Науковий редактор Деян Айдачич

Слов’янська фантастика. Збірник (2015) - анотації

Київ, "Освіта України", 2015. Том 2. 526 с.

Деян Айдачич

Пародія і фантастика – демони в слов’янських літературах 19 століття

[Пародија и сатира у приказима демона у словенским књижевностима 19. века]

Автор досліджує зв’язки літературних текстів з демонічними істотами, з пародійним трактуванням їхньої появи у ранньоромантичних переробках лукіанівських діалогів у пеклі, в романтичних переробках богатирських казок кінця XVIII ст., пародійно-фарсових образах пекла. Жартівливим перекрученням, у пародіях змінюються відносини людей і демонів, а біси стають нудними чиновниками або шляхетними та освіченими, іноді навіть нещасними в коханні, а в деяких текстах люди, навпаки, стають нечутливими та злими.

Ключові слова: пародія, фантастика, інтертекстуальність, жартівливе перетворення, демони та люди, дияволи, баба Яга, Кікімора, слов’янські літератури.

Тетяна Белімова

Традиційний український міфопростір у фантастичних романах Дари Корній «Зворотній бік світла» і «Зворотній бік темряви»

У статті розглянуто романну дилогію Дари Корній з кута бачення давньої української міфології, яка органічно вплетена до твору і становить основну складову фантастичного світу, що постає у цих творах. Окреслена жанрова специфікація аналізованих романів, котра позначена жанровою дифузією: крім основного літературного ґатунку міфологічне фентезі, можна із впевненістю вести мову про риси роману-виховання і роману-попередження.

Ключові слова: Фентезі, знак, символ, міфологічний простір, роман-виховання, роман-попередження.

Домінік Боровські

Слов’янська міфологія в сучасних реаліях («Чай з квіткою папороті» М. Студнярка)

[Słowiańska mitologia we współczesnych realiach ("Herbata z kwiatem paproci" M. Studniarka)]

Стаття присвячена мотивам слов’янської міфології в романі «Чай з квіткою папороті» (2004) Міхала Студнярка. Він розкриває характеристичні риси фентезі літератури, яка спирається на народні вірування в міфологічні істоти, магію чисел, силу магічних предметів та імен.

Ключові слова: слов’янська міфологія, фантастичне, фентезі, квітка папороті, демони.

Анна Вільк

Русалка – водна німфа або ворожий дух? Вірування слов’янська та сучасна російська література жахів

[Rusałka – wodna nimfa czy złowrogi duch? Wierzenia słowiańskie a współczesna rosyjska fantastyka grozy]

У тексті авторка вказує на спільні та окремі риси водних німф в уяві різних народів, зокрема русалок у віруваннях та фольклорі східних слов’ян, а потім аналізує з жанрової точки зору літератури жахів два оповідання про кохання людини та русалки російських письменників Віктора Точинова («Русалка на ветвях сидит. Осколки легенды») та Євгенії Халь («Петрушка или полынь?»).

Ключові слова: русалка, німфа, фольклор, магічне мислення, російська література, література жахів, Віктор Точинов, Євгенія Халь.

Анна Ґемра

Гри з жахіттям: вампір в польській та російськомовній фентезі

[Gry z grozą: wampir w polskiej i rosyjskojęzycznej fantasy]

Авторка розглядає образ вампіра у творах класиків жанру про вампірів, його перетворення в сучасній популярній культурі та кіно з пом’якшенням його огидних рис. Він рідше ссе кров, вампіра наділяють якимись привабливим рисами, а іноді рисами іншої раси. З польській літератури фентезі в тексті проаналізовано твори Анджея Сапковського та Анджея Пиліпюка, а в рамках російського фентезі – твори Андрія Лазарчука, Ольги Громико та Сергія Лук’яненка.

Ключові слова: вампір, фентезі, кров, марновірство, раси, польська література, російська література.

Павел Дзядул

Апокаліптична фантастика. Бачення есхатону у старослов’янської апокрифічної літературі XIII століття

[Fantastyka apokaliptyczna. Wizja eschatonu w XIII-wiecznej starobułgarskiej literaturze apokryficznej]

У статті розглядається апокаліптична фантастична образність давньої болгарської апокрифічної літературі XIII-го століття, в текстах пов’язаних з Четвертим хрестовим походом і завоюванням Константинополя (1204). Типову візантійсько-слов’янська апокаліптична будува топосу було змінено і перетворено відповідно до місцевих потреб і обставин. Апокаліптична атмосфера початку XIII-го століття стала основою для розвитку політико-ідеологічної програми Другого Болгарського царства.

Ключові слова: апокаліптична література, фантастика, есхатологія, Друге Болгарське царство, четвертий хрестовий похід.

Сергій Єрмоленко

Ідеологічність стилю і міфологізм жанру: деякі міфопоетичні особливості української радянської пригодницької прози

Автор піднімає проблему взаємозв’язку між ідеологічними та міфологічними компонентами в текстовій семантиці української радянської пригодницької (авантюрної) літератури. Він вказує, на прикладі роману Вадима Собка «Зоряні крила», мотиви і теми в сюжеті роману, в яких виявляється мовний прояв міфологічних моделей, стверджуючи, що саме ці моделі поряд із соціально-історичними реаліями формують внутрішній світ роману.

Ключові слова: міф, ідеологія, соцреалізм, пригодницький роман, українська література, панхронія.

Мариета Иванова-Гиргинова, Елизария Рускова

Фантастичне в п'єсах Володимира Мусакова - інноваційні інтуїції в сучасній болгарській драматургії

[Фантастичното в пиесите на Вл. Мусаков - новаторски интуиции в модерната българска драма]

Стаття фокусує свою увагу на драматургії болгарського модерніста Вл. Мусакова (1887–1916). Дослідження аналізує прояв фантастичного як специфічну категорію в драматургічній моделі п'єс автора. Поетологічні та естетичні спостереження доводять функціонування фантастичного як казкове й ритуально-містичне в драматичній фантазії "Сатанаїл" та як сюрреалістичне й апокаліптичне в п'єсі "Даліла". Новаторство драматурга розкривається у дії принципу художнього синтезу як закладання різних художніх моделей в текстуру драми. Уламки неоромантичної, символістської, сецесійної естетики стилістично опрацьовані, перетворені в орнаменти – частину однієї нової художньої картини у сучасній болгарскій драмі, в якій зароджуються інтуіції авангардного мистецтва.

Ключові слова: болгарська сучасна драма, фантастичне, художній синтез, символізм, сецесіон, казкове, містичне, сюрреалістичне.

Александра Кошеля

Про героїв циклу „брехун“, або міфологія очима Якуба Чвєка

[O bohaterach cyklu Kłamca, czyli mitologia oczami Jakuba Ćwieka]

Aвторка розглядає міфологічні основи образів з циклу „Брехун“ польського письменника Якуба Чвєка, у якому головним героєм є Локі, християнізований нордійський бог брехні, бешкетування, жартів та обману. На Локія працюють люди зі здібностями богів – егоцентричний красень Ерос, низький товстун Бахус, шістнадцятирічний хлопець Люцифер. У тексті вказано на спільні та відмінні риси образів з циклу „Брехун“ та міфологічних першоджерел.

Ключові слова: Локі, Ерос, Бахус, Люцифер, Якуб Чвєк, фантастика польська література, міфологія, фентезі.

Катерина Лабай

Фантастичні інтерпретації мотиву договору людини з дияволом у літературі XX ст.

У статті проаналізовано фаустівський сюжет, який зазнає впливу технологій та розвитку науки у ХХ столітті. Так, тема безсмертя розглядається у контексті робо техніки, та по-новому окреслюються стосунки між вченим та винаходом, а мотив договору людини з дияволом видозмінюється у різних варіаціях. Аналіз проведений на оповідних творах Іллі Варшавського, Святослава Славчева та п’єсах Самуїла Альошина, Олександра Левади.

Ключові слова: угода з дияволом, безсмертя, фаустівський сюжет.

Наталія Логвіненко

Трансформація міфологічно-фольклорних традицій у творах сучасного українського фентезі

У статті розглядаються деякі аспекти конструктивних і стилістичних зв’язків сучасних творів українського фентезі з міфологічно-фольклорними джерелами. Авторка аналізує повісті Володимира Арєнєва, Тараса Завітайла, Віталія Климчука, Дари Корній. Ці твори, на думку авторки, сприяють формуванню загальнокультурної компетентності та всебічному естетичному розвиткові молодих людей.

Ключові слова: фольклоризм, міфологізм, міфологеми, духовні сили, міфічні боги, Володимир Арєнєв, Тарас Завітайло, Віталій Климчук, Дара Корній.

Наталія Макшеєва

Міфологічна символіка Хаосу в сучасній українській науковій фантастиці

У статті розглядається символіка міфологеми Хаосу в сучасній українській науковій фантастиці. Особлива увага приділяється представленню даної міфологеми на індивідуальному й соціальному рівнях. Аналізується поняття "хаосу історії".

Ключові слова: символ, міф, наукова фантастика, космос, хаос.

Світлана Олійник

Есхатологічний текст у фентезі Тані Малярчук і Марини Соколян

У статті зосереджено увагу на особливостях функціонування есхатологічного тексту у структурі повістей "Згори вниз. Книга страхів" Тані Малярчук та "Херем" Марини Соколян. Досліджено зразки побутування фрагментів індивідуальної та всесвітньої есхатології, а також міфологічної та релігійної есхатології у фентезі переходової доби кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Ключові слова: фентезі, есхатологія, міфологічний час, зороастризм, іудаїзм, християнство, жертва.

Святослав Півень

Ідеологічний конфлікт Свого та Чужого у "Відьмацькій сазі" А. Сапковського і "Пісні Льоду й Полум’я" Дж. Р.Р. Мартіна

У статті розглядається питання ідеологічного конфлікту культур Свого та Іншого та його репрезентації у фентезі-наративах Анджея Сапковського та Джорджа Р.Р. Мартіна. Особлива увага надається аналізові причин конфлікту, пропонованих способів його вирішення. Також розглядається роль персонажів-медіаторів між двома культурами у врегулюванні конфлікту.

Ключові слова: Свій, Інший, ідеологічний конфлікт, фентезі, Анджей Сапковський, Джордж Р.Р. Мартін.

Йоанна Плошай

Тріщини в існуванні світу. Про процес деградації міфу в романі Руда зграя Лідії Maйі Коссаковської

[Pękająca postać świata. O procesie degradacji mitu w powieści "Ruda sfora" Mai Lidii Kossakowskiej]

Майа Лідія Коссаковська, популярна польська письменниця-фантаст, у романі "Руда зграя" побудувала сюжет, використовуючи мотиви з вірувань сибірських якутів. У статті увага зосереджена на деградації міфу та деградації функції шамана у фентезі-творі. При аналізі тексту Майі Коссаковській були використані релігієзнавчі дослідження Мірчі Еліаде та літературознавчо-культурологічні дослідження Богдана Трохи.

Ключові слова: фантастика, шамани, література, міф, деградація міфу, польська література.

Тадеуш Пулхлопек

Світ слов’янської народної фантастики в "Орлах із Гербурта" Лешка Дуніна Борковського

[Świat słowiańskiej fantastyki ludowej w "Orłach z Herburtów" Leszka Dunina Borkowskiego]

Стаття присвячена дослідженню міфологічних уявлень польського романтика з Галіції Олександра Дуніна Борковського у фантастичній повісті у віршах «Орли із Гербурта». Вивчення давньоіндійської літератури Дуніном відобразилося в застосуванні ідеї про переселення душ, яка автором розглядається у контексті слов’янської народної фантастики, давньоіндійських вірувань та світогляду поета.

Ключові слова: романтизм, переселення душ, історія культури, Галичина, давньоіндійська література, польська література.

Дорота Сурди

Інтертекстуальність у циклі про відьмака Геральта Анджея Сапковського

[Intertekstualność w cyklu o wiedźminie Geralcie Andrzeja Sapkowskiego]

Авторка аналізує твори сучасного польського письменника Анджея Сапковського з циклу про відьмака Геральта з точки зору інтертекстуальних зв’язків з Біблією, казками Ганса Крістіана Андерсена, легендою про короля Артура, записами польського фольклору та ін.

Ключові слова: Анджей Сапковський, Біблія, польська фантастика, інтертекстуальність, Король Артур, Уроборос.

Тетяна Тверітінова

Фантастика в російських баладах В.А. Жуковського

У статті розглядається фантастика в російських баладах В.А. Жуковського «Людмила» і «Светлана», в яких по-різному трансформується сюжет бюргеровскої «Ленори» – побачення з мертвим нареченим. Досліджується специфіка жанру балади: міфопоетика, хронотоп, функціональна роль діалогу. Простежується специфіка святочної фантастики сну і – як варіант – несподівано благополучна розв’язка після зіткнення людини з потойбічними силами.

Ключові слова: балада, поетика фантастичного, баладний хронотоп, баладний діалог, святочна фантастика.

Предраг Тодорович

Елементи фантастичних оповідань жахів Мілована Глішича "Ніч на мосту" і "Цукрова Голова"

[Елементи фантастике хорора у приповеткама Милована Глишића "Ноћ на мосту" и "Глава шећера"]

Автор розглядає тему фантастики жахів у двох оповіданнях Мілована Глішича "Ніч на мосту" і "Цукрова Голова". Сербський оповідач переплітає елементи реального та ірреального світу, можливого та неможливого. Демонічній світ Глішича складає один з найрозгалуженіших сегментів фантастики в сербській літературі. Він був створений під впливом сербської народної літературі, особливо в усній традиції Валєвського краю, звідки Глішич походить.

Ключові слова: Мілован Глішич, розповіді, фольклорний реалізм, романтизм, демонічне, Фантастика, Жахи.

Тіяна Тропин

Перетворення демонів: мотиви слов’янської міфології в сучасній сербській літературі для дітей

[Преображаји демона: мотиви из словенске митологије у савременој српској књижевности за децу]

У тексті розглядаються мотиви слов’янської міфології у нових творах сербської літератури для дітей. Крім визначення основних авторів і творів з минулих десятиліть, у яких було використано елементи слов’янської міфології та фольклору, зокрема, сербського, авторка спробувала виявити причини швидкого зростання кількості фантастичних романів для дітей та поновлення народних мотивів у дитячій літературі. Вплив західноєвропейських жанрів фентезі (напр., Толкіна, Роулінг та інших.) перетинається з плідними спробами відродити і використовувати практично забутий народний скарб як літературний матеріал.

Ключові слова: література для дітей, фантастика, слов’янська міфологія, сербська література.

Богдан Троха

Гротеск і нові міфи в циклі про Якуба Вендровича Анджея Піліп’юка

[Groteska i nowe mity w cyklu o Jakubie Wędrowyczu Andrzeja Pilipiuka]

У статті представлено світ старенького сільського екзорциста, виробника самогону та п’яниці Якуба Вендровича із циклу сучасного письменника Анджея Піліп’юка. В аналізі творів про цього, в Польщі популярного, героя літературознавець вказує на літературні прийоми – фантастику, гротеск, абсурд, перетворення політичних міфів та міфів популярної культури. Фантастика розглядається у мотивах боротьби Якуба проти вампірів, духів в палацах, чарівниць, мотивах про воскреслих Леніна та Дзержинського.

Ключові слова: гротеск, міфи, фантастика, Анджей Піліп’юк, цикл про Якова Вендровича, польська література.

Адам Фламма

Слов’янський бестіарій як важливий елемент нічного locus horridusу світі комп’ютерних ігор. Аналіз феномена на прикладі ігор про відьмака

[Słowiański bestiariusz jako ważny element w świecie gier komputerowych. Analiza zjawiska na przykładzie gier o wiedźminie]

Автор досліджує образи монстрів у різних видах популярної культури: у коміксах, кіно, літератури, комп’ютерних іграх. Розглядаючи рольові відеогри типа hack and slash або survival horror про відьмака, він вказує на літературний поштовх з циклу Анджея Сaпковського про відьмака та елементи слов’янського бестіарія. Порівнюючи демонів із відеоігор із демонами польського та слов’янського фольклору за студіями Гейштора та Пелки, автор перелічує назви, вигляд істот, добу і місце їхньої появи, типові риси та поведінку.

Ключові слова: бестіарій, комп’ютерні ігри, слов’янськa міфологія, відьмак, монстри.

Игорь Щедрин

Нестрога достовірність і пам’ять жанру билини в літературній «богатирської казці» XVIII століття

[Нестрогая достоверность и память жанра былины в литературной "богатырской сказке" XVIII века]

У статті в світлі створеної М.М. Бахтіним концепції пам’яті жанру проводиться аналіз особливостей світосприйняття авторів російських літературних «богатирських казок» XVIII століття: М.Д. Чулкова, М.І. Попова і В.А. Левшина. Автор статті приходить до висновку, що установка на строгу або нестрогу достовірність оповіді в «богатирській казці» визначає низку її ключових параметрів.

Ключові слова: жанр, билина, богатирська казка, літературна казка, пам’ять жанру.

Ідеологія і фантастика у слов’янських літературах

Ірина Гречаник

Репрезентація ідеї національної ідентичності в українській фантастиці: змістовий та конструктивний аспект (на прикладі творів Олеся Бердника, Олега Говди та Тимура Литовченка)

Стаття присвячена вивченню української фантастики в аспекті концепту національної ідентичності. Автор наголошує на специфічному моделюванні часопростору творів фантастики, основою якого є національні концепти. Наприкінці підкреслюється, що українська фантастика має потужний вихований національно-етнічний потенціал.

Ключові слова: часопростір, українська фантастика, хронотоп, концепт, зміст.

Персида Лазаревић Ди Ђакомо

Розрахунок Пекича з науковою фантастикою

[Пекићев обрачун са научном фантастиком]

Ця стаття має справу з розрахунком югославського письменника Борислава Пекича (1930-1992) з традиційною (в першу чергу англосаксонської) науковою фантастикою, наявним у романі 1999 (1984), який є частиною трилогії-антиутопії, що також включає в себе Сказ (1983) і Атлантиду (1988). Для Пекича Бредбері, Саймак, Азімов, і Хакслі є чотирма пророками (апокаліптичного) майбутньому і їхні передбачення майбутнього розглядаються як деструктивні. Пекич виступає проти їхньої визначеності. На його думку, невизначеність є частиною внутрішньої природи людини, і це щастя для нас, що ми позбавлені можливості передбачати майбутнє.

Ключові слова: Борислав Пекич, наукова фантастика, антиутопія, антропологічний роман, 1999, Рей Бредбері, Олександр Солженіцин, Кліффорд Саймак, Айзек Азімов, Олдос Хакслі.

Борис Ланин

Жанрові проблеми сучасної російської антиутопії: Сорокін, Пєлєвін та інші

[Жанровые проблемы современной русской антиутопии: Сорокин, Пелевин и другие]

Автор розглядає антиутопії і утопії в сучасній російській літературі як результат спроб зрозуміти стан Росії і намітити приблизні альтернативи майбутнього. Художні переваги сучасних антиутопій, як правило, невеликі, тому що вони здебільшого є жанром масової літератури (Бенигсен, Авченко, Лагутенко). Однак завдяки письменницькому таланту з’являються виняткові твори, які відкривають перед жанром нові перспективи, як у романі Володимира Сорокіна «Теллурія».

Ключові слова: антиутопія, утопія, політика, пародія, сатира, регіональна утопія.

Анатолій Нямцу

Антиутопічна традиція у сучасному літературному контексті

[Антиутопическая традиция в современном литературном контексте]

У статті аналізується мотив подорожей у часі, який використовується у фантастичних інтерпретаціях традиційного сюжетно-образного матеріалу. Цей мотив представлений в сюжетах, пов’язаних з машиною часу, а також з багатоваріантністю способів тимчасових подорожей.

Ключові слова: інтерпретації, традиція, часовий парадокс, міфологізація.

Ганна Сабадош

«Нова» доба в художньому осмисленні Д. Бузька в науково-фантастичному романі «Кришталевий край»

Статтю присвячено дослідженню особливостей втілення концепції «нової» доби в романі «Кришталевий край» Д. Бузька, своєрідності її художнього вираження на проблемно-тематичному та жанрово-стильовому рівні твору. У центрі уваги – порушені письменником проблеми наукового прогресу, ідеального суспільства.

ключові слова: фантастичний роман, фантастична ідея, проблема, утопія, пригода.

Олеся Стужук

Соцреалізм і наукова фантастика

Ретроспективно розглянуто становлення наукової фантастики у межах соціалістичного реалізму на теренах Української РСР. Особливу увагу приділено нормативним актам того часу (постанови різноманітних з’їздів), а також публіцистиці як літературознавчій, так і письменницькій.

Ключові слова: соцреалізм, наукова фантастика, народність, ідейність, ідеологія, цензура.

Психологія і фантастика у слов’янських літературах

Галина Бокшань

Мотив каритативної любові у повісті Галини Пагутяк «Брат мій Енкіду»

У статті аналізується своєрідність реалізації мотиву каритативної любові в повісті Галини Пагутяк «Брат мій Енкіду» на основі філософсько-етичних положень Миколи Бердяєва. Есеї письменниці використовуються як герменевтичні ключі до інтерпретації твору.

Ключові слова: мотив каритативної любові, герменевтичні ключі, міф, фантастично-міфологічна проза, концепт серця.

Ярослав Возьняк

Проза Яцека Дукая в перспективі постгуманізму

[Proza Jacka Dukaja w perspektywie posthumanizmu]

Метою даної роботи є критичний аналіз роману Яцека Дукая Досконала недосконалість в дусі філософії постгуманізму. Текст роману являється як відправною точкою, так і точкою прибуття ширших роздумів про дві інтелектуальні течії, які виходять з гуманізму: пост- і трансгуманізм, що стикаються один з одним. Автор приділяє особливу увагу теоретичній побудові суб’єкта в обох цих системах та їхнім зв’язкам з романом Дукая. Важливим аспектом аналізу є також відображення стану плоті в цьому творі.

ключові слова: пост-гуманізм, трансгуманізм, наукова фантастика, «отелеснення», суб’єкт.

Катерина Комісаренко

Осмислення образу надлюдини у фантастиці Олеся Бердника і братів Аркадія й Бориса Стругацьких

У статті проаналізовано осмислення образу надлюдини у фантастичних творах Олеся Бердника і братів Аркадія і Бориса Стругацьких. Проведено паралелі між поглядами фантастів на вірогідну еволюцію людини у майбутньому у зв’язку із теорією Костянтина Ціолковського про астроноосферу. З’ясовано принципи конструювання образу надлюдини – людини майбутнього у творах авторів.

Ключові слова: фантастика, надлюдина, еволюція, астроноосфера, безсмертя.

Катажина Тшецяк

Дивовижні скульптури. Мотив оживлення витворів мистецтва в польській фантастиці початку ХХ століття

[Niesamowite posągi. Motyw ożywiania dzieł sztuki w polskiej fantastyce początku XX wieku]

Стаття присвячена темі оживлення статуй в польській художній літературі на початку ХХ століття. Основний міф, який являє собою цю тему у фантастичному жанрі – в історії Пігмаліона, зокрема в інтерпретація Руссо. Текст розглядає парадокс онтології скульптури, дозволяє нам звертатися до неї як до метафори модерністської суб’єктивності. Авторка використовує для аналізу твори Аракана Вацлава Вольського і Скам’янілі люди Емануеля з Лешеграду, демонструючи різні способи інтерпретації скульптури як метафори суб’єктивності у фантастичних текстах.

Ключові слова: скульптура, суб’єктивність, Пігмаліон, Руссо, Лаокоон.

Євген Шкуров

Людина і техніка в оповіданні С. Лук’яненка «Нема чого ділити»

У статті проаналізовано новела Сергія Лук’яненка «Нема чого ділити». Розглянуто взаємовідносини людини і техніки в новелі. Досліджено особливості осмислення техніки у творах наукової фантастики.

Ключові слова: Сергій Лук’яненко, «Нема чого ділити», наукова фантастика, людина.

Слов’янська постмодерна фантастика

Тетяна Бовсунівська

Фреймова структура гіпертекстуального роману (від Павича до Іздрика)

У статті запропоновано новий підхід до аналізу наративної структури гіпертекстуального роману, який заснований на застосуванні теорії фреймів. Аналізується відмінність між фрагментованістю та фреймовою структурою. Провідна думка статті: цілісність гіпертекстуального роману як художнього констуркту забезпечується засобами фреймового переключення.

Ключові слова: гіпертекстуальний роман, переключення, фрейм, фреймова структура, фреймова система, фрагментованість, когнітивне літературознавство.

Оксана Палій

Фантастичне у постмодернізмі (приклад чеської прози)

У розвідці зроблено спробу описати основні особливості фантастичного модусу художньої творчості доби постмодерну. Використання письменниками-постмодерністами проблемного поля та жанрових структур фантастичної оповіді продемонстровано на прикладі прози чеських письменників Ї.Кратохвіла, М.Айваза, М.Урбана, А.Беркової та ін.

Ключові слова: фантастика, постмодернізм, чеська проза.

Ева Ставчик

Лірична і онірична фантастика Горана Петровича

[Liryczno-oniryczna fantastyka Gorana Petrovicia]

Авторка вказує, що сербський письменник Горан Петрович спочатку в своїй прозі підходить до теми сну, опираючись на моделі Хорхе Луїса Борхеса та Милорада Павича, але потім приходить до своїх та інноваційних рішень, де сон є сферою святого, місцем зустрічі поза часом і простором, відображенням архетипів, але і віддзеркаленням особистого несвідомого. У статті досліджується онірична фантастика, передусім у романі „Опсада цркве светога Спаса“ та оповіданні «Острів».

Ключові слова: постмодернізм сербський, сучасна сербська література, онірична фантастика, лірична проза.

Теорія, генологія, тематика слов’янської фантастики

Зорица Ђерговић-Јоксимовић

Фантастична подорож у Катманду

[Фантастично путовање у Катманду]

В аналізі твору «Катманду» (1982) сербського письменника Стевана Пешича особлива увага приділяється елементам жанру фантастичної подорожі. Хоча на перший погляд здається, що це класичні подорожні нариси, в яких автор представляє свої пригоди і враження від Катманду, уважне прочитання тексту показує що в глибинній будові це досить складний літературний твір з елементами езотерики, фантастичної подорожі та з елементами близького жанру утопії.

Ключові слова: Стеван Пешич, література про подорожі, езотерика, утопія, фантастика подорож, англійська література.

Милош Јоцић

(Нео)авангардне трактування жанрової фантастики steampunka у романі "Футурист у відступи або Унезверіяда" Ілії Бакіча

[Нео)авангардно третирање жанровске фантастике steampunka у роману "Футуриста у одступању или Унезверијада" Илије Бакића]

Робота присвячена трактуванню стімпанк жанру у романі Футурист у відступи або Унезверіяда Ілії Бакіча. Бакіч використовує жанрову фантастику зовсім нетрадиційним способом: з одного боку, деякі з принципів жанрової фантастики стімпанк повністю деконструйовані або використані на користь авангардної поетики антироману і сюрреалістичного, окультного бачення реальності, а з другого, критичне і поетичне ставлення автор будує з деякими художніми особливостями стімпанку надзвичайно неоавангардно, іноді постмодерністськи. У тексті пояснені Бакічеві інноваційні способи використання жанру фантастики з елементами авангарду, неоавангарду і постмодернізму.

Ключові слова: стімпанк, жанр літератури, авангард, постмодернізм, комп’ютерна поезія, Ілія Бакіч.

Мар’яна Климець

Priče godišnjih doba – Музика і фантастика у прозі хорватського модернізму

У статті на прикладі прозових творів хорватських модерністів М. Беговича (новела «Квартет»), А.Г. Матоша (оповідання «Камао»), Д. Шимуновича (психологічний роман «Чужинець»), Ф. Галовича (оповідання «Сповідь») простежується функціонування музичних образів і використання музичних концепцій у неміметичних стратегіях. Проаналізовано відношення мімезис – антимімезис – фантастика та роль інтерсеміотичної цитатності у творах епохи модернізму.

Ключові слова: модернізм, фантастика, антимімезис, інтерсеміотика, психограма.

Александар Неделькович

Значення Національних альтернативних історій в жанрі наукової фантастики

[Значај националних алтернативних историја у жанру научне фантастике]

Хоча жанр наукової фантастики передусім займається планетарними темами, які включають в себе все людство, тому він є наднаціональним, а також космічними темами і, можливо, нелюдськими істотами, наявне в цьому жанрі і те, що може бути національно спрямовано – наприклад, альтернативна історія, яка заснована на припущенні, що наша історія може потекти по-різному і мати інші наслідки. В англійській В англійській літературі після Другої світової війни виникла значна кількість текстів, присвячених альтернативній історії; схожа тенденція помітна і в Сербії, хоча й менш мірою.

Ключові слова: науково-фантастична література, національна альтернативна історія.

Томаш Ратайчак

Фантастичність та чудесність у видавничому репертуарі провінційних галицьких типографій XIX століття (на прикладі осередків польської книги)

У цієї статті вводиться в аналіз книги з провінційних центрів з точки зору наявності "нереального": фантастичного і чудесного. Спостереження, зроблені в цій статті, стосуються Галичини і Лодомерії, які на даний час входять до складу України.

Ключові слова: Західна Галичина, спадщина, польські книги.

Роман Ткаченко

Світ науки в інтерпретації В. Винниченка і Ю. Смолича (на матеріалі науково-фантастичного роману «Сонячна машина» і трилогії «Прекрасні катастрофи»)

У статті йдеться про особливості художнього моделювання світу науки у науково-фантастичних романах В.Винниченка і Ю.Смолича. Проаналізовано типологію постатей науковців і авторську перспективу взаємин людини і техніки. Стверджується, що у зазначених письменників домінує прогресистський, прагматичний підхід до оцінки і відтворення світу науки.

Ключові слова: наука, науковець, художня модель, інтерпретація, науково-фантастичний роман, проблематика.