Валентина Конобродская

Украинская этнолингвистика: некоторые аспекты

Современное состояние украинской этнолингвистики обусловлено многими факторами, среди которых прежде всего отметим сложность исторического пути развития украинской этнолингвистики, сложность определения предмета украинских этнолингвистических исследований и сложность объекта изучения. Этими и другими факторами обусловлена разноаспектность украинских этнолингвистических исследований.

Сложность объекта исследования определяет та особенность украинского языково-культурного континуума, что в нём объединены архаические диалектно-культурные ареалы (Полесье, Карпаты, Буковина, Подолье) и новообразованные культурные ареалы более позднего формирования. Характерной чертой украинского диалектно-культурного пространства является также то, что часть его выходит за пределы государственной границы Украины, что создаёт условия для локальных трансформаций традиционной культуры в этих латеральных зонах. В то же время в пределах основного континуума существуют островные вкрапления других национальных культур. Все эти особенности усложняют объект исследования.

Кроме того, географическая смежность, генетическое родство языков и культур, а также исторические судьбы украинцев и их соседей – эти факторы обусловили то, что украинская традиционная народная материальная и духовная культура издавна представляла интерес для зарубежных учёных. Фиксация информации об украинских верованиях, обычаях и обрядах и их исследования традиционно осуществлялись в контексте польской науки, в частности в трудах и материалах К.Мошиньского, С.Петкевича, О.Кольберга и др., и продолжаются в работах современных польских учёных [см.:  Adamowski, Bartmiński, Czyżewski 2001; Czyżewski, Niebrzegowska-Bartmińska 2001 и др.]. А начало и развитие украинских этно­лингвистических исследований совпадает во времени с зарождением и становлением российской этнолингвистики (вторая половина 19 – первая половина 20 вв.) и связано преимущественно с теми же именами – А.Афанасьева, Ф.Буслаева, А.Потебни, А.Котляревского, Н.Сумцова, Д.Зеленина, П.Богатырёва и др., а также заложено в этнографических и фольклорных материалах и изысканиях П.Чубинского, М.Максимовича, Б.Гринченко, В.Гнатюка, В.Кравченко, И.Свенцицкого и др.

На протяжении длительного времени украинская этнолингвистика развивалась в тесной взаимосвязи с российской [см.: ПЭЛС 1983; СБФ 1986; ЭВС 1987; СБФ 1995 и др.]. И в последние десятилетия 20 в. она представлена немногими исследованиями, которые часто были результатом сотрудничества украинских и российских учёных в процессе сбора и этнолингвистической обработки информации о традиционных семейных обрядах украинцев (свадебного, родильного и погребального), народной медицине и лечебной магии, народной кулинарии, традиционных нормах поведения и языкового этикета, народной фразеологии и др. [см.: Бабій 1975; Артюх 1976; Артюх 1977; Артюх 1997; Вакалюк 1978; Вакалюк 1982; Вакалюк 1991; Гаврилюк 1981; Гаврилюк 1985; Гаврилюк 1993; Гаврилюк 1994; Гриценко 1983; Бабич 1983; Бабич 1990; Романюк 1983; Романюк 1991; Миронюк 1990; Свительская 1995 и др.]. В то же время следует отметить, что к работам этого направления, кроме собственно этнолингвистических, примыкают и лингвистические исследования языковой стороны культурного явления, а иногда – и этнологические труды, в которых представлена культурная номинация, и фольклористические, в которых реализованы отдельные идеи этнолингвистики. Чёткое разграничение между отдельными исследованиями, принадлежащими к смежным научным дисциплинам, на этом этапе развития украинской этнолингвистики трудно и подчас невозможно.

Как самостоятельная отрасль (в смысле и национальном, и жанровом), украинская этнолингвистика начала выделяться к концу 20 в. Появились научные изыскания, в которых описание языковых аспектов духовной и материальной культуры в большей или меньшей степени осуществлено с использованием этнолингвистической методики.

Наибольшее распространение получили работы, в которых представлено изучение тематических групп диалектной лексики, преимущественно называющей предметы материальной культуры и связанные с ними понятия. Для этих трудов характерно соединение лексической проблематики с проблемой культурной мотивации диалектной лексики, в частности региональные исследования охотничьей лексики [Аркушин 1996], номинации строительства [Євтушок 1990; Дорошенко 1997; Дорошенко 1999], лексики ткачества [Ніколаєнко 2000; Ніколаєнко 2000а], кулинарной лексики [Турчин 1990], названий традиционной одежды и обуви [Гримашевич 1994; Гримашевич 2007; Никончук та ін. 1998; Пономар 2000], пастушьей лексики [Ястремська 2000; Ястремська 2003], ботанической номинации [Поістогова 2005] и  др.

Идеи и методы этнолингвистики в большей степени воплощены в исследованиях номинации явлений традиционной культуры, в частности свадебного обряда [Романюк 1996; Романюк 1996а; Бігусяк 1996; Бігусяк 2000; Дроботенко 1998; Дроботенко 2001; Магрицька 2001; Магрицька 2003], родильного обряда [Гаврилюк 1993; Гаврилюк 1994; Бігусяк 1997; Дроботенко 1999; Дроботенко 2000], погребально-поминального обрядового комплекса [Конобродська 2002; Конобродська 2003б; Конобродська 2005а; Конобродська 2007], календарных обрядов и их элеметнов [Аркушин 1997; Хобзей 2002б; Глуховцева 2003; Помінчук 2007; Шарапа 2007], явлений и объектов мифологической и демонологической сферы [Хобзей 2000; Хобзей 2002; Хобзей 2002а; Гриценко 2002; Скрильнікова 2007], народных представлений об окружающей действительности [Могила 1987; Могила 2007], традиционных норм этики [Миронюк 1996; Богдан 1998; Богдан 2000; Богдан 2001; Богдан 2003; Біленька 2007], народной медицины и лечебной магии [Вакалюк 1991; Мойсієнко 1992; Мойсієнко 1996; Мойсієнко 2000; Мойсієнко 2003; Конобродська 1996; Никончук та ін. 2001] и др.

В ряде современных работ представлен куль­ту­ро­ло­гичесий аспект номинации, мотивологии и диалектного словообразования, а также этнолингвистический аспект фразеологии [Жуйкова 1998; Жуйкова 2003; Жуйкова 2007; Олійник 2001; Олійник 2003; Данилюк 2002; Ужченко 2003; Скаб 2003; Конобродська 2005а; Аркушин 2007; Цимбал 2007; Доброльожа 2007 и др.].

Известны несколько попыток теоретического рассмотрения научных основ этого направления, которые охватывают отдельные его аспекты, в частности, проблема реконструкции прасостояния диалектной лексики, моделирования её системы, основы описания элементов украинской традициооной культуры [Гриценко 1983; Гриценко 1984; Гриценко 2002], развитие на украинском материале проблемы реконструкции культурного текста, трактование сущности некоторых понятий этнолингвистики, проблема этнолингвистического изучения украинских диалектно-культурных ареалов [Конобродська 2003; Конобродська 2003а; Конобродська 2005; Конобродська 2007а; Конобродська 2007б]. Некоторые обобщающие труды посвящены исследованию обрядовой семантики, выяснению принципов и способов номинации обрядовых лексических обозначений, освещению закономерностей их лексико-семантической типологии, структурно-семиотического и концептуального моделирования [Тищенко 2000; Тищенко 2003; Тищенко 2004]. Ряд исследований украинских учёных посвящён решению проблемы „этнологии текста”, изучению этнокультурной, этнопсихологической, этноментальной, этнофилософской основы языковых явлений с символическим значением. В этих работах разрабатываются вопросы возникновения, функционирования и развития языкового символа. Объектом наблюдений в них является украинский художественный, фольклорный и диалектный тексты, вербальный ритуальный текст, языковые этносимволы [Кононенко 1996; Кононенко 2001; Кононенко 2007; Голянич 1997; Сімович 1999; Сімович 2003; Жайворонок 2001; Жайворонок 2002; Голик 2003 и др.].

Таким образом, несмотря на продолжительную историю украинской этнолингвистики, она до сих пор не заявила о себе как сформированное отдельное направление со своими национальными особенностями. Достижения украинской этнолингвистики пока составляют исключительно труды, представляющие реализацию научных интересов отдельных исследователей, а не коллективов. Поэтому мы не можем сегодня констатировать существование украинской этнолингвистической школы. И несмотря на определённые достижения, предварительный обзор украинской этнолингвистики больше вскрывает её проблемы, очерчивая перспективы развития и пути решения этих проблем.

Более подробно рассмотрим некоторые аспекты этнолингвистических исследований украинских учёных, в частности, решение проблемы реконструкции культурных текстов, географического представления украинской традиционной культуры и лексикографической обработки материала.  

Как отмечено выше, одной из основных проблем украинской этнолингвистики является определение её предмета. Современная украинская этнолингвистика (в более узком понимании) развивается в тесной связи с диалектологией, является одним из её аспектов. И в этом смысле этнолингвистический анализ можно считать составной частью системного описания диалектной лексики. Ведь без анализа лексической единицы во всех сложных взаимосвязях с экстралингвальными элементами, как компонента целостного культурного текста, системное описание номинации культурных явлений не будет полним. В то же время в славистике распространён взгляд, что этнолингвистика является отдельным направлением языкознания, отдельной его отраслью [Бартминьский 2005: 33], и даже выходит за рамки собственно языкознания [Толстой 1995: 28-40].

Позиция украинских исследователей во многом совпадает с пониманием предмета и объекта этнолингвистики российскими учёными, согласно которому её предметом (в широком понимании) является изучение плана содержания этнокультуры, реконструкция древней модели мира, построенной на мифологических представлениях, или выяснение этимологии явлений духовной культуры, реализованной в разных формах. Последние являются объектом этнолингвистики [Конобродська 2003; Гриценко 2004].

Исходя из определённого выше предмета этнолингвистики, одним из основных её аспектов является исследование языка в его отношении к культуре, определение взаимосвязей и взаимной обусловленности елементов языка и народной культуры. Материалом для таких исследований служит информация о различных явлениях традиционной народной духовной культуры, зафиксированная от её носителей. Последнее является особенно важным, поскольку украинский диалектно-культурный континуум, как было отмечено выше, включает славян­ские архаические ареалы с относительно хорошо сохранённым языково-культурным наследием. Однако этнолингвистические исследования традиционной культуры представлены в современной украинской науке ещё не достаточно. И одним из важных заданий, направленных на решение этой проблемы, является сбор, накопление и систе­матизация информации об украинской традиционной духовной культуре, формирование достаточного корпуса свидетельств о ней.

Пока эта проблема решается преимущественно усилиями отдельных исследователей, занимающихся разработкой определённой индивидуальной темы. Результаты частично представлены в опубликованных блоках материала и сборниках текстов [ГЧЗ 1996; Конобродська 1997; Конобродська 2003в; Машеве 1; Машеве 2; Старобільщина 2000; Никончук та ін. 2001; Бріцина, Головаха 2004; Буковинські говірки 2006; Аркушин 2007а и др.]. И несмотря на некоторые успехи, сбор материала до сих пор остаётся фрагментарным, лишённым  системности в тематическом и в географическом планах. В то же время материал для этно­лингвис­тических исследований должен отвечать современным требованиям системности и сопоставимости, что может обеспечить унификация вопросников, единая система транскрипции, равномерность охвата собиранием материала и этнолингвистическими исследованиями всей украинской этноязыковой территории. Последнее особенно актуально в условиях ощутимых изменений, которые обусловливают стирание древних территориальных отличий, разрушение языковых и культурных ареалов, исчезновение элементов традиционной народной духовной культуры.

Накопление информации о традиционной культуре будет способствовать решению актуальной в украинистике проблемы этнолингвистического картографирования явлений материальной и духовной культуры, осуществление которого предоставит возможность изучения географии культурных явлений в их пространственной вариативности. Свидетельством важности этой проблемы является повышенный интерес к этнолингвогеографии в славяноведении: выполнение некоторых научных проектов базируется на картографировании культурных явлений, в частности, проект польских учёных „Atlas etnolingwistyczny Pobuża” и российских – „Полесский этно­лингвисти­ческий атлас”.

Опыт этнолингвистичесого картографирования культурных явлений представлен и в украинских исследованиях [см.: Гаврилюк 1981; Романюк 1983; Артюх 1994; Свительская 1995; Конобродська 2001]. В своё время в украинистике было подготовлено несколько региональных этнолингвистических атласов различных явлений традиционной материальной и духовной культуры, в частности „Атлас полесского свадебного обряда” П.Романюка (из 235 карт атласа 78 лингвистических и 154 этнографические), „Атлас полесского погребального обряда” В.Конобродской (из 160 карт атласа 54 лингвистические, 100 карт различных явлений материальной и духовной культуры и 6 карт общих тем и мотивов), „Атлас народной медицины и лечебной магии” В.Мойсиенко (95 лексических и 18 этнографических карт), „Атлас традиционной одежды Западного Полесья” Л.Пономар (50 карт), „Атлас полесской традиционной одежды и обуви” Г.Гримашевич (95  лексических, семантических и сводных синтетических карт) и др. Однако большинство этих работ остаётся в рукописях. Опубликованы только небольшие фрагменты атласов либо отдельные карты [Романюк 1983; Пономар 1997; Конобродська 2001]. В изданных лингвистических атласах лексики народного быта украинских восточнослобожанских говоров Е.Глуховцевой, западнополесских названий лекарственных растений Р.Омельковец, лексики животноводства в полесских диалектах В.Куриленко представлена номинация предметов материальной культуры и лексика традиционных занятий. Поэтому их также можно рассматривать в контексте этнолингвогеографии, хотя элементы материальной и духовной кудьтуры в них не скартографированы [Глуховцева 2003а; Омельковець 2003; Куриленко 2004]. Последнее выразительно иллюстрирует  издание атласа западнополесской традиционной одежды в виде дополнений к монографическому описанию её номинации в связи с элементами материальной и духовной культуры [Пономар 1997].

Конечно, в украинском этнолингвистическом картографировании остаётся много нерешённых проблем, в числе которых – методика составления карт. В то же время использованы некоторые новые подходы к этнолингвистическому картографированию. В частности, в „Атласе полесского погребального обряда” объектом картографирования, наряду с номинацией, реалией, обрядовым актом, обычаем, поверьем и другими невербальными знаками, выступает и мифологический мотив, которым обусловлено появление номинации и разноплановых невербальных единиц культурного текста. Важным также является способ представления материала в виде текстового дополнения к этнографическим картам, в котором содержится диалектное описание в транскрипции всех зафиксированных вариантов катографированного явления.

Отметим, что составление этнолингвистических атласов является важной предпосылкой интерпретации материала современного этнолингвистического исследования явлений традиционной духовной культуры. Поэтому актуальной в украинистике остаётся подготовка обобщённого этнолингвистического атласа, в котором была бы воспроизведена народная материальная и духовная культура украинцев в её пространственной вариативности. В то же время даже появление такого труда не снимет проблемы создания серии региональных тематических атласов различных явлений украинской традиционной культуры, преимущество которых – в возможности более подробного представления материала. Поэтому традиция их создания в украинистике продолжается: готовятся к изданию (кроме вышеупомянутых) этнолинсгвистические атласы Среднего Полесья – „Атлас весенне-летнего цикла календарных обрядов” М.Шарапы, „Атлас осенне-зимнего цикла календарных обрядов” Т.Поминчук, „Атлас традиционных норм этики и обычного права” Н.Беленькой, „Атлас объектов и явлений демонологической сферы” Л.Скрыльниковой [см.: Конобродська 2007б].

Не менее важным заданием является составление словарей традиционной народной духовной культуры. И в развитии украинской этнолингвистической лексикографии видимых результатов несколько больше, о чём свидетельствуют разработки теоретических и методологических основ составления этнолингвистических словарей [Гриценко 1999; Гриценко 2002; Голик 2003; Сімович 2003 и др.] и опубликованные словари, которые условно можно разделить на три группы.

1. Словари лексики традиционных промыслов, номинации предметов материальной и явлений духовной культуры [Пошивайло 1993; Матейко 1996; Дроботенко, Омельченко 1996; Шевченко 1997; Шевченко 1999; Никончук та ін. 1998; Гримашевич 2002], а также словари народной фразеологии, устойчивых и эвфемических высказываний и выражений  [Доброльожа 2003; Аркушин 2003; Аркушин 2005]. И хотя часть из них является собственно лингвистическими словарями, однако представленная в них лексика и фразеология непосредственно связана с народной духовной культурой и может быть исследована только в её контексте.

2. Словари традиционной народной духовной культуры [Хобзей 2002; Войтович 2005]. Составление регистра этих разных словарей базируется на значительном по объёму исходном материале. Особо отметим словарь „Гуцульська міфологія: етнолінгвістичний словник” Н.Хобзей,  способ представления материала в котором наиболее соответствует лексикографическим принципам этнолингвистического словаря, поскольку он воспроизводит не только номинативную, но и предметно-действенную и персонажную систему демонимического пространства Гуцульщины. В статьях представлены мифологические названия во всём разнообразии их диалектных вариантов гуцульского говора, раскрыта их семантика и во многих статьях – этимология, представлены ряды соответствий инодиалектных и иноязычнных мифонимов, даны широкие иллюстрации, отражающие их функционирование в мифологических контекстах. Последняя особенность словаря отличает его от лексикографических работ с традиционным использованием коротких иллюстративных цитат.

Объёмный фундаментальный труд „Українська міфологія” В.Войтовича – это своеобразная энциклопедия народных верований. Для составления словаря автор использовал значительный историко-этнографический и фольклорный материал разных регионов Украины в основном из источников 19 – начала 20 вв. В разных словарных статьях представлено описание, объяснение и толкование значения обычаев, обрядов, верований, а также связанных с ними образов, персонажей, предметов и понятий, что отражает стремление автора к определённой реконструкции мифологической системы праукраинцев. Однако для такой реконструкции недостаточно использован языковой материал, в то же время присутствует элемент художественной обработки информации, что несколько снижает научную доказательность словаря.

3. Лексикографические работы „Словник символів культури України” А.Потапенко и др. и „Знаки української етнокультури” В.Жайворонка [ССКУ; Жайворонок 2006] представляют опыт обобщения информации о символах украинской культуры. Однако отнесённость некоторых предметов и понятий к разряду символических и толкование символического значения некоторых предметов и понятий в ряде статей остаётся дискуссионным. Кроме того, словари построены на далеко не достаточном, подчас нелокализованном и не всегда достоверном материале преимущественно старых источников.      

В целом отметим, что большинство из перечисленных словарей – узкотематические и региональные. В то же время считаем необходимым продолжать создание тематических региональных словарей различных явлений украинской традиционной культуры. Кроме самодостаточной научной ценности, они могут стать источником материала для подготовки сводного украинского этнолингвистического словаря, что также является актуальным в отечественной этнолингвистике. Образцами таких работ могут служить концептуально различные, но одинаково значительные по полноте и достоверности материала, глубине его научного осмысления, уровню обработки и представления словари „Славянские древности: Этнолингвистический словарь” [СДЭС] и „Słownik stereotypów i symboli ludowych” [SSSL].

Безусловно, этнолингвистические атласы и словари являются самодостаточными научными трудами, в то же время их создание и накопление будет способствовать решению проблемы описания номинации явлений традиционной народной культуры в связи с невербальными компонентами в составе целостного культурного текста. Украинская этнолингвистика в этом направлении уже имеет некоторые наработки, результаты которых отражены в научных статьях и монографических описаниях различных явлений традиционной культуры (см. выше). Перечисленные научные исследования выполнены в соответствии с поставленной проблематикой – прежде всего как системное описание номинации культурного явления в пределах тематической группы лексики. Однако всестороннее этнолингвистическое изучение номинации культурных явлений на фоне их предметно-действенного состава предполагает решение более широкого круга заданий (виявление структуры культурного явления и его пространственных и социальних вариантов; выяснение плана содержания культурного явления и его элементов – основних тем и мотивов, которые формируют культурний текст; описание плана выражения – системы разноплановых единиц куль­турного текста; прослеживание номинативно-семантических процессов и явлений в развитии вербальных и невербальных средств выражения; реконструкция прасостояния культурного явления, выявление мотивов его номинации и т.д.), что наиболее полно представлено в ряде работ Н.Хобзей, В.Конобродской, С.Богдан, М.Жуйковой, М.Шарапы, Н.Беленькой, Т.Поминчук, Л.Скрыльниковой и др. В частности, монографическое описание полесского погребального и календарных поминальных обрядов содержит и исследование номинации и средств сопутствующей вербализации обрядов в широком экстра­лингвальном контексте – в единстве языковых и предметно-действенных составляющих элементов целостного культурного текста погребального и поминальных обрядов Полесья. Элементы полесского погребально-поминального обряда рассмотрены на фоне других украинских и славянських диалектно-культурных ареалов и других явлений славянской духовной культуры. Такое комплексное исследование подчинено выяснению основы исследуемого явления и его номинации, которая часто является отражением древней картины мира в сознании носителей традиционной культуры [Конобродська 2007].

Как видно из представленного обзора, в украинской этнолингвистике превалируют разрозненные индивидуальные исследования, различные по тематике (от обряда до номинации предметов материальной культуры), по полноте представления (от небольшого фрагмента культурного явления до целой системы календарной или семейной обрядности), по способу репрезентации материала (от системного описания номинации и её пространственной вариативности до лексикографической обработки культурной номинации), по географии (от представления всего украинского языково-культурного континуума до описания культурного явления одного населённого пункта). Поэтому существующие исследования пока не дают полного представления об украинской народной материальной и духовной культуре во всём тематическом богатстве и географическом разнообразии. И несколько аморфный образ украинской этнолингвистики, невыразительность её очертаний, в отличие от российской и польской, обусловлен известными особенностями исторческих условий её зарождения и начала развития.

Поэтому важной остаётся проблема развития теоретических основ этого научного направления, усовершенствования методики этнолингвистических исследований, упорядочения поня­тий­ного и терминологического аппарата. Расширение круга исследователей связано с преподаванием спецкурса этнолингвистики, что предполагает создание учебников и пособий. В Украине издано учебное пособие, расчитанное на начинающего исследователя, включающее краткое изложение основ направления, трактование некоторых базовых понятий этнолингвистики, библиографию, 17 вопросников для сбора материала разных явлений традиционной духовной культуры, методические рекомендации по его сбору и описанию  [Конобродська 2003б].

Решению проблем украинской этнолингвистики подчинено специальное ежегодное издание – сборник научных трудов „Етнолінгвістичні студії”. Публикуемые в сборнике статьи украинских и зарубежных авторов имеют различное направление: изложение теоретических и методологических основ этнолингвистики, обзор важнейших достижений различных славянских этнолингвистических школ, опыт сбора и научной обработки информации об отдельных явлениях традицонной духовной и материальной культуры, этнолингвистический аспект номинации и фразеологии, а также материалы полевых исследований [см.: ЕС 1 2007].

Подводя итоги сказанного, отметим: особенности украинского этнокультурного континуума, состояние отечественной этнолингвистики, а также актуальность и перспективность её развития обусловливает необходимость определения приоритетного направления украинских этнолингвистических исследований, которым должно стать системное изучение традиционной духовной и материальной культуры. Последнее предполагает охват разноаспектными этнолингвистическими исследованиями всех явлений народной духовной культуры всего украинского этнокультурного пространства, создание обобщённого словаря украинской тради­ционной духовной и материальной культуры, а также этнолингвистическое картографирование всего украинского диалектно-культурного континуума. 

 

Литература

• Аркушин 1996 – Григорій Аркушин. Повір’я мисливців Західного Полісся // Древляни. Збірник статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. – Львів, 1996. – С. 183-193.
• Аркушин 1997 – Г.Аркушин. Волочебне на Західному Поліссі // Велике лядо. Збірник статей, присвячений 60-річчю доктора філологічних наук, професора Миколи Васильовича Никончука. – Житомир, 1997. – С. 20-28.
• Аркушин 2003 – Г.Аркушин. Сказав, як два зв’язав. Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. – Люблін-Луцьк, 2003. – 176 с.
• Аркушин 2005 – Г.Аркушин. Словник евфемізмів, уживаних у говірках та молодіжному жаргоні Західного Полісся і західної частини Волині. – Луцьк-Люблін, 2005. – 198 с.
• Аркушин 2007 – Г.Аркушин. Діалектна назва: мотивація, культурологічний аспект // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 38-47.
• Аркушин 2007а – Г.Аркушин. Голоси з Підляшшя (Тексти). – Луцьк, 2007. – 536 с.
• Артюх 1976 – Л.Ф.Артюх. Обрядовий хліб у символіці культурно-побутової спільності народів // Народна творчість та етнографія. – 1976. – № 5. – С. 33-37.
• Артюх 1977 – Л.Ф.Артюх. Українська народна кулінарія (Історико-етногра­фічне дослідження). – Київ, 1977. – 153 с.
• Артюх 1994 – Л.Артюх. Ареальна характеристика поминального хліба на українському Поліссі // Проблеми сучасної ареалогії. – Київ, 1994. – С. 318-323.
• Артюх 1997 – Л.Артюх. Поминальні страви на Поліссі (народний етикет) // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослі­джен­ня. – Вип. 1. Київське Полісся. 1994. – Львів, 1997. – С. 313-318.
• Бабич 1983 – Н.Д.Бабич. Варіанти фразеологізмів буковинських говірок, зу­мов­лені специфікою народного побуту // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі. ХV Республіканська діалектологічна нарада. Тези доповідей і повідомлень. – Житомир, 1983. – С. 97-99.
• Бабич 1990 – Н.Д. Бабич. Народна мораль засобами діалектної фразеології // Проблеми української діалектології на сучасному етапі. Тези доповідей і повідомлень. – Житомир, 1990. – С. 59-60.
• Бабій 1975 – Ф.Й.Бабій. Деякі назви одягу в говірках Горинського Полісся // Студії з мовознавства. – Київ, 1975. – С. 56-60.
• Бартминьский 2005 – Е.Бартминьский. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике. – Москва, 2005. – 528 с.
• Бігусяк 1996 – М.Бігусяк. До полісько-гуцульських паралелей у галузі весільної лексики // Полісся: мова, культура, історія. – Київ, 1996. – С. 114-117.
• Бігусяк 1997 – М.Бігусяк. З лексики родильного обряду у гуцульських говірках // Український діалектологічний збірник. Книга 3. – Київ, 1997. – С. 293-302.
• Бігусяк 2000 – М.Бігусяк. Із спостережень над весільною лексикою гуцульського говору // Гуцульські говірки. Лінгвістичні та етнолінгвістичні дослідження. – Львів, 2000. – С. 125-148.
• Біленька 2007 – Н.Біленька. Вербальна реалізація норм народної етики
  та звичаєвого права у говірках Середнього Полісся // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 158-170.
• Богдан 1998 – С.К.Богдан. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – Київ, 1998. –  475 с.
• Богдан 2000 – С.Богдан. Стереотипи мовної поведінки сучасної волин­ської молоді: типологія звертань // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки. – Вип. 6. – Луцьк, 2000. – С. 447-471.
• Богдан 2001 – С.Богдан. Мовний етикет села як мовноповедінкова модель (на матеріалі надбузької говірки) // Українські і поль­ські говірки пограниччя. – Люблін – Луцьк, 2001. – С. 127-133.
• Богдан 2003 – С.Богдан. Стереотипи мовноетикетної поведінки воли­нян і поліщуків: побажання // Діалектологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 120-129.
• Бріцина, Головаха 2004 – О.Бріцина, І.Головаха. Прозовий фольклор села Плоске на Чернігівщині: Тексти та розвідки. – Київ, 2004. – 584 с.
• Буковинські говірки 2006 – Буковинські говірки: хрестоматія діалектних текстів / Укл. Руснак Н., Гуйванюк Н., Бузинська В. – Чернівці, 2006. – 313 с.
• Вакалюк 1978 – Я.Ю.Вакалюк. Весільна лексика в говірках Прикарпаття // Проблеми дослідження діалектної лексики і фразеології української мови. Тези доповідей і повідомлень. – Ужгород, 1978. – С. 9-10.
• Вакалюк 1982 – Я.Ю.Вакалюк. Весільна лексика в українських говорах Прикарпаття // Структура українських говорів. – Київ, 1982. – С. 126-128.
• Вакалюк 1991 – Я.Ю.Вакалюк. Із спостережень над народною медичною термі­но­логією // Гуцульщина. Лінгвістичні етюди. – Київ, 1991. – С. 61-72.
• Войтович 2005 – В.Войтович. Українська міфологія. – Київ, 2005. – 664 с.
• Гаврилюк 1981 – Н.К.Гаврилюк. Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядности украинцев). – Київ, 1981. – 279 с.
• Гаврилюк 1985 – Н.К.Гаврилюк. Традиционная погребальная обрядность Полесья в сравнении с Карпато-Буковинской зоной // Балто-славянские этно­культурные и археологические древности. Погребальный обряд. – Москва, 1985. – С. 28-30.
• Гаврилюк 1993 – Н.К.Гаврилюк. Міфологічні формули на тему “походження дітей”. Досвід систематизації українських текстів та іно­слов’ян­ські паралелі // Мистецтво, фольклор та етнографія слов’янських народів. – Київ, 1993.
• Гаврилюк 1994 – Н.Гаврилюк. Формули-міфи про народження дітей (До ареальної характеристики на українському Поліссі і суміжних територіях) // Проблеми сучасної ареалогії. – Київ, 1994. – С. 332-339.
• Глуховцева 2003 – К.Глуховцева. Посестринство та його номінація в україн­­ських східнослобожанських і східностепових говірках // Діалек­тологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 150-154.
• Глуховцева 2003а – К.Глуховцева. Лінгвістичний атлас лексики народного побуту українських східнослобожанських говірок. – Луганськ, 2003. – 181 с.
• Голик 2003 – Р.Голик. Від мови до ментальності: пробле­ми створення словника категорій української досекулярної і тради­цій­ної культури // Діалектологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 150-154.
• Голянич 1997 – М.І.Голянич. Внутрішня форма слова і художній текст. – Коломия, 1997.
• Гримашевич 1994 – Г.Гримашевич. Український національний одяг як еле­мент матеріальної і духовної культури українського народу // Міцна родина – міцна Україна. Матеріали науково-прак­тич­ної конференції. – Київ, 1994. – С. 5-6.
• Гримашевич 2002 – Г.Гримашевич. Словник назв одягу та взуття середньополіських та суміжних з ними говірок. – Житомир, 2002. – 184 с.
• Гримашевич 2007 – Г.Гримашевич. Етнолінгвістичний аспект дослідження номінації одягу та взуття у говірках Середнього Полісся // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 77-90.
• Гриценко 1983 – П.Е.Гриценко. Этнолингвистический аспект реконструкции прасостояния диалектной лексики // Полесье и этногенез славян. Предварительные материалы и тезисы конферен­ции. – Москва, 1983. – С. 76-77.
• Гриценко 1984 – П.Ю.Гриценко. Моделювання системи діалектної лексики. – Київ, 1984. – 227 с.
• Гриценко 1999 – П.Ю.Гриценко. Етнографічні словники у контексті сучасної культури // Є.Шевченко. Українська народна тканина. – Київ, 1999. – С. 13-21.
• Гриценко 2002 – П.Гриценко. До проблеми лінгвістичного опису українського демонімікону // Н.Хобзей. Гуцульська міфологія. Етно­лінгвістичний словник. – Львів, 2002. – С. 3-18.
• Гриценко 2004 – П.Ю.Гриценко. Етнолінгвістика // Українсь­ка мова. Енциклопедія. – Київ, 2004. – С. 178-179.
• ГЧЗ 1996 – Говірки чорнобильської зони. Тексти / Упоряд.: П.Ю.Гри­ценко, О.А.Малахівська, Н.П.Прилипко та інші. – Київ, 1996. –   358 с.
• Данилюк 2002 – Н.Данилюк. Номінації сучасної укра­їн­ської мови з культурно-національним змістом // Мовознавство. Доповіді та повідомлення на ІV Міжнародному конгресі україніс­тів. – Київ,    2002. – С. 180-183.
• Доброльожа 2003 – Г.Доброльожа. Красне слово – як золотий ключ. Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій. – Житомир, 2003. – 160 с.
• Доброльожа 2007 – Г.Доброльожа. Із спостереження над етнонімами
  як складовими української поліської фразеології // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 95-104.
• Дорошенко 1997 – Л.Дорошенко. Східнополіське традиційне будівництво у світлі номінації й народних вірувань // Український діалектологічний збірник. Книга 3. – Київ, 1997. – С. 325-335.
• Дорошенко 1999 – Л.І.Дорошенко. Ареалогія будівельної лексики східно­поліського діалекту / Дис. канд. філол. наук. Спец.: 10.02.01. Українська мова. – Київ, 1999.
• Дроботенко 1999 – В.Дроботенко. Функціонування лексем на позначення окремих елементів родильного обряду на Донеччині // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць. – Вип. 5. – Донецьк, 1999. – С. 272-276.
• Дроботенко 1998 – В.Дроботенко. Назви осіб – учасників весільного обряду в східностепових говірках // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць. – Вип. 4. – Донецьк, 1998. – С. 216-219.
• Дроботенко 2000 – В.Дроботенко. Ареальне варіювання лексики родиль­ного обряду на Донеччині // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць. – Вип. 6. – Донецьк, 2000. – С. 255-265.
• Дроботенко 2001 – В.Дроботенко. Ареальна характеристика назв осіб – учасників весільного обряду // Волинь – Житомирщина. Істо­рико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Вип. 6. – Житомир, 2001. – С. 202-208.
• Дроботенко, Омельченко 1996 – В.Ю.Дроботенко, З.Л.Омельченко. Словник родинної обрядо­вої лексики східностепових українських говірок // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць. – Вип. 2. – Донецьк, 1996. – С. 264-269.
• ЕС 1 2007 – Етнолінгвістичні студії. 1. Збірник наукових праць. – Житомир, 2007. – 206 с.
• Євтушок 1990 – О.М.Євтушок. Народна будівельна лексика західного Полісся. – Рівне. – 1990. – 145 с.
• Жайворонок 2001 – В.В.Жайворонок. Українська етнолінг­вісти­ка: деякі аспекти досліджень // Мовознавство. – 2001. – № 5. – С. 48-63.
• Жайворонок 2002 – В.Жайворонок. Міфологія і мовний світ народу в інтерпретації О.О.Потебні // Наукова спадщина О.О.Потебні в контексті сучасності. Четвертий міжнародний конгрес україністів 26-29 серпня 1999 р. – Київ, 2002. – С. 74-80.
• Жайворонок 2006 – В.В.Жайворонок. Знаки української етнокультури: Слов­ник-довідник. – Київ, 2006. – 703 с.
• Жуйкова 1998 – М.Жуйкова. Номинация смерти и архаическое мышление // Etnolingwistyka. Problemy języka i kultury. – Т. 9-10. – Lublin, 1998. – С. 67-80.
• Жуйкова 2003 – М.Жуйкова. Еволюція іменного кореня пуст- за даними говірок // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство. – Чернівці, 2003. – С. 411-416.
• Жуйкова 2007 – М.Жуйкова. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов: Монографія. – Луцьк., 2007. – 416 с.
• Конобродська 1996 – В.Конобродська. Рудименти магії речей померлого у поліському поховальному обряді // Полісся: мова, культура, історія. – Київ, 1996. – С. 140-146.
• Конобродська 1997 – В.Конобродська. Номінація поліського поховального обряду // Український діалектологічний збірник. Книга 3. Пам’яті Тетяни Назарової. – Київ, 1997. – С. 428-458.
• Конобродська 2001 – В.Конобродська. Просторова варіантність поліського поховального обряду та його номінації // Język i kultura na pograniczu polsko-ukraińsko-białoruskim / Red. Feliks Czyżewski. – Т. 3. – Lublin, 2001. – С. 195-210.
• Конобродська 2002 – В.Конобродська. Семантика нічного пильнування біля померлого у тексті поліського поховального обряду // Волинь – Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Вип. 8. – Житомир, 2002. – С. 26-41.
• Конобродська 2003 – В.Конобродська. Етнолінгвістичний і лінгвістичний аспекти дослідження діалектної лексики // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство: Збірник наукових статей. – Чернівці, 2003. – С. 406-410.
• Конобродська 2003а – В.Конобродська. Мовні засоби градації вираження понять в обрядовому тексті // Język ukraiński: współczesność – historia. Українська мова: сучасність – історія / Red. Feliks Czyżewski, Paweł Hrycenko. – Т. 4. – Lublin, 2003. – С. 171-182.
• Конобродська 2003б – В.Конобродська. Курсова і дипломна роботи з етнолінгвістики. Навчальний посібник. – Житомир, 2003. – 236 с.
• Конобродська 2003в – В.Конобродська. Поліські повір’я, легенди, перекази про „ходячих” мерців та запобіжні заходи проти їх „ходіння” // Діалектологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 223-240.
• Конобродська 2005 – В.Конобродська. Опозитивність і антонімія у структурі обрядового тексту // Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти. – Глухів, 2005. – С. 170-179.
• Конобродська 2005а – В.Конобродська. Граматичні особливості обрядової номінації та їх культурно-міфологічна зумовленість // Волинь – Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Вип. 13. – Житомир, 2005. – С. 81-92.
• Конобродська 2007 – В.Конобродська. Поліський поховальний і поминальні обряди. – Т. 1. – Етнолінгвістичні студії. – Житомир, 2007. – 356 с.
• Конобродська 2007а – В.Конобродська. Поняття семантики в культурному контексті // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 23-37.
• Конобродська 2007б – В.Конобродська. Поліський ареал як об'єкт етнолінгвістичного опису // Поліські зворини: Збірник пам’яті професора Миколи Васильовича Никончука. – Житомир, 2007. – С.42-60.
• Кононенко 1996 – В.І.Кононенко. Символи української мови. – Івано-Франківськ, 1996. – 270 с.
• Кононенко 2001 – В.І.Кононенко. Мова і народна культура // Мовознавство. – 2001. – № 3. – С. 62-69.
• Кононенко 2007 – В.Кононенко. Концепти в етнолінгвістичному аспекті // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 48-55.
• Куриленко 2004 – В.М.Куриленко. Атлас лексики тваринництва у по­ліських діалектах. – Глухів, 2004. – 260 с.
• Магрицька 2001 – І.Магрицька. З лексики весільного обряду: назви молодих у східнослобожанських говірках // Волинь – Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. Вип. 6. – Житомир, 2001. – С. 262-273.
• Магрицька 2003 – І.Магрицька. Семантична структура і культурна мотивація весільних фразеологізмів у східнослобожанських говірках // Діалектологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 182-193.
• Матейко 1996 – К.Матейко. Український народний одяг. Етнографічний словник. – Київ, 1996. – 212 с.
• Машеве 1 – Говірка села Машеве Чорнобильського району. Частина перша / Укл. Ю.І.Бід­ношия, Л.В.Дика. – Київ, 2003. – 455 с.
• Машеве 2 – Говірка села Машеве Чорнобильського району. Частина друга / Укл. Г.В.Воронич, Л.А.Москаленко, Л.Г.Пономар. – Київ, 2003. – 607 с.
• Миронюк 1990 – О.М.Миронюк. Формули мовного етикету у північних говорах України // Проблеми української діалектології на сучасному ета­пі. Тези доповідей і повідомлень. – Житомир, 1990. – С. 61-62.
• Миронюк 1996 – О.Миронюк. Норми поведінки і мовний етикет // Культура слова. – Київ, 1996. – Вип. 46-47. – С. 153-156.
• Могила 1987 – О.А.Могила. Назви вихору в українських говорах // Українська діалектна лексика. – Київ, 1987. – С. 20-30.
• Могила 2007 – О.А.Могила. Метеорологічна лексика українських говорів: склад і поширення. – Київ, 2007. – 291 с.
• Мойсієнко 1992 – В.М.Мойсієнко. Про дохристиянські божества та символічно-магічні кліше в поліських замовляннях // Народна творчість та етнографія. – 1992. – № 2. – С. 43-50.
• Мойсієнко 1996 – В.Мойсієнко. Із поліської народної медичної термінології // Полісся: мова, культура, історія. – Київ, 1996. – С. 147-151.
• Мойсієнко 2000 – В.Мойсієнко. Міфологізація уявлення “хвороби – прояв злих духів” у поліських віруваннях // Загароддзе – 2. Матэрыя­лы навукова-краязнаўчай канферэнцыі “Палессе – скрыжаван­не культур і часу”. – Мінск, 2000. – С. 64-67.
• Мойсієнко 2003 – В.Мойсієнко. Золотник – поліський варіант ангела-храни­теля // Діалектологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 145-149.
• Никончук та ін. 1998 – М.Никончук, О.Никончук, Г.Доброльожа, Г.Гримашевич. Назви одягу та взуття правобереж­но­го Полісся. – Житомир, 1998. – 230 с.
• Никончук та ін. 2001 – М.В.Никончук, О.М.Никончук, В.М.Мойсієнко. Поліська лексика народної медицини та лікуваль­ної магії. – Житомир, 2001. – 147 с.
• Ніколаєнко 2000 – І.Ніколаєнко. Номінація полотна в українських східносло­бо­жанських говірках // Лінгвістичні студії. Збірник наукових праць. – Вип. 6. – Донецьк, 2000. – С. 245-248.
• Ніколаєнко 2000а – І.О.Ніколаєнко. Структура й ареальна характеристика лексики традиційного ткацтва в українських східнослобожанських говірках / Автореф. дис. канд. філол. наук. – Запоріжжя, 2000. – 24 с.
• Олійник 2001 – М.Олійник. Фразеологізми зі значенням ‘ледарювати’ в гуцульських говірках // Волинь – Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Вип. 6. – Житомир, 2001. – С. 274-280.
• Олійник 2003 – М.Олійник. Етнокультурна конотація фразеологізмів гуцульських говірок і способи їх реалізації // Діалектологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 174-181.
• Омельковець 2003 – Р. Омельковець. Атлас західнополіських назв лікар­ських рослин – Луцьк, 2003. – 134 с.
• ПЭЛС 1983 – Полесский этнолингвистический сборник. Материалы и исследования – Москва, 1983. – 288 с.
• Поістогова 2005 – М.Поістогова. Із спостережень над східнополіськими фітономенами. Клечання // Волинь – Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Вип. 14. – Житомир, 2005. – С. 167-178.
• Полесье 1968 – Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика). – Москва, 1968. – 304 с.
• Помінчук 2007 – Т.Помінчук. Традиційні календарні зимові обряди
  поліського села Словечно та їх номінація // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 144-152.
• Пономар 1997 – Л.Пономар. Назви одягу Західного Полісся. – Київ, 1997. – 182 с.
• Пономар 2000 – Л.Пономар. Західнополіський традиційний одяг в обрядах та віруваннях // Загароддзе – 2. Матэрыялы навукова-краязнаўчай канферэнцыі “Палессе – скрыжаванне культур і часу”. – Мінск, 2000. – С. 83-89.
• Пошивайло 1993 – О.Пошивайло. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України. Гетьманщина. – Опішне, 1993. – 280 с.
• Романюк 1983 – П.Ф.Романюк. Из опыта картографирования свадебного обряда правобережного Полесья // Полесский этнолингвистический сборник. – Москва, 1983. –   С. 198-204.
• Романюк 1991 – П.Ф.Романюк. Лексика весільного обряду Правобережного Полісся (Матеріали до “Лексичного атласу української мови”) // Дослідження з української діалектології. – Київ, 1991. – ­С. 225-252.
• Романюк 1996 – П.Романюк. Поліське весілля: обряд і лексика // Полісся: мова, культура, історія. – Київ, 1996. – С. 110-113.
• Романюк 1996а – П.Романюк. Піч у поліському весільному обряді // Волинь – Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Вип. 1. – Житомир, 1997. – С. 40-44.
• СБФ 1986 – Славянский и балканский фольклор. Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. – Москва, 1986.
• СБФ 1995 – Славянский и балканский фольклор. Этнолингвистическое изучение Полесья. – Москва, 1995. – 399 с.
• Свительская 1995 – В.Л.Свительская. Опыт картографирования полесского погребального обряда // Славянский и балканский фольклор. Этнолингвистическое изучение Полесья. – М., 1995. – С. 188-208.
• СДЭС – Славянские древности: Этнолингвистический словарь в 5-ти томах / Под общей ред. Н.И. Толстого. – Т. 1. – Москва, 1995. – 584 с.; Т. 2. – Москва, 1999. – 704 с.; Т. 3. – Москва, 2004. – 704 с.
• Сімович 1999 – О.Сімович. Поетична символіка української народної творчості: лінгвістичний аспект. – Львів, 1999. – 46 с.
• Сімович 2003 – О.Сімович. До проблеми укладання словника вербальних символів. Матеріали до словника вербальних символів // Діалектологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 261-300.
• Скаб 2003 – М.Скаб. Лексеми душа і серце як виразники української ментальності // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство. – Чернівці, 2003. – С. 378-381.
• Скрильнікова 2007 – Л.Скрильнікова. Поліська демонологія та її номінація в говірці села Старі Велідники // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 177-184.
• ССКУ 2005 – Словник символів культури України / За загальною редакцією В.П.Коцура, О.І.Потапенка, М.К.Дмитренка, В.В.Куйбіди. – Київ, 2005. – 352 с.
• Старобільщина 2000 – Старобільщина: Матеріали фольклорно-діалекто­логічних екс­пе­ди­цій. – Луганськ, 2000. – 128 с.
• Тищенко 2000 – О.В.Тищенко. Обрядова семантика у слов’янському мовному просторі. – Київ, 2000. – 236 с.
• Тищенко 2003 – О.В.Тищенко. Теоретико-концептуальні засади слов’янської етнолінгвістики // Слов’янський вісник: Збірник наукових праць. Серія „Філологічні науки”. – Вип. 3. – Рівне, 2003. – С. 5-12.
• Тищенко 2004 – О.В.Тищенко. Специфіка обрядової та номінативної категоризації етноконцептів прямий / кривий, пустий / повний // Слов’янський вісник: Збірник наукових праць. Серія „Філологічні науки”. – Вип. 5. – Рівне, 2004. – С. 244-257.
• Толстой 1995 – Н.И.Толстой. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифоло­гии и  этнолингвистике. – Москва, 1995. – 509 с.
• Турчин 1990 – Е.Д.Турчин. Лексика питания в украинских восточно­полесских говорах / Дисс. канд. филол. наук. Спец.: 10.02.02. Украинский язык. – Київ, 1990.
• Ужченко 2003 – В.Д.Ужченко. Східноукраїнська фразеологія. – Луганськ, 2003. – 362 с.
• Хобзей 2000 – Н.Хобзей. Між світом та антисвітом: чоловік, що може перемітуватися на вовка // Гуцульські говірки. Лінгвістичні та етнолінгвістичні дослідження. – Львів, 2000. – С. 179-191.
• Хобзей 2002 – Н.Хобзей. Гуцульська міфологія. Етно­лінгвістичний словник. – Львів, 2002. – 216 с.
• Хобзей 2002а – Н.Хобзей. Мова як джерело пізнання духовного світу народу (міфологічна лексика в українських говірках карпат­сько­го ареалу) // Мовознавство. Доповіді та повідомлення на ІV Міжнародному конгресі україністів. – Київ, 2002. – С. 119-123.
• Хобзей 2002б – Н.Хобзей. Лексика календарної обрядовості в україн­ських говірках Мараморощини і Сучавщини на тлі гуцульських говірок // Rozprawy slawistyczne. – T. 19. Z dialektologii słowiańskej. – Lublin, 2002. – С. 143-155.
• Цимбал 2007 – Н.Цимбал. Етнолінгвістичний аспект вивчення лексичної мотивації в українському діалектному мовленні // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. –  С. 56-64.
• Шарапа 2007 – М.Шарапа. Поліський обрядовий комплекс Зелених свят та його номінація // Етнолінгвістичні студії. 1. – Житомир, 2007. – С. 133-143.
• Шевченко 1997 – Є.Шевченко. Народна деревообробка в Україні. Словник народної термінології. – Київ, 1997. – 258 с.
• Шевченко 1999 – Є.Шевченко. Українська народна тканина. – Київ, 1999. – 410 с.
• ЭВС 1987 – Этнография восточных славян. Очерки традиционной культуры. – Москва, 1987. – 556 с.
• Ястремська 2000 – Т.Ястремська. Пастуший календарний цикл: назви та його позначення в гуцульських говірках // Гуцульські говірки. Лінгвістичні та етнолінгвістичні дослідження. – Львів, 2000. – С. 112-124.
• Ястремська 2003 – Т.Ястремська. Акціональний і номінативний аспекти пастушого обряду // Діалектологічні студії. 2. Мова і культура. – Львів, 2003. – С. 64-80.
• Adamowski, Bartmiński, Czyżewski 2001 – J.Adamowski, J.Bartmiński, F.Czyżewski. Atlas etnolingwistyczny Pobuża (Proekt) // Język i kultura na pograniczu polsko-ukraińsko-białoruskim / Redakcja F.Czyźewski. – Т. 3. – Lublin, 2001. – S. 243-252.
• Czyżewski, Niebrzegowska-Bartmińska 2001 – F.Czyżewski, S.Niebrzegowska-Bartmińska. Prace nad Atlasem etnolingwistycznym Pobuża w latach 1994-2001 // Język i kultura 2001 – Język i kultura na pograniczu polsko-ukraińsko-białoruskim / Redakcja F.Czyźewski. – Т. 3. – Lublin, 2001. – S. 253-260.
• SSSL – Słownik stereotypów i symboli ludowych  / Koncepcja całości i redakcja J.Bartmiński. – T. 1. – Z. 1. – Niebo. Światła niebieskie. Ogeń. Kamienie – Lublin, 1996. – 439 s; T. 1. – Z. 2. – Kosmos: ziemia, woda, podziemie. – Lublin, 1999. – 481 s.

---

Валентина Конобродская (Житомир – Киев)
Украинская этнолингвистика: некторые аспекты

Резюме

В статье представлен общий обзор состояния украинской этнолингвистики на фоне современных славянских этнолингвистических школ – российской и польской; определены наиболее важные проблемы украинской этнолингвистики и перспективные направления её развития.

 

Ukrainian ethnolinguistics: some aspects

Summary

The article gives the generale observation of Ukrainian ethnolinguistics in connection with contemporary Slavic ethnolinguistics schools – Polish and Russian ones. The most important problems of Ukrainian ethnolinguistics and its development perspective directions are outlined.