приналежності НФЛ утворює в кожному окремому тексті специфічний і завжди стилістично маркований лексичний корпус. Стилістична маркованість передбачає наявність у НФ лексем цілого ряду характеристик і стилістичних можливостей, які відрізняють їх від інших, немаркованих одиниць тексту. Ці характеристики і можливості ми називаємо стилістичними властивостями НФЛ.

Саме ці властивості є основою для виконання НФ лексикою певних стилістичних функцій у художньому творі. Під функцією услід за З. І. Хованською ми розуміємо “роль, яку виконує елемент у діяльності тієї структури, в яку він уключається, або ціла структура при включенні її в іншу, більш складну, більш високого рівня [138: 11]”.

Якщо ж говорити конкретно про стилістичну функцію, то, як справедливо зауважує І. В. Арнольд, вона полягає в забезпеченні “поряд з предметно-логічним змістом тексту також закладеної в ньому експресивної, емоційної, оціночної та естетичної інформації [5: 47]”.

Cтилістичні функції НФ лексики ми розглядаємо як практичний прояв у тексті її стилістичних властивостей, котрі в свою чергу обумовлені семантичною природою НФЛ.

Виходячи з цього, завданням нашого дослідження ми вважаємо перш за все виділення і вивчення стилістичних властивостей НФЛ як її найбільш істотних і константних характеристик, а також опис шляхів їх реалізації у конкретних стилістичних функціях у результаті індивідуально-авторської організації тексту та застосування певних стилістичних прийомів. Cтилістичні функції, як явища похідні, описуватимуться не окремо, а паралельно з аналізом стилістичних властивостей НФЛ.

4.1.Стилістичні властивості НФЛ

4.1.1.Властивість зображувати фантастичне як реальне. Семантична природа НФЛ полягає в тому, що НФ лексема позначає неіснуючий фантастичний об’єкт, що до певної міри суперечить логіці мови, де слова, як правило, позначають існуючі об’єкти й поняття, оскільки слово з’являється саме як реакція мови на появу останніх. Підкріпленість слова денотатом призводить до того, що в свідомості мовця існує дедуктивно виведене ним правило: “якщо є слово, то є й реальний об’єкт”. Саме цим правилом і користуються фантасти, вивертаючи в жанрі НФ логіку мови й уводячи в текст слова, що позначають неіснуючі об’єкти. Свідомість читача, підкоряючися правилу, сприймає НФ лексеми за нормальною мовною логікою, в результаті чого об’єкти й поняття, названі ними, у тексті сприймаються як реальні. Таким чином, властивість подавати неіснуюче як реальне закладена в самій природі слова, що позначає вигаданий об’єкт: “Kao i u svih galata – rase koje je i on pripadnik – i Veliki Koordinator je takvim načinom kaskadnog razmišljanja rješavao i naizgled nerješive probleme...” (XX– c.180); “Android ne može kasnije da se seti bilo čega. Mislim posle “trešenja svesti” (III-с.113); “Nekoliko puta je prstom pokazala na mene i izgovorila pritom riječ pi-tsuha što mi je dobro ostalo u ušima.” (XIV-c.322); “Ostavi ga na miru. Ako mu hiberin nije pomogao, nećemo ni mi. Pazi i tiho!” (XXV-c.52); “Potencijal alef-polja u stalnom rastu, druga derivacija pozitivna. Interspacijalni napon opada eksponencijalno!” (XXVI-c.6); “– Oh, draga – govorio je – kakav je divan osećaj kada se tvoji anti-T-kvarkovi anihiliraju na mojim donjim kvarkovima.” (I-c.6); “Pseudogravitacijska sila uvila je prostorno-vremenski kontinium u sebe sama, odvojivši brod od ostalog dijela univerzuma.” (XXI-c.73).

Усі елементи контексту (не тільки семантизуючі) у наведених прикладах поводять себе стосовно НФЛ так, наче це звичайні узуальні лексеми, що позначають реальні поняття. З внутрітекстової точки зору (точка зору персонажів твору) вони нічим не відрізняються від решти слів. НФ неологізми, власне кажучи, подають вигадане як реальне саме у фантастичній дійсності.

Як раніше вказувалось, у жанрі НФ уже сформувався цілий фонд НФ слів, які, будучи колись вигаданими конкретним фантастом, нині стали загальножанровими: “Stigla nam je na lice mjesta jučer ekipa bioinženjera koju nam je poslala Njegova Mudra Cerebralnost Kiborg Nulti. Molio bih Kiborga BI trideset tri, vođu ekipe bioinženjera, da uzme riječ.” (XX-c.153); “Roboti, androidi, ljudi koji su nekuda išli, svako sa nekim ciljem ili zadatkom.” (III-c.143); “To za humanoidne robote nije bilo karakteristično, a Niku to nije promaklo.” (VII-c.65); “Androidi su tada krenuli, bili su tajna, novost koja je iznenada buknula.” (III-c.160); “Humanoid, koji je već predvideo Aabovu reakciju, pogleda u Naau.” (VII-c.63). “Izlazi!”, jeknuo je i mahao blasterom ka Borneu.” (VII-c.103); “Budućnost se Džou Krovalskom nije činila nimalo svetla: ili spora smrt u ovom metalnom kovčegu, ili brza smrt od ručnog dezintegratora.” (III-c.185); “Ali da znaš kakva je ovdje strka zavladala! Pričalo se o svemu – o ruskoj sabotaži, o marsijancima. ” (XXV-c.134) .

Загальножанрові слова в тексті реалізують властивість представляти неіснуюче як реальне так само, як і авторські неологізми, з тією різницею, що їм не потрібна семантизаційна підтримка контексту. Особливістю їх є і те, що вони увійшли в склад мови і, отже, утворюють в ній групу слів, які позначають завідомо неіснуючі об’єкти. Властивість подавати вигадане як реальне поза контекстом у загальножанрових НФЛ знаходиться в імпліцитному вигляді, оскільки мовці усвідомлюють, що слово позначає фантастичне поняття. З іншого боку, ця властивість підтримується повноцінною розробкою семантичної структури НФ лексеми як мовного знаку. Так, скажімо, у словнику Р.Алексича [150] слово android тлумачиться як “automat u obliku čoveka, vestački napravljen čovek, robot” навіть без указівки на його фантастичність. Відрізнити таке слово від тих, що позначають реальні об’єкти, без екстралінгвістичних знань неможливо.

Властивість подавати вигадане як реальне є основною для НФЛ. Вона дозволяє НФЛ виконувати в тексті її головну функцію – креативну [125: 25], тобто створювати картини фантастичних світів із притаманними тільки їм реаліями. Здатність виконувати цю функцію робить НФЛ основним стилістичним засобом НФ, оскільки змалювання вигаданих фантастичних світів як реальних і становить суть цього жанру. власне кажучи, саме ця художня установка і спричинила виникнення такого специфічного лексичного явища, як НФЛ.

Слова, що позначають нереальні об’єкти, в інших жанрах можуть служити засобом обману реципієнта тексту. У НФ читач знає, що йдеться про художній прийом, і це дає йому можливість оцінити майстерність автора, оригінальність, влучність, елегантність його вигадки, його моделювання фантастичної реальності, що забезпечує НФЛ і виконання функції, яку ми називаємо інтелектуально-естетичною і яку вважаємо однією з найважливіших, характерних саме для НФ жанру.

4.1.2.Властивiсть авторських НФ неологiзмiв мати подвiйну стилiстичну маркованiсть. Властивість НФЛ подавати фантастичне як реальне є основою для появи ще однієї властивості у науково-фантастичних авторських неологізмів. У відповідності з подвійною семантикою (фантастичне в реальному житті – реальне у фантастичному) НФЛ – авторські неологізми мають і подвійну стилістичну маркованість. У реальному житті – це авторські неологізми, в тексті ж вони виступають як активна лексика описуваної цивілізації чи епохи: “Vrlo si oskudno opisivao smrt zapovjednika. Iz izvještaja se uopće ne vidi da ste se opijali gore nego što to kod nas ljudi čine dimom ili travom temzem.” (XIII-c.155); “Njene stegnute grudi su zadrhtale kada sam izvadio iz džepova sve one zlatne kalinte.” (III-c.133); “Brod izgrađen iz fikcija, miraža, priviđenja, fatamorgane, novom, halucinativnom tehnologijom!” (XXV-c.258).

Для читача слова temzem, kalint і hab – авторські неологізми, для персонажів твору це звичайні слова, що позначають елементи їхніх цивілізацій: temzem – наркотичну траву, kalint – грошову одиницю, halucinativna tehnologija – реальну технологію.

Читач помічає обидва стилістичні маркування, але завдання письменника полягає саме в тому, щоб за допомогою художніх засобів змусити його повірити в реальність фантастичних об’єктів. Крім того, між автором і читачем немовби існує домовленість, згідно з якою читач піддається авторові й вірить його фантазіям. Гра двох одночасно наявних стилістичних забарвлень дає яскравий стилістичний ефект і є важливим естетичним фактором у творах НФ.

Подвійна стилістична маркованість притаманна в НФ не тільки лексичним, але й семантичним НФ неологізмам: “Pustite to, meni se žuri, a što manje saznate o meni, to bolje i za vas i za mene. Lakše ću zavarati Čuvare. – “Čuvare?” zapita čovjek u bijelom. “I vi ih imate? I vas čuvaju?” (XX-c.146); “No tek posljednje smjene prije našeg odlaska došao je Iranoj opet k meni i priznao da se boji da je trokut.” (XIII-c.181);

Čuvarі у тексті – це представники служби контролю за подорожами в часі. Для героїв твору таке значення слова є одним із загальномовних значень полісемантичної лексеми čuvar, для читача ж воно виступає семантичним неологізмом. Значення trokut “неблагонадійний” так само є одним з регулярних значень цього слова для персонажів і авторським семантичним неологізмом для читача.

У випадку з неметафоричними семантичними неологізмами подвійність стилістичного маркування полягає в тому, що з точки зору читача слово здобуває нові, фантастичні семи, поширює свою семантику на фантастичні денотати, що і робить його семантичним неологізмом, в той час як для персонажів твору всі семи є звичними і нейтральними: “Dvadeset minuta kasnije njihove su indukcijske cipele zastrugale po naboranom dnu ulazne komore.” (XXV-c.279); “Poziv je uslijedio u neuobičajeno vrijeme, ujutro, dok sam sanjao peti dosadni nastavak o uzgoju, preradi i priređivanju mesnate trave dubokog podmorja.” (XII-с.7); “Funkcionar Direkcije pritisnuo je dugme na svome magnetskom naslonjaču i, lebdeći dva prsta iznad poda, doklizio do nje.” (XXV-c.12); “Velike zgrade u centru grada ležale su na jakim tračnicama po kojima su se mogle kretati. Na taj su se način ulice mogle premještati i mijenjati izgled.” (XVII-c.67).

У принципі така ж картина спостерігається й у випадку зі стилістичними авторськими неологізмами: “– Sada će vam postati jasna uloga vatre. Imaćete večeru kakvu odavno niste jeli. – Šta je to večera? – upita Arkona. – Jedan stari ritualni običaj. Nekada davno čitao sam o tome.” (VII-c.144); “Vino? Nađosmo se u nedoumici. Ta reč ima neku nejasnu vezu sa alkoholom. Vino, vinogradi – šta to behu vinogradi?” (IV-c.65).

У наведених прикладах слова večera, vino, vinogradi не міняють своєї семантики, проте в тексті змінюється їхня стилістична маркованість. Для персонажів твору ці лексеми застарілі, в той час як для читача вони нейтральні і належать до активного складу лексики. Застарілість слів у мові фантастичного майбутнього робить їх для читача стилістичними НФ неологізмами.

4.1.3.Властивість НФЛ приймати додаткові стилістичні значення. Опозиція авторський неологізм для читача – узуальна лексема для персонажа є основною для НФ неологізмів. Однак, як уже зазначалося, в жанрі НФ існує угода між читачем і автором, згідно з якою читач має прийняти правила гри й повірити в реальність фантастичного. Як тільки читач погоджується на це й стає учасником художнього процесу, НФ лексеми здобувають для нього додаткові стилістичні значення (забарвлення екзотизмів, варваризмів і т.ін), які може сприймати тільки він і які непомітні персонажам твору. Крім того, додаткові стилістичні забарвлення можуть виникати і для персонажів (їх сприймає й читач). Таким чином, на основну стилістичну опозицію НФЛ можуть накладатися додаткові стилістичні значення двох типів: стилістичні значення з точки зору читача і з точки зору персонажів.

4.1.3.1.Властивість здобувати додаткові стилістичні забарвлення для читача.

1) Забарвлення екзотизмів.

Набуття ролі екзотизмів зумовлюється вже самою семантичною природою НФЛ – називати вигадані предмети та явища, притаманні чужій фантастичній цивілізації. Наведене визначення практично збігається з визначенням екзотизмів: “слова запозичені з інших мов для позначення реалій життя іншого народу чи країни”[143: 138]. Єдина відмінність полягає в тому, що НФЛ позначають чужі фантастичні поняття, а екзотизми – реальні. Подібно до екзотизмів, НФЛ у тексті також має подвійне стилістичне прочитання: своя, нейтральна лексика для персонажів твору – чужа, екзотична для читача.

Різні тематичні групи НФЛ набувають у тексті різного за яскравістю екзотичного забарвлення. Найбільш інтенсивно воно проявляється у тієї НФ лексики, яка корелюється із тематичними групами екзотизмів у реальній мові.

Це власні назви:

антропоніми: “Teturajući kao ranjena ptica kraj nje promače Santar.” (III-c.58); “Za vođu je izabran Barig, Kidilin nećak, koji je bio mlad, ali je mnogo obećavao...” (XIV-c.200); “– Jamitu! – odgovori krivac. – Jamitu? Pa to je onaj milosrdni čovek što je nosio biljke za Sinorovu majku! – uskliknuo sam bijesno. Pošli smo u Jamitinu spavaonicu.” (XIII-c.92);

топоніми: “...pri jednom ponovnom obilasku promotrim cijelu panoramu uokolo hrama: južne perivoje, gorski lanac Sena na zapadu, sjeverne terase, more na istoku.” (XX-c.42); “Kad umrem, neću se preseliti u svijet duša što lete iznad pustinje Hon, kako je vjerovao moj narod.” (XX-c.38); “Од Ерга на југу ка рубу Пустара преко стеновитих висоравни Хамада и све до уласка у непролазне цветне шуме Еониса, на дан хода од тврђаве Пехтар...” (XI-с.18);

астроніми, назви невідомих нам, але знайомих майбутнім цивілізаціям космічних об’єктів: “Šaloh je upravo posmatrao film svog života, davno na asteroidu Zompas, i prisećao se prvog susreta sa Ivorom.” (VII-c.139); “Zbog toga je neprijatelj i bio prisiljen praviti tako veliki luk, izvan područja koordinatorovih uporišta u Oronskoj maglici...” (XX-c.179); “Sve formalnosti oko ispunjavanja uslova o povlačenju Zemljana sa tri planete: Makalak, Zun i Noks, bile su završene.” (III-c.219); “A sada je Čami htjela na Stur.” (XIX-c.58);

назви соціальних статусів, посад, професій: “...био је далеко изнад осталих свештеника од којих је већина водила порекло од полудакоа. Правих дакоа међу свештенством је било веома мало...” (XI-с.92); “Moj posao bedela doneće mi jednom smrt, ali to je jedini način da opstanem na Kalinu.” (III-c.129); “Odrekao se sebi tako omiljena lica i navukao ono svojega pradjeda, jedinog među Palatinusima koji je bio sub.” (XII-c.118);

назви різноманітних установ, закладів та організацій: “Otvaram sastanak Vrhovnog elektronskog vijeća Kiborgije.” (XX-c.152); “Odmah je shvatio da planeta pripada Vulpurijanskom savezu.” (III-c.185); “Isto vrijedi i za ljude iz Službe za reguliranje populacije androida.” (XXII-c.35); “Promislite samo, imena dvanaestorice članova Vrhovnog vijeća Zemlje učite prije prvog slova.” (XXVII-c.12);

назви предметів побуту: “Био је довољан само један ударац кетелом, који је на састанке с Ликанцима редовно носио, па да хумрелу одлети глава.” (XI-с.97); “...оштрица... дотаче бронзану копчу којом је млади дако кицошки учврстио свој хар на рамену.” (XI-с.189); Кетел – ріновид кинджала, хар — плащ, який носять представники описуваної цивілізації;

назви будівель і приміщень: “Перкасахан му затим показа део коршана у коме ће се сместити са својим војницима и онда, пошто се поздрави с њим, пође ка болену јер је претпостављао да се Тусахан неће дуго задржавати у свом шану.” (XI-с.171); “Ivor poрe prema svome akrumu. Od prvog dana suprotstavio se boravku u kapsuli.” (VII-c.51);

назви страв та напоїв: “Aab i Nik su, opušteni, pili toplu reu i posmatrali signalizatore.” (VII-c.32); “Odšetao sam do bara i nalio dve čaše. U svoju dodadoh tri kapi bosol-droge, bilo mi je potrebno nešto što će me opustiti.” (III-c.147); “Она коjа jе Елном постала захваљуjући његовој пукој радозналости из које је обичну Паелу од детињства хранио натотаном, упркос законима који су то под претњом смрти забрањивали.” (XI-с.90);

флора та фауна: “Graf ne misli da je surov... To je njegov nacin života. Za rave je sreća što se on vrlo retko hrani.” (VII-c.44); “Od te ih sudbine nije moglo spasiti ni podmorje, jer su sorcide, požderavši sve, počele zalaziti i u more, preobražujući se najprije u vodozemce, a potom i u ribe.” (XII-c.79); “Kako ćete izljiječiti čovjeka koji stalno žvaće travu meleh od koje se um pretvara u košmar lijepih priviđenja?” (XX-c.43); “Плави плод, да? Аминофруктус, да?” (X-с.34); “– Kalekala je životinja – objašnjavala je djevojčica. – Ona ne trči, ne skakuće i ne gmiže. Ona se kotura.” (XVI-c.72);

назви одиниць виміру: “Bila je to obična, žuta, dugovječna zvijezda, ni previsoke, ni preniske temperature, koja će nepromjenjivim sjajem sjati još mnogo tina.” (XX-c.183); “Dopušteno vrijeme: četiri tina.” (XX-c.183); “Kada sam bio star šest haba, otac me odveo u Raov hram i ispričao svećenicima o mom rođenju.” (XIII-c.37); “Чудо је било већ и само то што се челична плоча дебљине десет ксуа* бешумно померала.

Наведені групи НФЛ практично збігаються з характерними тематичними групами реальних екзотизмів. Це означає, що творення авторських НФЛ при всій свободі фантазії тематично зумовлене розрядами екзотизмів у реальній мові.

Екзотичне забарвлення НФЛ набагато слабше виражене в наукових та технічних термінах. Терміни, як відомо, не вважаються в мовознавстві екзотизмами, навіть якщо позначувані ними предмети відсутні в практиці якого-небудь народу. Так, скажімо, факси, ксерокси та відеомагнітофони, яких у вісімдесяті роки не було в нашій країні, не вважалися американськими чи західноєвропейськими екзотизмами. Так само європейські народи не розглядали космічні ракети як екзотику радянську. Це можна пояснити тим, що всі ці нації відчували себе включеними в сучасну науково-технічну революцію. Відповідно до цього читач і НФ терміни сприймає не як екзотизми, а як продовження розвитку власної цивілізації. Проте підстави говорити про НФ терміни як про лексику екзотичну існують. Це зумовлено передусім тією стилістичною функцією, яку вони виконують у тексті. Якщо в пригодницьких романах про подорожі в далекі країни описувалися екзотичні культури і наголос при цьому робився на тих елементах, котрі відсутні в європейській цивілізації, а на позначення таких елементів використовувалися екзотизми, то у фантастичних описах майбутнього головним завданням є показати результати розвитку науки та техніки, а також соціальні наслідки цього процесу. Позначають же такі науково-технічні елементи фантастичних цивілізацій саме НФ терміни: “Uostalom, izjavu kojom prihvaćaš određena pravila ponašanja, moraš potpisati prije svakog transtemporalnog putovanja.” (XX-c.143); “Ka-De, veliki astrogenetičar, spusti se na tlo nedaleko od njih.” (VII-c.72); “Na pisti smo zatekli jedan friflaj, malu nakazu od letelice...” (IV-c.55); “Skočila je iz zaklona i u trenu strgla mikrosonar sa poluugljenisanog Santarovog šlema.” (III-c.58); “Rafal iz Šalohovog neutralizatora bio je već na pola puta, kada je on završio okret.” (VII-c.110); “Tvornica proizvodi elektroniku i žiromobile, automate i letjelice, raketne motore i monopolne propulzore – sve iz otpada koji bi inače predstavljao ozbiljnu opasnost za životni okoliš.” (XXV-c.130) .

Семантичні неологізми, засновані на метафорі чи метонімії, також можуть називати відсутні в нашій цивілізації і, таким чином, екзотичні об’єкти: “Погледао сам у огледало да јавим професору, али њега више није било.” (IX-с.42) (огледалом називається апарат для космічної комунікації); “Joll je tada pustio iz kutijice svoje dresirane boje i one su zaplesale oko nas, njihove bezbrojne niti jurile su prostorijom i htjele nas omotati... To su, naime, pametne niti, dresirane kao i moj pas Garo.” (XX-c.204); “Uvek su mu skretali pažnju na jedno te isto: trgovačka mornarica je nešto sasvim drugo i ne može se porediti sa svemirskom flotom.” (III-c.96) (ідеться про космічний торговий флот); “Pokušao sam to da izbacim iz sećanja, dok sam izlazio iz jajeta kancelarije i sedao u lebdelicu, palio mašinu i izračunavao kurs.” (III-c.135) (в описуваній цивілізації приміщення мають яйцеподібну форму); “Najverovatnije liči na beživotni asteroid, jer su nuklearne eksplozije spržile sve živo na površini. Ostale su samo Kupole. I njihovo dete, Traka.” (III-c.39) (словом kupola синекдохально називаються вкриті куполом міста, що вціліли після ядерної війни).

Нетропеїчні семантичні неологізми позначають екзотичні, можливі тільки в фантастичному світі, реалізації загальномовних понять: “Šuma Kristalnog drveća poče svoj noćni hod prema reci. Velika stabla, teškim koracima, kretala su se neravnim terenom. U sudarima, lomile su se kristalne grane i padajući parale tišinu noći.” (VII-c.52); “Grad koji je lebdeo iznad tla bio je samo deo tog stremljenja.” (VII-c.8); “U svojoj borbi za individualnost i opstanak biljke su, do savršenstva, razvile različite sisteme za oduzimanje vlage. Munjevito su napadale sve što se kretalo u njihovom dohvatu i snažnim sisaljkama izvlačile i poslednju kap dragocene tečnosti. Ljudi su odavno izgubili rat sa njima.” (VII-c.8).

Цікавою є група семантичних неологізмів, які передають психологічні реалії фантастичних суспільств. Під психологічними реаліями ми розуміємо такі номінації, які містять у собі специфічну оцінку денотата даним суспільством і таким чином через мову відображають його (суспільства) психологічну своєрідність: “Sad sam primijetio da sa mnom govori biolog. I on je bio (kasnije sam saznao za taj izraz) nabijen.” (XIII-c.146).

У хорватській мові є достатня кількість жаргонних слів на позначення поняття п’яний, але автор вигадує новий жаргонізм – nabijen, розкриваючи мовні асоціації і метафорику, характерні тільки для описуваного суспільства.

В описуваній тоталітарній країні репресивні органи називаються zaštita, їх співробітник – zaštitnik. У хорватській мові існує відповідне слово sigurnost, яке може застосовуватись і до служб безпеки інших країн. Автор, однак, увів свій власний неологізм. Наслідуючи намагання недемократичних держав називати свої репресивні органи евфемізмами, він зумів дати яскраву психологічну характеристику фантастичного тоталітарного суспільства.

Учений в описуваному суспільстві не відрізняється від сучасного ученого і нічого фантастичного, отже, в ньому нема. Але представники фантастичної цивілізації, на відміну від нас, усе ще зберігають понятійний зв’язок між ученим і священиком. Екзотичним, отже, буде саме бачення учених носіями мови.

Як і в попередньому прикладі, у слові bog, котре означає представника найвищого класу, міститься суспільна психологічна оцінка члена верховної касти, що також зумовлено історією описуваного народу та його мови.

Якщо інша НФ лексика створює матеріальну картину фантастичного суспільства чи описує його соціальну структуру, то екзотичні психологічні реалії дають авторові можливість проникнути у внутрішній світ зображуваної цивілізації з її шкалою цінностей, специфічним баченням світу, незвичайними асоціаціями.

Властивість НФЛ виступати для читача в ролі екзотизмів означає, що вона в НФ тексті виконує й усі притаманні їм функції. Екзотизми, як відомо, є надзвичайно ефектним стилістичним засобом при описі інших народів та країн. Вони не тільки називають реалії чужого життя, але й створюють яскравий національний колорит, дають мовну характеристику персонажів. У цьому смислі НФЛ можна вважати штучно створеними екзотизмами для зображення фантастичних світів.

2) Забарвлення варваризмів.

Крім неологізмів-екзотизмів, виділяються також неологізми-варваризми, тобто вкраплені в текст слова чужих, інопланетних мов: “Taj jezik se služi i prefiksima pomoću kojih se tvori plural. ... Na primjer , imenica Moho, što znači svjetlo. Množina je taroko.” (XV-c.341); “Kako se vama sviđao današni ha vili tura? – Što vam je to? – Supstanca za jačanje kostiju i mišićnih ćelija.” (XIV-c.344); “Svemirac je okrenuo ručku i mi smo začuli nekakvo zujanje. U šljemu mi odjeknulo “Upam!” što smo već znali da znači “oprez”. (XIV-c.320).

Неологізми-варваризми, однак, є варваризмами не тільки для читача, а й для персонажів-неінопланетян, тому ми розглянемо їх пізніше.

3) Забарвлення архаїзмів.

В оповіданні Дамира Микуличича “Pela, sveta zmija” ми зустрічаємося з досить незвичним стилістичним навантаженням неологізмів: “Bila je još sitna, jedva zamjetljiva točka među stotinama kada sam te noći određivao nove položaje Mеra i Jopa.” (XX-c.43); “Dva takva tijela, Mer i Vena, nalaze se bliže Suncu Ra nego mi, Mer obiđe Ra za trećinu haba, a Vena za dvije trećine haba.” (XX-c.52); “Ti i Izida morate prekosutra napustiti Atlu.” (XX-c.54).

У тексті йдеться про давню Атлантиду. Читач розуміє, що астроніми Mеr, Jopa i Vena – це праформи атлантидських назв Меркурія, Юпітера і Венери, які, отже, походять з мови Атлантиди. Топонім Atlа виступає як прадавня назва Атлантиди. Таким чином, неологізми Mеr, Jop, Vena i Atlа для персонажів є звичайними словами, для читача ж вони виступають іще й як архаїзми. За допомогою такої мовної містифікації автор дав часову локацію описуваних подій, підкреслив їхню давність по відношенню до найдревніших історично засвідчених епох.

4) Забарвлення лексики майбутнього.

Якщо при змалюванні минулих епох у художній літературі як виразний зображувальний засіб активно використовується застаріла лексика, котру можна назвати екзотизмами й варваризмами минулого, то при описі прийдешніх часів аналогічну стилістичну функцію мають виконувати екзотизми майбутнього, до яких належить практично весь корпус НФЛ (з цієї причини приклади не наводяться). Стилістичне забарвлення “майбутності”, яке накладається на досліджене вище значення екзотичності, є специфічним саме для жанру НФ і відіграє в ньому істотну роль, бо тема майбутнього є однією з ключових для НФ.

4.1.3.2.Властивість здобувати додаткові стилістичні забарвлення для персонажів. Слова в мові мають різноманітні стилістичні забарвлення, а оскільки НФ лексеми в тексті імітують і моделюють реальну мову фантастичних суспільств, вони теж можуть мати такі ж стилістичні забарвлення. Подвійна стилістична маркованість НФЛ дає можливість авторові в залежності від художніх потреб навантажувати свій неологізм будь-яким додатковим стилістичним значенням, яке буде актуальним, реальним для персонажів твору. Ця властивість НФЛ значно розширює її стилістичні можливості у створенні образу фантастичної дійсності. Слід мати на увазі, що формулювання “стилістичне забарвлення для персонажа” є умовним, оскільки всі такі стилістичні значення НФЛ розраховані на сприйняття читачем. Те, що читач одночасно бачить описуване й своїми власними очима, й очима героїв твору збільшує стилістичне багатство тексту.

У досліджених творах були виділені такі додаткові стилістичні забарвлення, приписані авторами НФ лексемам:

1) Термінологічне забарвлення.

Як уже вказувалось, термінологічна лексика найбільш численна серед НФЛ, вона відіграє провідну роль у створенні фантастичного науково-технічного колориту при зображенні розвинутих цивілізацій майбутнього. Термінологічна лексика складає по суті ядро НФЛ: “Ponovo su ušli u letelicu, koja se bitno razlikovala od one kojom su došli. Bio je to poslednji model bio-broda.” (VII-c.35); “Zašto bismo išta računali kad imamo poziciometar? Zar nije ispravan?” (IV-c.69); “Signal na ondografu ga obavijesti da je snimanje završeno i Gor tek sada primijeti na konzoli da je generator rezonantnih antifotona bio sve vrijeme isključen.” (XX-c.192); “U njegovoj postavci vremena kao prostornoj krivuli, ovakav upad u prošlost, kroz vremensku barijeru, ne bi izazvao izbacivanja rednog vremenskog potencijala, nego bi se vreme samo rasteglilo u prostornoj krivulji i budućnost nikako ne bi bila ugrožena!” (III-c.177); “Sjećaš li se bar atmoskafa? Neću te više ni voditi ako te ne zanima.” (XXV-c.9); “Trebalo je na satelitskoj stanici Aosta ukrcati profesorov instrument – DIP, detektor interplanetarnog plina, i izbaciti ga u prostor.” (XXV-c.178); “Ustanovite kako vam je fotonski akselerator prestao funkcionirati.” (XXVII-c.12); “Izvršili smo sve pripreme za četverodimenzionalnu izmjenu, no kad je napon polja u transportnom oscilatoru već dosegao kritične parametre, opažena je oluja u para’alef transportnom prostoru.” (XXVI-c.133).

Парадоксальність ситуації полягає в тому, що в реальній мові термін – це “спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання. ... На відміну від інших слів мови, термін обов’язково має визначення (дефініцію), що й дає йому можливість не тільки називати, а й вичерпно й точно визначати поняття [143: 167-168]”. Отже, термін обо’вязково повинен мати визначення у відповідній науковій літературі. Тимчасом у НФ творах НФ терміни визначення не мають.

У багатьох випадках не може бути і мови про “вичерпну і точну” дефініцію, інколи НФ термін це лише форма за якою взагалі немає конкретного змісту: “A onda, glavobolje i s Pravilnikom o distribuciji, i s famoznim “graničnim kriterijem.” (XV-c.370); “Kolegice i kolege, danas ćemo prodrijeti do sive supstance mezencefalona, do periventrikularnog deorzomedijalnog tegmentuma, odakle se osjećaj straha i jeze širi prema strukturama talamusa i hipotalamusa.” (XII-c.102); “Dosad su svi mislili da se pomoću Y-efekta može dobiti samo anihilacija. Tako su nas u školi učili.” (XXV-c.319).

У даних випадках НФ-терміни виступають як чисто художній декоративний елемент, покликаний створити колорит науковості.

Вище вже йшлося про НФ терміни, зміст яких неможливо уявити: izvanvremensko polje (XX), vremenski segment (III), vremenski krug (VII), subkvantni (XX), vremensko-prostorna pukotina (XX), Kno (XX), ne-prostor, ne-vrijeme (XX), međuvrijeme (XX), izvankozmičkо porijeklo (XX), paraprostor (XXV), pseudomaterijalni (XXV), semidimenzionalno rasprostiranje (XXV), izvanvremensko polje (XXI).

Крім того, у реальній мові термін обов’язково повинен уходити в термінологічну систему певної науки, проте в НФ тексті справжня термінологічна система неможлива.

Таким чином, НФ лексеми позбавлені головних ознак термінологічної одиниці, і в той же час у художньому НФ тексті вони повноцінно функціонують саме як терміни і саме як такі пізнаються читачем. Це забезпечується за рахунок таких притаманних реальній термінології вторинних стилістичних ознак:

а. Тематична належність до наукової чи технічної сфери.

б. Творення на основі інтернаціональних грецьких і латинських морфем: “Pozvao sam orkestar od nekoliko stotina astrofona da vam ulepšam buđenje.” (VII-c.102); “Malopre, kada smo pristajali, primetio sam na ekranu eho-sondera da se dole nešto kreće.” (VII-c.26); “Pre naseljavanja bilo koje planеte, iz Centra za informatiku upućivan je čitav niz dirigovanih traser-modula sa različitim namenama.” (VII-c.38); “I još mi je nešto govorila o galaktomutacijama, panspermiji i tome slično, što ja nisam posve razumjela...” (XX-c.207); “Na koliko da dignem interspacijalni napon?” (XXVI-c.6); “Prvi je projekt izgrada paraprostornog indikatora, a drugi paraprostornog relaksatora.” (XXV-c.329).

Греко-латинська інтернаціональна будова – основна формальна ознака, за якою НФ термін пізнається в тексті. Через це автори зберігають її і при описі майбутніх цивілізацій, хоча невідомо, чи збережеться тоді сучасна традиція творення термінології, і навіть при описі інопланетних цивілізацій, що взагалі суперечить логіці. Читач, як правило, не помічає цієї суперечності й сприймає текст як адекватний.

в. Широке використання НФ термінів – сталих словосполучень, що також відображає сучасні тенденції творення термінології: “I zato se najviše bavio usavršavanjem i nadgrađivanjem svojih psihogenetskih potencijala.” (VII-c.81); “Gor uključi prostorno-vremenski koordinator dimenzija.” (XX-c.192); “U sali nije bilo nikog, osim aparata koji su ravnomerno zujali. Prišli su vremenskom prenosniku, mašini u obliku stolice, sa naslonima za ruke i glavu.” (III-c.178); “Psiholozi koji su ih pratili kasnije su bili izjavili da su se djeca posebno dugo zadržala kod vitrine s polikromnim enigmatitima...” (XX-c.112); “Čak je i Herberta zapanjila izražajnost simptoma koji su označali početak androidskog delirija.” (XXII-c.26); “Nizali su se dolje, pri dnu broda, gusti češljevi raketnih motora, žutio se prsten monopolnog magnetskog akseleratora.” (XXV-c.206).

г. Прозорість і неметафоричність унутрішньої форми: “Ušao je u odaju za veze i seo za memopredajnik.” (III-c.188); “Bio sam mlad astrotehničar, tek prispeo na Satelit, stanicu ... svejedno.” (III-c.155); “Na kraju hodnika ugledah cilindrične cevi koje su nosile antigrav liftove.” (III-c.144); “Kao bioinžinjer, moram vas podsjetiti da taj proces proizvodnje novih ljudi, o čemu je govorio predsjedavajući, ipak nije ni jednostavan ni uvijek uspješan.” (XX-c.154); “Treba da navučemo naše astro kombinezone.” (I-c.5); “Kriokristalna elektronika vrlo je osjetljiva na radijacije.” (XXV-c.564); “Možda je to zgodan primjer za đake na satu galaktosociologije...” (XX-c.190).

Уже з самої внутрішньої форми НФ лексем зрозуміло, що memopredajnik – це апарат для передачі думок, astrotehničar – космічний технік і так далі.

Саме ці вторинні ознаки в комплексі або окремо й забезпечують необхідну імітацію термінологічності НФ неологізмів у НФ тексті.

Зауважимо, що, прагнучи створити науково-технічний пейзаж розвинутих цивілізацій майбутнього, автори НФ не обмежуються тим, що вигадують фантастичні поняття і слова, які означають техніку чи процеси, неможливі в наш час. Інколи термін-неологізм вигадується і для пристроїв, які існують і зараз і яким у тексті не приписується ніяких конкретних фантастичних властивостей: “onda uključiše snažni opto-uređaj. Kada je zasvetleo centralni ekran, pred njihovim zaprepašćenim pogledima pojaviše se obrisi grada.” (X-c.66); “Uz videokomunikatore su najčešće bila djeca.” (XII-c.37); “Pilot friflaja pojavio se odnekud.” (IV-c.55); “Slijedio sam ga do mobila” (XII-c.12); “Na cijevima aeropurifikacije bio je već postavljen podium od nekih tisuću kvadratnih metara.” (XII-c.119); “Bila je to jedina prostorija u dvorcu koja je odavala da vrijeme i tu teče, da je u kronosetu iznad vratiju.” (XX-c.118).

Усі виділені слова можна було б замінити загальномовними: friflaj – letelica, mobil – vozilo, automobil, aeropurifikacija – ventilacija, kronoset – sat і так далі. Однак уже сам факт уведення нових назв служить сигналом, що в описуваних суспільствах названі предмети не такі, як наші. Вони, очевидно, більш досконалі, мають незвичний вигляд і таке інше, що й робить їх фантастичними. Так, із широкого контексту відомо, що в тому світі, де використовується kronoset, можливі подорожі в часі, можна припустити, що kronoset – це якийсь особливий годинник, пов’язаний з цими подорожами .

Таке ж явище стосовно саме засобів комунікації відмічає в своєму дослідженні й С.Н. Соскіна в англомовній НФ літературі [125: 96].

Уведення неологізмів для інакшого називання нефантастичних об’єктів, загалом є вдалим прийомом посилення наукового й технічного колориту при зображенні розвинутих цивілізацій майбутнього. У наступному прикладі ради науковості терміноподібним неологізмом названо навіть сексуального партнера героїні твору: “Jedan od mojih sekuspartnera iz Detektorskog biroa slučajno je na encefalosenzitoru očitao misli hodilaca sa šetališta, gdje si i sam bio...” (XII-c.118).

2) Офіційно-ділове забарвлення.

Офіційно-ділове забарвлення мають назви установ, організацій, державних об’єднань, політичних союзів, посад, титулів, документів. За структурою це майже виключно сталі словосполучення, утворені за моделями реальних офіційних назв, що власне й зумовлює появу офіційно-ділового забарвлення у неологізмів: “Adams dojurivši punom brzinom zaustavi kola pred ulazom nad kojim su stajala slova IZIL – Institut za interplanetarne letove.” (XIX-c.11); “Provjereni čuvari trezora, kao što je to nepobitno ustanovio Odjel nadzora Predsjednika Matice Zemlje, nisu zanemarili nijednu mjeru opreza, kao ni posebne mjere poduzete otkad su mozgovi smješteni u trezor.” (XII-c.10); “Brunsvik ... Savez autonomnih država centralne Evrope, a taj Brunsvik – kako ono beše? Industrijski grad, na reci Oker, u oblasti Saksonija...” (IV-c.36); “Treća agentura traži objašnjenje o kakvoj je akciji riječ i zašto nije najavljena preko službenog Registra promjena. Ako je akciju odobrilo Vijeće Čuvara, Treća agentura traži popis svih potrebnih podešavanja manjih od petog stupnja.” (XX-c.149); “U prometu su se pojavili savršeni falsifikati Todesenthebungs-schein-a s besprijekornim vodenim znakom, koje je bilo praktično nemoguće razlikovati od pravih.” (XV-c.355); “Ja sam Glavni Zaštitnik Mera, skraćeno Glamer.” (XII-c.21); “No to bi bilo odviše drsko, čak i za mudraca Rikija... Ja sam Riki, mudrac prvoga ranga, bivši vođa svemirskih istraživanja, doživotni upravitelj Ureda za istraživanje pri Vrhovnom vijeću, a sada naučni savjetnik Sirdijeve ekspedicije na Treći planet.” (XIII-c.175).

Сталі словосполучення та слова з офіційно-діловим забарвленням застосовуються при описі соціальної та політичної структури фантастичних суспільств. У деяких випадках такі назви бувають пародійними і використовуються для сатиричного зображення бюрократії чи тоталітарних суспільств: “Tom prilikom osvijetljena je čitava njihova dugogodišnja izdajnička djelatnost, čak tamo iz slavnih vremena i događaja iz kojih su nosili najviša odličja, “Maman-Manonovu zvijezdu s trabantima”...” (XV-c.377); “Uzvišeni! U ime Njegove Mudre Cerebralnosti Kiborga Nultog otvaram današnji skup i pozivam sve prisutne da prvo minutom brujanja od zadovoljstva izraze svoje emocije prema Njegovoj Mudroj Cerebralnosti Kiborgu Nultom...” (XX-c.152).

3) Жаргонне забарвлення.

Автор може надавати своїм НФ неологізмам також і жаргонного забарвлення. Як правило, це професійні жаргонізми: “Robert stigne do prvih vratiju koja su zatvarala daljnji put kroz hodnik. U žargonu Stanice zvali su ih “rolete”, zato što se nisu otvarale u stranu, već su se podizale, odnosno spuštale.” (XX-c.70); “Nela je radila u biolu, kako su skraćeno nazivali biološki laboratorij.” (XX-c.71); “Tvoj sin je obitavao u ovoj Kocki? – Kocka! Ta mi se riječ sviđa. Još nitko nije u Meru našao pravu riječ za naše obitavalište. Ti jesi. Odakle ti ta riječ?” (XII-c.44); “Prelaznu komoru nazivali su ponekad i “perdsoblje svemira” što je ona i bila u vrijeme kad se stanica montirala.” (XX-c.70); “Evo službene tabele: Žuta traka – desetar, plava, tamnomodra traka – stotnik, komandir stotine, crvena – zapovednik nad hiljadu ljudi, zelena – zapovednik nad deset hiljada, srebrna – komandant nad sto hiljada obaveznika, i zlatna – komandant nad milionom ljudi u službi... Ali, “plavobradi” bez traka, oni koji provode svojih 500 dana u službi, odavno su izmislili i malo drukčija imena za svoje pertpostavljene: svaki desetar bio je “žutak”, stotnik “plavac”, zatim “crvendać”, “zelembać”, “srebrnjak” i “zlatnik”, a imali su i jedno zajedničko ime: “glavonje”! Samo tako smo ih zvali.” (III-c.34); “Pokazat ću vam samo ono najvažnije i najzanimljivije, ono oko čega se sve okreće. Bumer. – To je ono što čini “bum”? – Tako je – ono što čini “bum”! Svi ga tako zovemo, ali ako baš hoćeš, puno mu je ime detonacijsko deformatski oplatni modelator.” (XXV-c.134).

Жаргонне значення приписується НФ неологізмам перш за все завдяки тому, що вони подаються як друга, неформальна назва певного об’єкта: vrata – roleta, biološki laboratorij – biol, obitavalište – kocka, prelaznа komorа – predsoblje svemira, detonacijsko deformatski oplatni modelator – bumer (в останньому випадку автор спеціально вигадує ускладнену офіційну назву пристрою, щоб посилити контраст між нею й професіоналізмом).

Крім того, при творенні неологізмів автори використовують характерну для жаргонізмів знижену метафорику (kocka, “crvendać”, “zelembać”), розмовні суфікси (“žutak”, “srebrnjak”, “glavonje”). Зрештою може бути і пряма авторська вказівка на жаргонність слова (roletе).

Перевага професійних жаргонізмів не випадкова, а жанрово зумовлена. Оскільки темою жанру НФ є наукові відкриття, дослідження, подорожі в космосі, то автори фантастики, як уже вказувалось, використовують велику кількість НФ термінів. Терміни ж у сфері тієї чи тієї професії часто супроводжуються професійними жаргонізмами, які є їхніми неформальними замінниками. Уводячи в текст професійні жаргонізми, фантасти моделюють мовну поведінку своїх персонажів у відповідності до мовної поведінки сучасних науковців та представників інших професій. Використання професійних жаргонізмів оживляє оповідь, збагачує її мовно-психологічними деталями. У досліджених творах виявлено лиш один соціальний (а не професійний) жаргонізм: “Mogla je i da mi se divi, da mi zavidi na bogatstvu, ali za nju sam i dalje bio prljavi andros. Prljavi, bogati andros.” (XIV-c.133); “Protivnik je bio čovek.. Ja sam bio prljavi andros.” (III-c.135); “Glupi, umišljeni androse!” (III-c.151).

Слово andros утворено за допомогою жаргонного суфікса -os- від загальножанрової лексеми android. Жаргонізм andros передає презирливе ставлення людей до андроїдів і активно використовуються в тексті оповідання.

4) Архаїчне стилістичне забарвлення.

Досить поширеним у НФ жанрі є прийом, коли сучасному слову в тексті приписується стилістичне забарвлення архаїчності, оскільки у фантастичному суспільстві майбутнього даний предмет чи слово начебто вийшли з ужитку. В результаті лексема здобуває одночасно три різних стилістичних забарвлення: а) у реальній мові це активне нейтральне слово, б) в описуваній дійсності це застаріле слово для персонажів, в) у тексті це стилістичний неологізм для читача.

Застаріла лексика, як відомо, поділяється на історизми, тобто назви предметів та понять, що вийшли з ужитку, та архаїзми, тобто застарілі назви предметів та понять, що перебувають в ужитку. У проаналізованих НФ текстах переважають історизми. Це можна пояснити тим, що зміни матеріальної культури більш наочно відображають хід історії і науково-технічний прогрес, ніж зміни власне мовні: “Ili – šta smo videli na malom ekranu radara*...

“SPROCovi, te piramide otpadaka, stoje tamo neuništivi i strahonosni. Jer materijal od kojeg su bili napravljeni ljudi prošlosti zvali su plastika. A on ima jednu zločinačku osobinu: nepromenljivost.” (IV-c.45); “Jednom je postojala na planeti Zemlji nekakva tečnost: mrka, gotovo crna, gusta kao ulje, teškog mirisa. Imala je dva imena, petrolej i nafta, i čudesno svojstvo: odlično je sagorevala, dajući energiju.” (IV-c.47); “U drugom ili trećem razredu naše “prve škole” za decu od jedanaest do osamnaest godina pričali su nam o starinskom načinu sporazumevanja, koje se zvalo pismo, pošta i ne znam još kako.” (IV-c.26).

За допомогою історизмів відображається не тільки розвиток науки і техніки, а й зміни в суспільному житті, зміни історичних епох: “Dakle, punih 60 godina posle onog dana (21. III. 2026) kada je Organizacija Svetskog jedinstva zamenila dotadašnju Organizaciju Ujedinjenih Nacija.” (IV-c.22); “On datira iz kraja dvadesetog stoljeća po starom računanju vremena, dakle otprilike prije dvije stotine godina.” (XX-c.153); “Bilo nam je nepoznato da je već u drugoj polovini ХХІІ v. uvedeno jedinstveno oslovljavanje svakog muškarca sa “čovek”, a svake žene sa “žena”, odnosno “ti, čoveče” i “ti, ženo”. Pretpostavljali smo da su tada još bili na snazi stari oblici oslovljavanja na koje nailazimo u ХІХ і ХХ veku: građanin, drug, gospodin, visočanstvo, milostiva gospođa i td.” (IV-c.19).

У творах-антиутопіях автори НФ часто перетворюють на застарілі поняття речі, які належать до основних людських цінностей, які є невід’ємною частиною людської природи чи природи взагалі: “U KAovim tablicama, koliko sam bio upoznat kroz vjeruju impersonalizma, strah se spominje u vezi sa zagonetnim bićem koje se zvalo Bog.” (XII-c.47); “Tvrdio je uporno i ponovljeno da je to umjetnost. – Trogodišnjaci znadu sve o umjetnosti – govorio je literata. – Kakvi ste vi ljudi?” (XII-c.75).

У наведених прикладах люди віддаленого майбутнього, які живуть в тоталітарному суспільстві, де панує ідеологія імперсоналізму, ведуть бесіди з розмороженими мізками п’ятьох представників цивілізації сучасного для нас типу, яка загинула за двадцять тисяч років до описуваних подій. Людям епохи імперсоналізму невідомі такі поняття як Бог, мистецтво, страх тощо.

“Poznato nam je, ipak, još nešto što moj uvaženi kolega BI trideset pet nije stigao spomenuti. Na osnovu ljudske literature znamo da period trudnoće – a tako se naziva inkubacijska faza dijeljenja organskih stanica u tijelu čovjeka zvanog majka – traje 9 mjeseci.” (XX-c.156). У даному прикладі розмовляють кіборги, цивілізація яких замінила собою людську цивілізацію. У результаті в минуле разом з людиною відійшли такі поняття, як мати і вагітність.

“Na ovaj način razmišljanja podstakao ga je jedan stari putopis, još iz vremena kada su na Zemlji postojali okeani.” (IV-c.31). В описуваному майбутньому океани на Землі зникли в результаті екологічної катастрофи.

Прийом перетворення центральних для людини понять на застарілі застосовується для зображення наслідків екологічних ядерних та інших катастроф, при описі знелюднення людини в тоталітарних суспільствах і таке інше.

Подібно до історизмів використовуються й архаїзми. Різниця полягає в тому, що автор НФ містифікує зміни не в матеріальному світі, а власне в мові описуваного суспільства: “Jedan slobodni, ploveći “ajsberg” ili “driftajs” ili samo “drift”*, kako se sve zovu takvi bregovi.

Мовні зміни, однак, теж можуть бути результатом якихось історичних катаклізмів. Так, у наступних прикладах йдеться про суспільство, в якому архаїзмами стали латинські та грецькі слова. Це пояснюється тим, що наша цивілізація, яка використовує греко-латинські корені для утворення інтернаціональної лексики, в майбутньому загинула, а нова цивілізація утворилася без будь-якого зв’язку з попередньою: “Zamisli! Bilo je u Prvoj Civilizaciji i mrtvih jezika, ali upotrebljavali su ih živi. To je objasnio lingvist, a lingvist bi u našem jeziku bio jezikoslovac. Zamisli, UT, jedan od nijih je lingvist. On zna sve o riječima.” (XII-c.73); “Policija, koja odgovara vašoj Zaštiti, nije imala što raditi.” (XII-c.124); “– Kredo? Što je kredo? – Riječ iz jezika mozgova.” (XII-c.66).

Зауважимо, що автор у даному разі повернув на 180 градусів традицію жанру НФ – використовувати греко-латинські корені для утворення НФ неологізмів. У мові його персонажів грецькі і латинські слова практично відсутні.

Приписування сучасній лексиці архаїчного стилістичного забарвлення дає яскравий стилістичний ефект. Історичний процес полягає не тільки у виникненні нового, але й у відмиранні старого. Якщо в НФ перший процес моделюється за допомогою лексичних та семантичних неологізмів, то другий моделюють стилістичні неологізми – “архаїзми”. Повідомлення про застарілість того чи того слова в тексті, як правило, не є необхідним за розвитком сюжету, це перш за все художній прийом, покликаний створити історичну основу для описуваної дійсності.

5) Стилістичне забарвлення варваризмів.

Варваризм – це “іншомовне слово або вислів, які не стали загальновживаними, повністю не засвоєні мовою [156: 31] ”. У художніх текстах варваризми виступають у вигляді іншомовних украплень у текст. Що стосується НФ жанру, то в ролі варваризмів тут виступають авторські неологізми, які репрезентують мову інопланетян: “Čovjek kimne glavom u znak nijekanja. Zatim pokaže, ovaj put ne na strop već iznad vrata mog kabineta i reče: –Lameh kana.” (XIV-c.280); “Svemirci su slušali neko vrijeme, a onda složno uzviknuli:! – Ol!” (XIV-c.301); “Ustao sam i nijem od bijesa iskesio zube, zakolutao očima i viknuo strašnim glasom: – Aga pi-tsuha!” (XIV-c.344); “– Zdravo! – Tapakiki! – otpozdravio je Miron na sanonitskom jeziku. ” (XVI-c.68).

Украплення інопланетної мови відмічені тільки в двох із досліджених текстів. В інших творах, де фігурують інопланетяни, їхні репліки подано сербською або хорватською мовою. У фантастичному тексті НФ варваризми в принципі виконують ті ж функції, які варваризми виконують в інших художніх жанрах, єдина відмінність у тому, що і слова, і мова, і вся чужа цивілізація вигадані автором. НФ варваризми дають мовну характеристику персонажів, передають мовний та національний (в даному разі інопланетний) колорит, створюють образ чужої культури. Так, у тексті роману М.Б’яжича й З.Фуртінгера “Svemirskа nevjestа” інопланетні варваризми утворюють цілу мікросистему з численними зв’язками. Наприклад, частка ol означає “ні”, цей же елемент з’являється як заперечна морфема -ol у слові hakol – “неможливо”. Лексема Lameh означає квітку і водночас функціонує як жіноче ім’я, але якщо звук h вимовити трошки інакше, слово lameh починає означати “пробірка”. Антропонім Lameh фігурує також в інопланетному реченні Lameh kana – “Ламех там”. Лайка aga pi-tsuha семантизується в тексті як “той, хто схожий на тварину”, інопланетний відповідник слова їжа ha vili tura перекладається в тексті як “субстанція для зміцнення кісток і клітин м’язів”. Таким чином, між варваризмами встановлюються семантичні, паронімічні, морфологічні й синтаксичні зв’язки, пояснюється їхня внутрішня форма, яка відображає прагматичний, бідний на експресію менталітет народу, що багато поколінь провів на космічному кораблі. У даному випадку актуалізується й інтелектуально-естетична функція НФЛ: у читача виникає ілюзія проникнення в закони інопланетної мови, він може оцінити майстерну інтелектуальну гру авторів.

6) Стилістичне забарвлення екзотизмів.

Як уже вказувалося вище, переважна більшість НФ неологізмів тією чи тією мірою для читача виглядають у тексті як екзотизми. Однак НФЛ може бути екзотичною і для персонажів. Це відбувається тоді, коли герой твору зустрічається з незнайомою йому цивілізацією: “Čuli smo imena još nekih mesta o kojima su divljaci govorili – Bhamo, Mjitkina, Kengtug, Likjang...” (XIII-c.126); “Moja planeta zove se Sendu, a razdaljina između naših svetova suviše je velika za vašu sposobnost poimanja.” (VIII-c.104); “– Ja sam Senri Šiga – reče jedno od njih. –Ti se nalaziš na Feji.” (VII-c.98).

Контекст вказує на те, що усі наведені власні назви для персонажів, що їх чують, невідомі, а отже, екзотичні.

“O tome se nedavno vodila velika rasprava na sastanku Riga, najvišeg znanstvenog skupa Prokionaca.” (XX-c.211).

У даному прикладі земна дівчинка розповідає про планету Прокіон. Це дає підстави твердити, що Rig є екзотизмом не тільки для читача, а й для неї.

Слід зауважити, що екзотичність для персонажа, як правило, затіняється й перекривається екзотичністю для читача. Екзотичність для персонажа яскраво проявляється тоді, коли контекст спеціально підкреслює, що предмет чи явище героєві незнайомі: “–To je kalekala – reče Pam. – Što je kalekala? – Kalekala je životinja – objašnjavala je djevojčica. – Ona ne trči, ne skakuće i ne gmiže. Ona se kotura.” (XVI-c.72); “Plavim prozorom nazivamo uređaj pomoću kojega se može vidjeti najdavnija prošlost razumnih bića.” (XVI-c.33); “Sjedili su pod krošnjom nebeskog prstena. Lišće je na ovom drvetu raslo samo na rubovima krošnje, tako da je krošnja zaista bila slična nekom velikom bijelom prstenu.” (XVI-c.33).

Земні діти, потрапивши на іншу планету постійно стикаються з незнайомими об’єктами, їхні місцеві друзі дають їм пояснення. У цьому ж тексті знаходимо НФ неологізми, позбавлені будь-якої семантики, крім стилістичного значення екзотизму: “E, vidiš, kad bi ti pitao Sanonita što znači ubojstvo, ili prijevara, ili mržnja, on bi o tome znao isto toliko koliko ti znaš o “tilumpa-tupu”, ili “kvalupi”, ili “purum-krumu”. Drugim riječima, on o tome ne bi znao baš ništa.” (XVI-c.45)

Використання слів, котрі тільки називають характерні явища чужої цивілізації, не розкриваючи їхнього змісту, є стилістичним прийомом, який створює інтригу, вводить елементи інтелектуальної й лінгвістичної гри й у той же час дозволяє збагатити й урізноманітнити картину зображуваного фантастичного світу.

Якщо tilumpa-tupu, kvalupi, purum-krumu є екзотизмами для персонажів-землян, то ubojstvo, prijevara, mržnja виступають як екзотизми для персонажів-інопланетян, для землян же вони перетворюються на внутрішні екзотизми, тобто слова, що позначають предмети й явища, характерні для народу-носія мови й відсутні в інших народів.

Перетворення узуальних слів на екзотизми з точки зору героїв-інопланетян є ефектним прийомом, який дозволяє письменникам-фантастам дати несподіваний погляд зі сторони на нашу цивілізацію: “И шта су значиле све оне њихове неразумљиве речи, што су империјални затвор и ћелија.” (XІ-с.62); “Дугокоси је спомињао неко оружје, пиштољ, како ли оно рече, али, уколико је и био наоружан, космати је то вешто крио... ” ( XІ-с.54); “Данас га је, значи, очекивао разговор са једним човеком, бићем животињског порекла, уз то веома немарног понашања у односу на Паеле, како му рече Тихана из Ерга.” ( XІ-с.72).

Для Паел, представників цивілізації бджіл, поняття империјални затвор, ћелија, пиштољ абсолютно невідомі, в їхніх очах човек також є перш за все істотою тваринного (не комашиного) походження, чимось чужим і не дуже приємним. За допомогою внутрішніх екзотизмів авторові вдалося показати, наскільки різними є земний і інопланетний світи.

У романі М.Б’яжича й З.Фуртінгера “Osvajač 2 se ne javlja” устами інопланетянина описано невідомих йому земних тварин (свиню й собаку): “Pogostili su nas jelom... Sastojalo se od mesa životinja što žive uz kuće urođenika. Vrlo su debele. Imaju kratke uši, sitne oči i tanak zavinut rep, a vole se valjati po blatu.” (XIII-с.124); “Tu smo upoznali i bijesne zvijeri, koje se glasuju na poseban način, a poznaju samo svoga gospodara. Takva zvijer ima znatnu inteligenciju, jer sam vidio jednu koja je naučila mnoge vještine: donosi predmete, skače preko prepona, hoda na stražnjim nogama i na zapovijed gospodara ne dira nikoga.” ( XIII-с.125).

Слова svinja і pas, імпліцитно присутні в тексті, перетворюються на екзотизми для персонажа й на внутрішні екзотизми для читача, що в даному разі створює певний комічний ефект.

7) Стилістичне забарвлення загальномовних та науково-фантастичних неологізмів.

НФ лексема в тексті може набувати також і значення неологізму, тобто слова, яке є новим не тільки для читача, але й для персонажів твору. Таке трапляється тоді, коли йдеться про якесь відкриття чи винахід, яким в описуваній дійсності дається назва: “Preostalih pet (kamena – А.Л.) bilo je crvene, narandžaste, žute, zelene i plave boje, što su osnovne boje spektra vidljive svjetlosti. Dobili su stručno ime polikromni enigmatiti, jer su ostali potpuna zagonetka.” (XX-c.92); “Pronalazak athanatika” (XV).

У наведених прикладах міститься вказівка на те, що polikromni enigmatiti – камені з невідомого мінералу – були щойно відкриті, а ліки athanatik – щойно винайдені, що й робить їх назви неологізмами для персонажів. Такі неологізми виконують специфічну функцію – на відміну від іншої НФ лексики, яка описує статичний стан науки й техніки у фантастичному суспільстві певного періоду, вони фіксують саме той момент, коли науковий прогрес робить свій наступний крок, що є важливою темою в жанрі НФ.

Надання НФ неологізмам стилістичного забарвлення НФ неологізмів можливе, зокрема, тоді, коли НФ твір композиційно побудований за принципом “історія в історії”. Таку композицію знаходимо в творі Белана Бранка “Utov dnevnik”. Розморожений через 20 тисяч років після загибелі мозок письменника розповідає головному героєві свої науково-фантастичні оповідання: “Nestali su u posljednje vrijeme i adamoevi koji su dolazili k nama da bi se parili, sabirali jajašca i spermatozoide, snabdjevali Demiurga elementarnim ćelijama fekundacije.” (XII-c.155); “Svaki rad nedoličan čovjeku obavljaju homonumeri u zatvorenom krugu urba i izvan njega, zar ne?” (XII-c.119); “Bez Demiurga, ovdje gdje jesmo, nas tri milijuna ljudi-larvi i nekoliko još mislećih, ugroženi smo neumitnim stezanjem omče leda, kao i prestankom djelovanja Demiurgova ustrojstva...” (XII-c.153); “Franko: – To nije dovoljno... Znaš li, na primjer, što je sub? Ja: – Znam! To je stanovnik municipija niskog stupnja inteligencije i zato bez statusa koji bi mu omogućavao da živi i postupa po svojoj volji.” (XII-c.88).

Головний герой Ут має сприймати НФЛ у цих оповіданнях так само, як і реальний читач усього твору, – тобто як НФЛ. У свою ж чергу персонажі внутрішніх оповідань сприйматимуть цю лексику вже як нейтральні назви реальних предметів та понять. Таке використання НФ неологізмів не є типовим і має скоріше характер літературної та стилістичної гри.

4.1.4.Властивість НФЛ утворювати в тексті систему. Створюючи картину конкретного фантастичного світу, автор, як правило, вигадує кілька, а часом і дуже багато фантастичних реалій та їхніх назв – НФ лексем. Між цими НФ лексемами, якими б вони не були тематично різними і як би далеко одна від одної не знаходились у тексті, обов’язково встановлюється семантичний і стилістичний зв’язок. Ця властивість НФЛ зумовлена своєрідністю й спільністю їхньої семантичної природи, а також основного стилістичного забарвлення – власне фантастичністю, яка й робить НФЛ найяскравішим і головним стилістичним спеціалізованим засобом НФ жанру. У результаті читач виділяє в тексті всі НФЛ як назви понять, характерних для чужого світу, і вони утворюють у його свідомості цілу систему. Завданням автора є наповнити цю систему необхідною кількістю елементів і структурувати їх відповідно з поставленими художніми завданнями.

Так, у романі Предрага Урошевича “Тихана из Ерга”, в якому описується суспільство феодального типу, створене розумними бджолами, використано 76 НФ лексем, що розподіляються за різними тематичними групами: а) назви соціальних статусів, професій: Елна – цариця-матка, дако, полудако, лакант, секи – військові звання та чини, минус jединка – особа позбавлена прав, велах – лікар, кентер – суддя на турнірі; б) назви осіб за місцем проживання: елнаћанин, таконац, ликанац; в) назви зброї, предметів побуту: кетел – меч, кел – кинджал, хар – плащ; г) назви помешкань: коршан – поселення, шан – кімната, болен – зал; д) назви їжі: нат, натотан; ж) явища культури: окада – епічна пісня, харан – удар меча, хаманус – пекло; з) засобів пересування: грамон – літальний апарат землян; и) фауна: пак, хумрел, херел, кастал; і) флора: тамана, еjлена; ї) одиниці виміру: квескос, ксу, еjлена. У тексті також широко представлені власні назви: а) теонім: Пина Равнатељка; б) антропоніми: Перкасахан, Нуварсахан, Вофсахан, Панотахан, Сарвасахан, Хелхан, Охтусахан, Залтахан, Пехтесахан, Макусахан, Канига, Макла Полета та ін., а також різноманітні топоніми: Елнат – країна, Каванур, Поткаванур, Еонис – області, Канахал, Ерг, Карв – міста, Пехтар – фортеця, Торкелске планине – гори, Хамада – плоскогір’я, Лан – річка.

Уже сам перелік НФЛ, використаних у тексті, створює досить повну картину життя інопланетної цивілізації, з її географією, соціальним ладом, матеріальною та духовною культурою, тваринним та рослинним світом. НФ лексеми вибудовують розгалужену і детально структуровану понятійну мережу, служать по суті опорними точками для розвитку сюжету.

В оповіданні Слободана Чурчича “Puki slučaj”, де розповідається про пригоди в космосі, автор також створив розгалужену й тематично різноманітну систему НФЛ, що відображає описувану фантастичну дійсність. Це назви планет: Lida I, Argina VII, Kalmar 928; назви інопланетян: kalmaranin, vulpurijanac, назви міжпланетних союзів: Federacija planeta, Vulpurijanski savez, Zemaljska Federacija, ім’я інопланетянина: Trotrirabaz, технічні та наукові терміни: fotonski motor, prostorni skok (при подорожах у космосі), gornijumska šipka (деталь мотора космічного двигуна), memopredajnik (пристрій для передачі думок), univerzalni translator (пристрій для перекладу з усіх мов), dezintegrator (зброя), vuni (азартна гра).

Властивість утворювати систему, на відміну від описаних вище властивостей, проявляється не на рівні контексту однієї НФ лексеми, а на рівні всього корпусу НФЛ в усьому тексті. Кожна НФ лексема, отже, виконуючи певні власні функції в контексті, включена, крім того, в систему НФЛ, яка в свою чергу виконує креативну функцію на рівні тексту, створюючи комплексну й тією чи тією мірою структуровану картину фантастичної дійсності. Функціонування системи НФЛ як єдиного цілого призводить, зокрема, до того, що конкретні НФ лексеми починають виступати в тексті тільки як актуалізовані елементи цієї системи, що передбачає наявність у ній і неактуалізованих одиниць, тобто інших фантастичних реалій, які існують в описуваній дійсності, але не були згадані автором. Таким чином, система НФЛ у НФ тексті є потужним фактором, що збільшує переконливість і достовірність оповіді, посилює і збагачує реальність фантастичної дійсності, забезпечує її внутрішню зв’язаність.

Утворення системи НФЛ відбувається в тексті поза волею автора при наявності хоча б двох лексем. Від автора, однак, залежить, яким буде її кількісний склад, наскільки вона буде розроблена тематично, як вона буде структурована й семантизована. Однак і тут спостерігаються характерні для жанру тенденції.

У структурі системи НФЛ конкретного твору можна, як правило, виділити так звані фокус і периферію. “Під фокусом розуміється акт “фокалізації”, тобто акт вибору об’єкту для того, що може бути названим “спеціальною обробкою” увагою. Мається на увазі, що в процесі обробки інформації певному об’єктові відводиться особливе привілейоване місце. Об’єкт, що знаходиться у фокусі, виділяється з числа інших об’єктів, які утворюють його “оточення”, або “периферію [125: 124]”. У фокусі , таким чином, знаходяться ті слова і поняття, навколо яких і розвивається сюжет, про які власне і йде оповідь у творі, ці слова необхідні в тексті. Периферійні ж НФЛ служать лише фоном, на якому розвивається головна дія, частота їхнього вживання в тексті низька, семантизація часто буває далеко не повною.

В оповіданні С.Чурчича “Bedel” ідеться про андроїда, професією якого є виконання ролі bedela, тобто особи, на яку, згідно з законами планети Kalin, переходить смертельна загроза іншій людині. Таким чином, у самому фокусі знаходиться в оповіданні поняття bedel, яке використовується і як назва твору. У фокусі перебувають і слова android та презирливе andros, оскільки в творі важливою є і тема сегрегації андроїдів (головний герой-bedel є андроїдом). Решта слів створюють фон для розвитку дії, вони різною мірою важливі в тексті і різною мірою наближені до центру. Так, значну роль відіграють такі слова, як Kalin – планета на якій відбувається дія, і відповідно Kalinjanin – житель планети та kalint – її грошова одиниця. Згідно зі своєю значимістю, ці НФ лексеми регулярно використовуються протягом усієї оповіді. Істотну вагу в творі мають назви руд fazen і galt, оскільки саме завдяки їх експортові живе планета і саме через афери з ними клієнтові bedelа загрожує небезпека. У тексті наявні ще дві лексеми, які вживаються неодноразово і характеризують цивілізацію Kalina. Це назва транспортного засобу lebdelica (7 вживань) і назва зброї razarač (5 вживань). Ці слова можна вважати регулярними, постійними елементами тексту, вони належать до ядра системи НФЛ твору.

НФ лексеми, що утворюють периферію системи, в оповіданні трапляються один, максимум два рази: termonarukvica (елемент одягу), oprikus (тварина), memorator (засіб комунікації), kondicionirani mozak (мозок андроїда), lazersko sečivo (зброя), antigrav lift, antigrav kapsula (деталь антигравітаційного ліфта), Treća Središnja Kula (власна назва будівлі), bosol-droga ( відповідник алкоголю), fonovizor (засіб комунікації), jaje (назва приміщення), anatomska stolica (стілець, який набирає форму тіла людини, яка в ньому сидить), poluumrtvljivač nerava (зброя).

Периферійних одиниць НФЛ у тексті більше, ніж центральних (13 проти 10). Хоча важливість кожної з них набагато менша, ніж у центральної лексеми, однак в цілому значення периферії надзвичайно велике. Якщо НФ лексеми, що належать до центру, є безпосередньою темою оповіді, активними елементами розвитку сюжету і, таким чином, необхідні в тексті, то НФЛ периферії, навпаки, не пов’язана безпосередньо з головною сюжетною лінією. Кожна з таких лексем сама по собі в тексті необов’язкова. Якщо ж урахувати, що багато периферійних НФ лексем використовуються лише один раз, то поява їх буде для читача, як правило, несподіваною. Так, наприклад, ніяк не можна було передбачити, що у фразі “Ruka mu skliznu u unutrašnji džep, iz koga izvuče novčanik od prave kože oprikusa.” (III-c.128) з’явиться НФ неологізм oprikus, який потім в тексті ні разу більше не трапляється. Так само несподівано з’являються й назви інших елементів описуваної цивілізації, наприклад termonarukvica або memorator: “Posmatram i tvoju termonarukvicu – sjaji od nervne napetosti. Moja ne.” (ІІІ-с.126); “U poruci koju sam dobio preko memoratora ucenjivač je ostavio i svoje ime.” (˛ІІ-с.150).

Уведення в текст таких несподіваних, непередбачуваних і, на перший погляд, необов’язкових неологізмів насправді є дуже важливим для створення повноцінного художнього твору: ведучи оповідь, автор немовби мимохідь згадує якийсь елемент фантастичної дійсності, який у принципі прямого відношення до фабули не має. Це значно посилює достовірність описуваної реальності: якщо оповідач згадує такі деталі, значить, він добре знає цей світ, а отже, цей світ існує насправді.

Периферійні НФ лексеми можуть бути надзвичайно виразними художніми деталями. Так, одноразове згадування в тексті про гаманець зі справжньої шкіри oprikusa в один момент висвітлює досить цікаву частину життя описуваної цивілізації. Читач дізнається, що на планеті Калінт існує звір oprikus, у якого дорогоцінна шкіра, що з цієї шкіри роблять гаманці і що мати такі гаманці дуже престижно. У читача спрацьовують аналогії з реальними життям, скажімо з престижністю речей зі шкіри крокодила, і це наповнює науково-фантастичний текст типово людськими мотивами й емоціями.

Як ще один приклад розподілу НФЛ на центр та периферію наведемо оповідання “Šeraja”, присвячене космічним подорожам. Автор уводить у текст велику кількість космічної НФ лексики. Це назви планет: Šeraja, Morin, Dar, Ardena 3, лексика, пов’язана з космічним транспортом: svemirska luka, krstarica (космічний корабель), spasilačko jaje (рятувальна капсула), ratna flota (про космічний флот), trgovačka mornarica (про космічний флот), astro-luka, prostorni skok (при подорожах у космосі), назви космічних професій: astronavigator, kosmolar (космічний торговець). Крім того, в тексті використовуються й не пов’язані безпосередньо з космосом НФ лексеми: zemaljski savez, android, blaster, mentant (телепат), misaona blokada, які й створюють периферію.

Навіть у коротенькому оповіданні (5 сторінок) “Ljubav 2087”, в якому є тільки чотири НФ лексеми, простежується поділ на центр і периферію. У творі йдеться про використання в майбутньому самотніми жінками спеціальних андроїдів-коханців, відповідно до цього у фокусі знаходиться назва такого андроїда – seksdrid: “Trudila se da ne misli o Antoanu kao o savršenom seksdridu, već na limit od deset minuta, da uskladi obostrane pokrete, da ovog puta bude lep kraj.” (III-c.123). Зі словом seksdrid тематично пов’язані прикметник androidski, стале словосполучення pozitronski mozak, таким чином, вони теж належать до центру системи НФЛ.

Нарешті, четверта НФ лексема dermo fen не має безпосереднього відношення до теми оповідання, вона з’являється в тексті несподівано і тільки один раз, що характеризує її як периферійний елемент: “Stala je pred dermo fen, koji joj u trenu sprži zaštitni lak na telu. Zatim se istušira. “...Uh, sada mi je mnogo bolje. Kad budem odlazila nabaсiću lak kod tebe, važi? Danas je procenat zagađenja iznad proseka.” (III-c.122).

Темою твору є неприродність життя людини, спричинена техногенною цивілізацією. Завдяки введенню периферійного dermo fen читач дізнається, що в описуваному світі забрудненість середовища така висока, що без захисного лаку на тілі не можна виходити на вулицю. Ця художня деталь доповнює основну тему неприродності кохання і, об’єднуючися з нею, створює комплексний образ світу, де знищене чи спотворене все, що робить життя людини нормальним.

4.2.Стилістичні прийоми використання НФЛ у тексті

Під стилістичними прийомами ми розуміємо спеціальні способи організації тексту та мовних явищ інших рівнів, які дозволяють з більшою силою проявитися стилістичним властивостям НФЛ, досягти яскравішого ефекту при виконанні НФ лексикою стилістичних функцій. Прийоми використання НФЛ можна поділити на семантичні й архітектонічні.

4.2.1. Семантичні прийоми. Одним із таких прийомів є комбінування різних семантичних типів НФЛ – лексичних, семантичних та стилістичних неологізмів. Лексичні неологізми у стилістичному плані є найбільш яскравими й ефектними, оскільки в них незвична не тільки семантика, а й форма. На їхньому тлі семантичні та стилістичні НФЛ, як правило, менш помітні, але фантасти, хоча й меншою мірою, використовують їх поряд з лексичними.

Так, у романі Бранка Белана “Utov dnevnik” нами виділено 88 одиниць НФЛ, 55 із них – лексичні неологізми (24 одиниці) та сталі словосполучення (21 одиниця). Це технічні та наукові терміни: videokomunikator, spacioindikator, stereovizor, encefalosenzitor; соціальні поняття: homonumer, Glavni Zaštitnik Mera, sub, finalizam, impersonalizam; назви установ: Odjel mislilaca, Mala škola, Velika škola; історичні поняття: Nulti Datum, Velika Katastrofa, Prva Civilizacija та інше. 18 НФ лексем є семантичними неологізмами, це, зокрема, тропеїчні неологізми: zaštita, obrana (назви служб безпеки), zaštitnik, čuvar (співробітники служб безпеки), zahvat, zapremina (одиниці виміру), kocka (кімната), Pobuna (підпільна організація), moralist (прихильник відповідної ідеології, що панує в описуваному фантастичному суспільстві), larva (людина, позбавлена індивідуальності). Представлені також 2 нетропеїчні неологізми: lice (в описуваному суспільстві обличчя можна міняти, одержане обличчя слід реєструвати), sanjati (sanjati можна, наприклад, і запрограмовані навчальні сни). Нарешті, 13 лексем у тексті виступають як архаїзми і, таким чином, є стилістичними НФ неологізмами: kredo, vrag, psovka, Bog, umjetnost, ljubomora, pjesnik, večera, tiranosaurus, policija, strategija, lingvist, займенник vi як увічливе звертання до однієї особи.

Гармонійне поєднання неологізмів-лексем і неологізмів - сталих словосполучень, семантичних (як тропеїчних, так і нетропеїчних) та стилістичних НФ неологізмів важливіше для художнього рівня тексту в цілому, ніж користування тільки більш виграшними в мікроконтексті лексичними новотворами. Створюючи картину фантастичного суспільства, письменник моделює й певні процеси та явища в його мові (таке моделювання є мистецьким, а не науковим, у частині випадків, можливо, й неусвідомленим). Зразком при цьому служать процеси, що протікають у реальній мові в епоху НТР. Уведення в текст різних семантичних типів НФЛ, моделювання мовних явищ посилює достовірність зображуваного фантастичного світу, служить підтвердженням його реальності.

Ще одним прийомом використання НФЛ є гра з полісемією неологізмів. Автор вигадує НФ лексему для номінації вигаданого ним же об’єкта. Зрозуміло, що таке слово матиме в тексті тільки одне значення. Для того, щоб зробити його полісемантичним, потрібно свідомо організувати контекст відповідним чином. У зв’язку з цим метафоричне використання НФЛ є рідкісним, але ефектним прийомом: “Не верујем оном херелу. Он може и да се врати. А нас је само двојица. Не би успели да одбранимо Тусахана.” (XI-с.248). Херел – це комаха, яку розумні паели-бджоли вважають боязкою, але в наведеному прикладі йдеться вже не про справжнього херела, а про воїна-паелу, якого персонаж-мовець вважає боягузом. Таким чином, авторський неологізм херел, здобувши в тексті одне значення, потім вживається і метафорично. У цьому ж романі слово еjлена має відразу два значення: квітка і рік, що в цивілізації бджіл пояснюється відліком років від одного до другого цвітіння еjлени.

Характерним для роману “Тихана из Ерга” є й використання НФЛ у фразеологічно зв’язаних значеннях, тобто у складі різноманітних фразеологізмів. Автор активно вводить НФЛ у вигадані ним приказки та прислів’я: “Шака по шака ната, пуно складиште – стара је изрека у Елнату...” (XI-с.112) (нат – їжа, аналог меду, Елнат – назва країни бджіл); “Протус је свесно играо на оштрици кетела.” (XI-с.121) (кетел – меч бджіл-паел). Цей фразеологізм є трансформацією справжнього фразеологізму “ходати по оштрици ножа”; “–Био си добар учитељ, Макла. Треба ти честитати. – Добра тамана расте само на добром тлу.” (XI-с.190) (тамана – дерево, центральне поняття в цивілізації бджіл); “То значи да неко из мог коршана квари нат, а то ми се никако не допада.” (XI-с.185) (коршан означає поселення – аналог вулика, фразеологізм кварити нат, буквально “псувати мед”, означає робити капості, таємно діяти проти когось).

НФЛ уводиться також у фразеологізми прокляття, заклинання, формули ввічливості: “Хаманус однео и тог Нуварсахана! Само нам је он још требао!” (XI-с.208) (Хаманус – пекло у міфології паел; прокляття побудоване за типовою сербською моделлю, порівняйте: ђаво га однео); “Погледала вас Пина Равнатељка милостивим оком. Тамане вас заклањале. По славу пошли, а не по невољу... поче дрхтавим гласом стари Перкасахан...” (XI-с.216) (Пина Равнатељка – богиня, благословення теж побудовані за типовими для сербської мови моделями); “– Пријатељство за живот, Високи. Пристајеш ли? Млади дако неколико пута убрзано прогута пљувачку, а онда полако климну главом. – На кетел, Високи? – На кетел, шапну млади дако.” (XI-с.190) (дако – воїн; формула на кетел означає, що молоді воїни клянуться в дружбі своїми мечами-кетелами); “Осећај се као у свом шану.” (XI-с.165) (шан – це кімната; формула ввічливості означає “почувайте себе як удома”).

Різновидом такого прийому можна вважати й уведення НФЛ у порівняння. За основу порівняння завжди береться еталонний у певному суспільстві носій ознаки. Коли ж еталаном виступає вигадане поняття, це підвищує його значимість в описуваній дійсності, посилює достовірність усієї оповіді: “Ипак помисао на још једно храњење као да је улила натотан у наша стара тела...” (XI-с.12) ( натотан – їжа якою вигодовують бджолиних королев); “Ликанци су као херели који се плаше своје сенке, презриво рече Елна.” (XI-с.196); “Па кад већ хоћете да знате, они су били слободни таман колико и Паела у хумреловој мрежи. Мрда, мрда, али то ништа не значи, да се искобеља не може.” (XI-с.215) (хумрел – аналог павука).

Розвиток багатозначності НФЛ, уведення їх у склад фразеологізмів, побудова на їх основі порівнянь, імітує розвиток значення слова в реальній мові. В НФ тексті такий прийом переконує читача в реальності описуваного, оскільки ця реальність доводиться не тільки на рівні повідомлень автора, а й на рівні внутрімовних явищ, які до повідомлень не належать.

З семантичних прийомів у жанрі НФ використовуються також такі вище вже описані прийоми: містифікація розвитку значення слова в діахронічному плані (див. стор. 132-136), комбінування різних способів семантизації (див. стор. 87), багаторазовість семантизації (див. стор. 88), ретардація при семантизації (див. стор.89), неповнота семантизації (див. стор.95).

4.2.2.Архітектонічні прийоми. Під архітектонічними прийомами ми розуміємо прийоми, які полягають у розміщені НФЛ у певних особливих позиціях у тексті, в результаті чого ефект від їх уживання посилюється.

Характерним для жанру НФ можна вважати введення НФЛ у заголовок твору. Така позиція в принципі несприятлива для семантизації неологізму, повна семантизація тут явище досить рідкісне : “Путовање на планету Златосан”, “Utov dnevnik”. Здебільшого ж, семантизація буває неповною. Так, Аthanatik з назви роману “Pronalazak athanatika” – це щось, що можна винайти, отже, це може бути пристрій, речовина тощо, декому з читачів може допомогти внутрішня форма неологізму. Фактично нічого контекст не каже про семантику неологізмів у назвах “Regata Plerus”, “Prokionske trešnje”. Особливо цікавими є випадки, коли назва твору складається тільки з НФ неологізмів: “O”, “Šeraja”, “Bedel”, “Armana”, “Тихана из Ерга”. Тут саме поняття назва стає умовним, оскільки НФ неологізм у позиції заголовка позбавлений контексту і практично нічого не може значити. Єдина інформація, яку одержує читач, – це те, що назва, очевидно, означає фантастичний об’єкт і що цей об’єкт важливий у даному творі. Можна зробити висновок, що коли автор ставить НФ лексему в позицію заголовка, то для нього важливо не поінформувати читача про конкретний зміст твору, а тільки привернути увагу і заінтригувати його. При цьому жанрову орієнтацію читачеві має дати малюнок на обкладинці чи логотип. Автор, отже, починає стилістичну гру з читачем ще з обкладинки книжки.

Дещо інший стилістичний ефект маємо тоді, коли в заголовок уводиться семантичний НФ неологізм. Так, прочитавши назву оповідання “Gruda”, читач сприймає її згідно з загальномовним значенням і тільки пізніше з тексту дізнається, що це назва велетенської розумної істоти. В даному разі стилістична гра полягає в тому, що читач, відкриваючи для себе щось нове і фантастичне, змушений міняти свою попередню думку.

У романі “Regata Plerus” застосовано ще один незвичайний прийом – уведення назви фантастичного музичного інструмента в посвяту: “Ovaj dnevnik bezbrojnih brodova poklanjam detetu koje sam učio i koje me je učilo dok sam mu otkrivao tajne astrofona.” (VII-c.5). Оригінальність прийому полягає в тому, що посвята в принципі не є частиною художнього тексту, а отже, поява в ній НФЛ по суті неможлива. Уводячи назву фантастичного предмета в текст, що обслуговує реальне життя, автор виносить стилістичну гру за межі художнього твору. Такий хід можна розцінювати як не позбавлену гумору спробу підвищити достовірність фантастичної дійсності, що описується в романі.

Ще одним прийомом можна вважати насичення певного відрізку тексту особливо великою кількістю НФЛ. Це найчастіше терміни чи власні назви: “Retrogradne analize sa sociosimulatorskim kronogramima pokazuju da je izvorište smetnje neka nedopuštena perturbacija u Trećem vremenskom krugu. Zahtijeva se istraga i hitna korekcija prošlosti na stabilne krono-spacijske koordinate.” (XX-c.149); “Kad samo pomislim..”, mrmljao je Bor. “Poraz od Makalaka...” “Od Zuna i Noksa, takođe, ne zaboravi!”, dopuni ga Tanar.” (III-c.219); “Он се у Већу, како је Перкасахан дочуо, залагао да се будућа Елна упути Панотахану, угледном дакоу из Поткаванура, области коју је с једне стране омеђивало Велико Црно Језеро, а са друге Каванур.” (XI-с.154); “Може Протус, проклет да је и у Хаманусу завршио, да прича шта хоће, али, о тамано, ево где она коју је минус јединком прогласио доказа да је равна најплеменитијим, наjхрабријим дакоима од којих су само неки појединачно били у стању да се носе са Таконцима, Ловцима из Мочвара.” (XI-с.15); “Aeromobil je bešumno plovio kulaharskim ulicama. Kraj njega su, poput letećih ćilima, klizili drugi aeromobili. Balkoni su bili načičkani Sanonitima.” (XVI-c.76); “Globula u osmom heksadekantu. Dimenzionalno težište oslicira disharmonično. Difuzna disperzija alef-koncentrata 18241. Profil tipa G diferencira se rezidualno s koeficijentom semidimenzionalnog rasprostiranja 2,83 paraprostornih radijana.” (XXVI-c.5).

Концентрація багатьох НФ лексем у невеликому відрізку тексту створює особливо інтенсивний науково-технічний або екзотичний інопланетний колорит. Проте водночас досягається й інший стилістичний ефект: така велика кількість авторських неологізмів по суті змінює саму мову, створює нову фантастичну мову; вигадані, а отже, несправжні слова стають головними, справжніми, а це в свою чергу посилює переконливість оповіді.

Дослідження функціонування науково-фантастичної лексики показало, що вона має однакові властивості і стилістичні функції як у сербських, так і в хорватських текстах. Це пояснюється близькістю двох мов, специфікою НФЛ як лексико-стилістичної категорії, інтернаціональністю традицій НФ жанру. В обох мовах НФЛ протиставляється узуальній лексиці своєю специфічною семантичною природою – номінацією неіснуючих об’єктів. Крім того, в обох мовах НФЛ, як лексика, утворена головним чином від вигаданих або інтернаціональних основ, приблизно однаково протиставлена за своїм стилістичним забарвленням питомій слов’янській лексиці. Інтернаціональна лексика дещо сильніше протиставляється питомій у хорватських текстах, оскільки в НФ жанрі нейтралізується притаманний сучасній хорватській літературній мові пуризм. Ця відмінність, однак, не є принциповою, оскільки інтернаціональна термінологія й досі активно використовується в хорватській мові.

Висновки

1.НФ лексиці притаманні певні стилістичні властивості, зумовлені її семантичною природою – номінацією неіснуючих об’єктів. Стилістичними властивостями НФЛ є здатність зображувати фантастичне як реальне, мати подвійну стилістичну маркованість, приймати додаткові стилістичні значення, утворювати в тексті систему.

2.Додаткові стилістичні значення бувають двох типів: ті, які сприймає тільки читач, і ті, які сприймають і читач, і персонажі. До перших належать: значення екзотизмів, варваризмів, архаїзмів та лексики майбутнього, до других належать: термінологічне, офіційно-ділове, жаргонне, архаїчне забарвлення, значення варваризмів, екзотизмів, загальномовних та авторських неологізмів.

3. Система НФЛ у художньому творі, як правило, поділяється на центр та периферію. НФ лексеми центру є безпосередньою темою оповіді, необхідними елементами розвитку сюжету, НФ лексеми периферії служать для створення художніх деталей, що дуже важливо для літературного тексту.

4.Стилістичні властивості є основою для виконання НФ лексикою певних стилістичних функцій у тексті. У НФ текстах НФЛ виконує такі функції: креативну, створення колориту фантастичності, інтелектуально-естетичну, інтригувальну, містифікаційну функцію, створення науково-технічного колориту, мовної характеристики персонажів, створення локального просторового та часового колориту, в тому числі колориту майбутнього, функцію створення історичного тла для описуваного фантастичного суспільства, функцію посилення достовірності зображуваної фантастичної дійсності, інколи сатирично-пародійну функцію.

5.Досягти яскравішого ефекту при виконанні стилістичних функцій дозволяють спеціальні стилістичні прийоми використання НФЛ, які поділяються на семантичні та архітектонічні.

6.Описуючи за допомогою НФЛ фантастичні суспільства майбутнього, автори водночас моделюють певні мовні процеси та явища в заданих фантастичних умовах. Моделювання має художній, а не науковий характер і служить, крім номінації об’єктів, посиленню достовірності зображуваного. За зразок для моделювання, як правило, беруться процеси розвитку мови в епоху НТР.

7.НФЛ має однакові властивості та функції в сербських та хорватських текстах. Відсутність відмінностей пояснюється близькістю двох мов, специфікою семантики та стилістичного забарвлення НФЛ, інтернаціональними традиціями НФ жанру.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1.Дослідження семантичної природи та особливостей функціонування науково-фантастичної лексики (НФЛ) в художньому тексті тільки починає розроблятися. Недостатньо вивчено її творення, способи семантизації, стилістичні властивості й функції. На матеріалі сербської та хорватської мов лінгвістичне дослідження НФЛ проводилося вперше.

2.НФЛ – це особлива лексико-стилістична категорія, що виникла з потреби жанру НФ описувати неіснуючі фантастичні світи. Поняття НФЛ не збігається з поняттям авторський неологізм, оскільки останній у НФ творі може бути не фантастичним, а НФ лексема в свою чергу може не бути неологізмом. НФЛ відрізняється також і від близьких до неї за семантичними та стилістичними характеристиками назв міфічних і казкових об’єктів та гіпотетичних термінів.

3. Головним критерієм віднесення до НФЛ є те, що лексична одиниця позначає вигадане поняття або містить у собі певний вигаданий семантичний елемент чи стилістичне забарвлення, але в НФ тексті подає їх як реальні для описуваної фантастичної дійсності. Підставою до зарахування до НФЛ власних назв є їхня екзотичність та належність до авторських неологізмів.

4.За семантичними типами НФЛ поділяється на лексичну, яка включає загальномовні слова та авторські неологізми, семантичну, яка включає багатозначні узуальні слова в тих узвичаєних у жанрі НФ значеннях, які позначають вигадані поняття, та семантичні авторські неологізми, і на стилістичну, представлену узуальними словами, яким у тексті приписано вигадане стилістичне значення.

5.Структурно НФЛ може бути лексемою або сталим словосполученням.

6.У кожному творі науково-фантастичні лексеми, вступаючи у взаємозв’язок між собою, утворюють складну систему понять, ізольованих від аналогічних систем в інших творах, у той же час є підстави говорити про загальножанрову систему науково-фантастичної лексики, яка виражається у єдиній традиції, наявності характерних тематичних груп НФЛ, подібності її творення, семантизації та функціонування.

7.При творенні НФЛ використовуються 3 типи кореневих морфем: корені, вигадані авторами, корені, що належать до інтернаціонального фонду, та сербські чи хорватські корені. Творення авторських невмотивованих коренів є характерним для жанру НФ, тимчасом як у мові таке явище практично невідоме. Вибір авторської, інтернаціональної чи питомої морфеми при утворенні НФ неологізмів тематично обумовлений. Використання сербських та хорватських коренів є обмеженим.

8.Найбільш поширеним способом словотвору НФЛ є суфіксальний. Другим за частотою вживання є основоскладання. Менш активно використовуються префіксальний, префіксально-суфіксальний способи, словоскладання, абревіація.

9.НФ лексема може мати подвійне словотвірне тлумачення: з точки зору тексту (містифіковане тлумачення) і з загальномовної точки зору (справжнє тлумачення).

10.НФ неологізми наповнюються фантастичною семантикою завдяки організованій автором семантизації. Вихідні умови семантизації різні для неологізмів, утворених від вигаданих автором та від реальних інтернаціональних чи питомих основ.

11.Специфіка семантизації семантичних та стилістичних неологізмів полягає в тому, що процес їхнього словотвору й семантизації являє собою одне ціле. У результаті зміни значення узуальних лексем утворюються семантичні НФ неологізми тропеїчного і нетропеїчного типу. Неологізми нетропеїчного типу є характерними для НФ жанру.

12.У НФ жанрі застосовуються такі способи семантизації: контекстуальна семантизація (за допомогою тлумачення, за допомогою родового поняття, за синтаксичними та семантичними зв’язками, за допомогою описуваної ситуації), семантизація за допомогою внутрішньої форми та словотвірної моделі, семантизація за допомогою виноски, за допомогою аналогії, за допомогою граматичної форми, за допомогою великої літери, за допомогою екзотичної форми.

13.Семантизація НФ лексики організовується так, щоб не руйнувати, а, навпаки, сприяти створенню художнього образу. Найбільш адекватним для жанру НФ є спосіб контекстуальної семантизації за допомогою лексичної та семантичної сполучуваності, оскільки при його застосуванні неологізм найбільш природно вписується в контекст, а робота автора з семантизації максимально прихована. Прості способи семантизації, характерні для наукового стилю, у НФ жанрі небажані, позаяк вони можуть зруйнувати художній образ.

14.НФ лексиці притаманні певні стилістичні властивості, зумовлені її семантичною природою – номінацією неіснуючих об’єктів. Стилістичні властивості є основою для виконання НФ лексикою певних стилістичних функцій у тексті. Стилістичними властивостями НФЛ є здатність зображувати фантастичне як реальне, мати подвійну стилістичну маркованість, приймати додаткові стилістичні значення, утворювати в тексті систему.

15. Подвійна стилістична маркованість НФ неологізмів виражається в тому, що в реальному житті – це авторські неологізми, у тексті ж вони виступають як активна лексика мови описуваного суспільства.

16.У тексті НФ неологізми можуть приймати на себе додаткові стилістичні значення двох типів: ті, які сприймає тільки читач, і ті, які сприймають і персонажі, і читач. До перших належать: значення екзотизмів, варваризмів, архаїзмів та лексики майбутнього. До других належать: термінологічне, офіційно-ділове, жаргонне, архаїчне забарвлення, значення варваризмів, екзотизмів, загальномовних та авторських неологізмів.

17.Між НФ лексемами тексту обов’язково встановлюється семантичний і стилістичний зв’язок, у результаті чого вони утворюють систему. Ця властивість НФЛ зумовлена тим, що в тексті, незалежно від конкретного значення, усі вони позначають неіснуючі поняття як справжні реалії описуваної дійсності, а також спільністю їхнього стилістичного забарвлення. Система НФЛ у творі поділяється на центр та периферію.

18.Досягти яскравішого ефекту при виконанні стилістичних функцій дозволяють спеціальні стилістичні прийоми використання НФЛ, які діляться на семантичні й архітектонічні. До семантичних прийомів належать: комбінування в тексті різних семантичних типів НФЛ (лексичних, семантичних, стилістичних), розвиток багатозначності НФ лексем, уведення їх у склад фразеологізмів, побудова на їх основі порівнянь, містифікація розвитку значення слова в діахронічному плані, комбінування різних способів семантизації, багаторазовість семантизації, ретардація при семантизації, а також неповнота семантизації. До архітектонічних належать прийом уведення НФЛ у заголовок твору, насичення певного відрізку тексту особливо великою кількістю НФЛ, уведення НФЛ у посвяту.

19.НФ лексеми виконують у текстах такі функції: креативну, створення колориту фантастичності, інтелектуально-естетичну, інтригувальну, містифікаційну функцію, створення науково-технічного колориту, мовної характеристики персонажів, створення локального просторового та часового колориту, в тому числі колориту майбутнього, функцію створення історичного тла для описуваного фантастичного суспільства, функцію посилення достовірності зображуваної фантастичної дійсності, інколи сатирично-пародійну функцію.

20.Описуючи за допомогою НФЛ фантастичні суспільства майбутнього, автори водночас моделюють певні мовні процеси та явища в заданих фантастичних умовах. Моделювання має художній, а не науковий характер і служить, крім номінації об’єктів, посиленню достовірності зображуваного. За зразок для моделювання, як правило, беруться процеси розвитку мови в епоху НТР.

21. НФЛ однаково твориться, семантизується й функціонує в сербських та хорватських текстах. Відсутність відмінностей пояснюється близькістю двох мов, специфікою семантики та стилістичного забарвлення НФЛ, інтернаціональними традиціями НФ жанру. В обох мовах НФЛ, як лексика, утворена від вигаданих чи інтернаціональних основ, приблизно однаковою мірою протиставлена за своїм стилістичним забарвленням питомій слов’янській лексиці. Інтернаціональна лексика дещо сильніше протиставляється питомій у хорватських текстах, оскільки в НФ жанрі нейтралізується притаманний сучасній хорватській літературній мові пуризм. Ця відмінність, однак, не є принциповою, позаяк інтернаціональна термінологія активно використовується і в хорватській мові.