Деян Айдачич, Лідія Непоп-Айдачич

Порівняльна сербсько-українська фразеологія: Навчальний посібник

Київ : «Освіта України»; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015. – 272 с.

ISBN 978-617-7241-49-1

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філології (протокол № 9 від 22 квітня 2014 року)

Зміст

Вступ 5

Порівняльна фразеологія слов’янських мов. Теоретичні засади та терміни 8

Фразеологічні словники сербської та української мов та багатомовні словники сталих порівнянь слов’ян 17 Сербські та українські фразеологізми в порівняльних міжслов’янських дослідженнях 25

Застарілі, частовживані та нові фразеологізми 36

Еквівалентні та не-еквівалентні фразеологічні одиниці. Фразеологічна синонімія 42

Сталі порівняння 47

Небесні тіла та природні явища 53

Бог та диявол 69

Рослини 78

Тварини 90

Частини тіла 108

Предмети побуту 137

Кольори 155

Числа 163

Оніми 177

Фразеологізми з дієсловами бути, робити, мати, дати 190

Зовнішній вигляд людини 198

Ознаки та стан людини 203

Характер та емоційний стан людини 209

Соціальний стан та ставлення до інших людей 217

Асиметрія цінностей 224

Іронічні та жартівливі фразеологізми 228

Приховані коди в сербських та українських фразеологізмах 233

Фразеологізми в публіцистичнихтекстах 238

Фразеологізми в художній літературі 243

Порівняння сербських та українських фразеологізмів пареміологічного походження 249

Додаток 1.Теми для самостійного опрацювання.
Додаток 2. Контрольні питання.
Додаток 3. Приклади із вибраних фразеологічних словників.
Додаток 4. Список порівняльних фразеологічних словників (сербська або хорватська по відношенню до інших словʼянських мов) 254

Рекомендована література 264
Про авторів 264

Вступ

Навчальний посібник «Порівняльна сербсько-українська фразеологія» у слов’янській науковій та методичній літературі вперше висвітлює взаємовідносини, спільні та відмінні риси фразеологічних систем зазначених слов’янських мов. На малоопрацьованому полі українсько-сербськихфразеологічних зіставлень накопичилося багато завдань, вирішення яких було можливе тільки шляхом занурення у фразеологічні словники та звернення до наукових досліджень, порівняльних фразеологічних словників, які збагачують польську, російську, українську, хорватську фразеологічну лексикографію та мовознавчу літературу.

Посібник «Порівняльна сербсько-українська фразеологія» створено для засвоєння теоретичних знань та закріплення практичних навичок студентів першого курсу магістратури сербської групи кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Як лектор із Сербії на кафедрі слов’янської філології автор, Деян Айдачич, читав студентам сербської групи курс сербської фразеології, а потім також порівняльної сербсько-української фразеології. Підготовка цих занять підштовхнула до роздумів про ефективність різних способів викладу матеріалу, про теоретичні аспекти порівнянь, а також про деякі відмінності в мовній картині світу, яка відображалася у фразеології українців та сербів. У співпраці зі співавтором, Лідією Непоп-Айдачич, у посібнику здійснюється багатобічне зіставлення спільних та відмінних рис фразеосистем сербської та української мов.

Для опанування теоретичних засад зіставного вивчення фразеологічних одиниць сербської та української мов необхідно врахувати праці не лише сербських та українських, але й російських, хорватських, польських науковців, які займалися міжмовним порівнянням фразеологізмів.

Цей посібник створений на матеріалі фразеологізмів, вибраних із одномовних фразеологічних словників, словників сталих порівнянь, багатотомних тлумачних словників. Сербські фразеологізми подаються без перекладу українською мовою, тому що вважається, що студенти п’ятого курсу достатньою мірою володіють мовою, а відповідно, розуміють аналізовані фразеологічні одиниці. Фразеологізми наводяться курсивом, без наголосів. Слово, яке подається у квадратних дужках, може альтернативно використовуватися замість попереднього, наприклад: штап [батина] са два краја – штап са два краја або батина са два краја. Керування ‘кому – чому’, ‘для кого – для чого’ та подібне, подаються в одинарних ялинкових лапках, наприклад: <кому>. Факультативні члени фразеологізмів, як слова, що можуть входити до складу фразеологізму, але без яких значення не змінюється – позначаються круглими дужками (і) голки не підточиш. В прикладах фразеологізмів дієслова подаються лише у формі одного виду.

Навчальний посібник складається з 26 лекційних блоків, які містять питання, вправи для самостійного опрацювання та список рекомендованої літератури. Література наводиться в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Імена авторів, написані латиницею, спочатку подаються кирилицею, у фонетичній транслітерації, а потім в оригінальному вигляді. Після загальнотеоретичних питань здійснюється зіставне вивчення фразеологічних одиниць сербської та української мов за ідеографічними (тематичними) групами. Обмежений обсяг та стислий виклад матеріалу зумовлений спрямуванням публікації до студентів слов’янської філології. Хоча ця публікація, підготовлена для українських студентів сербської філології, вона придасться сербським студентам україністики, а також усім охочим удосконалити свої знання двох мов, славістам, які цікавляться фразеологією та мовною картиною світу, відображеною у фразеології двох народів. Цей посібник, можливо, підштовхне інших ширше та глибше розглянути теми, вивчення яких лише започатковано в цьому посібнику, та внести у свої погляди та тлумачення відповідні уточнення.

Дякуємо першим читачам цього посібника, рецензентам,Сергію Семеновичу Єрмоленку, Олені Степанівні Снитко, Вероніці Іванівні Ярмак за підтримку, поради та висловлені цінні побажання. Висловлюємо глибоку вдячність Ользі Леонідівні Паламарчук, завідуючій кафедри слов’янської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за всебічну підтримку у створенні навчального посібника.

В Інтернеті

Українські та сербські фразеологізми в порівняльних міжслов’янських дослідженнях // Компаративні дослідження словя'нських мов і літератур. Пам'яті Леоніда Булаховського. – Київ, 2014. Вип. 25. – С. 3–9. http://library.univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/kdsmil/kdsmil_2014_25.pdf

Поређење српских и украјинских фразеологизама са компонентом ‘глава’ // Компаративні дослідження словя'нських мов і літератур. Пам'яті Леоніда Булаховського. – Київ, 2014. – Вип. 26. – С. 3–8.

http://library.univ.kiev.ua/ukr/host/viking/db/ftp/univ/kdsmil/kdsmil_2014_26.pdf