Драгана Мршевич-Радович

Числівники у фразеології

1. У базових формах фразеологічних одиниць, у лексичному складі яких числівники функціонують за простими і відносно загальними правилами. Ці числівники і є об'єктом нашого вивчення. Випадки спорадичного (умовно одиничного) вживання деяких числівників, в основному більше 10 – поза нашою увагою.

2. Хоча будова сучасної сербської мови, фонд якої складається з кількісних та спеціальних словників, можна пояснити загальними правилам вживання числівників, в основному загальних і порядкових, тоді як збірні числівники часто заміняються кількісними прикметниками , як і кількісні іменники вони рідше зустрічаються у складі фразеологічних одиниць. Ми повторимо аналітичний метод, особливо для чисел 2, 3, 4, частково від 5 до 10, тому, що числа 2, 3, 4 частіше зустрічаються як фразеологічні компоненти і закономірність їх вживання повніше проявляються, і тому, що хочемо вказати на деякі специфічності, котрі має кожне окреме число.

Аналіз значення числівників.

3. Результат аналізу значення чисел як компоненту у складі фразеологічної одиниці, значно не впливає на сформульований нами раніше висновок, за яким числівники у складі фразеологізмів мають подвійне значення: у первинній функції кількісні слова мають або реальне або умовне кількісне значення у вихідній формі; у функції прикметникових слів і з прикметниковим значенням, кількісні слова чергуються з прикметниками (напр. певати jедну/исту/стару песму - співати одну/ту саму/стару пісню; окренути други/нови лист - почати з іншої/нової сторінки, сазнати из треће руке – дізнатися через треті руки ) і як такі − поза нашою увагою.

4. З-поміж головних значень числівників у складі фразеологізмів, ми виділяємо випадки коли:

1) число означає суму всіх частин, які складають цілісність; збиранням комплементарної частини здійснюється цілісність, звідки “повне” фразеологічне значення;

2) число означає скільки разів повторюється дія, процес; множенням позначається значення двократності, трикратності і багатократності взагалі, а звідти і фразеологічне значення “більшою мірою”, “багато” і т.д.

3) число означає, що якась сукупність збільшена одиницею, яка є зайвою (“число більше”), звідки значення “зайвості”;

4) число означає, що відносно остаточна сума збільшується одиницею, яка їй належить лише формально; таке словосполучення з реальним значенням перед збільшенням, після нього, може бути інтерпретована лише фразеологічно;

5) число означає результат ділення;

6) число означає приблизну/умовну малу вартість;

7) число означає приблизну/умовну велику вартість;

8) число означає, що якоїсь одиниці бракує взагалі або наголошується на відніманні від цілісності; звідси фразеологічне значення “неповноти, недостатності”.

Ці правила функціонування чисел проілюструємо конкретними прикладами.

Числа 2, 3, 4

2 (два, обидва, другий)

1) 2=1+1 − држати два/оба краjа батине - тримати два (обидва) кінці палиці − один − це лише половина цілого і тільки додаванням відповідної частини якої не вистачає або члена який функціонує у парі з першим, утворює цілу сукупність (два); вираз држати два/оба краjа батине - тримати два (обидва) кінці палиці, через значення обидва = “і один і другий”, означає “володіти, бути господарем якоїсь ситуації”, вик. Зажмурити на оба ока - зажмурити обидва ока і т.д.

1.1) 1+1=2х1 −(као да) има две леве руке - (ніби) має дві ліві руки − збиранням ідентичних одиниць утворюється формально максимальна очікувана сукупність − два (дві руки), але не досягається цілісність ( дві руки це сукупність лівої і правої), і насправді мова йде про подвоєння початкової одиниці, що у фразеологічному плані означає підсилення значення компоненту як семантичного фокуса фразеологізму имати две леве руке - мати дві ліві руки, значить бути дуже/зовсім незграбним

2) 2=2х1 − jедним ударцем убити две муве - одним ударом дві мухи вбити − два − неочікувана сукупність двох одиниць однакового виду, вартості і т.д., який теоретично не є обмеженим (вик. у фразеологічних варіантах дві, три мухи і т.д.), але є достатнім і збільшеним вдвоє результатом, який мотивує фразеологізм в значенні “подвійний” ( значення виразу - досягти подвійного успіху); вик. Jести за двоjицу - їсти за двох і т.д.

3) 2=1+1 − другий зайвий − седети на две столице - сидіти на двох стільцях − два − це умовна сукупність одиниць, для одночасного функціонування яких у плані природно-логічних відношень присутня невизначеність, тому значення “і один і другий”, яке має суму два − у цьому контексті не реалізується; звідси фразеологічне значення “не можливо одночасно бути на два різні боки, робити дві різні роботи і т.д.” вик. У две трубе наjеданпут дувати - у дві труби дути одночасно; играти на две карте - грати двома картам; две лубенице под една мишка се не носат - два кавуни під одну руку не несуть (С.Сремац) і т.д.

4) 2=1+1 − два − сукупність одиниць, які у референційному плані означають “малу вартість, кількість і т.д.”; у фразеологізмі це означає зазвичай “малу, або зовсім ніяку вартість,” напр. не зна ни две унакрст - не знає ні дві навхрест −“нічого не знає” ( в російській: трех,(двух) слов связать не может ( калька з лат. Tria verba non potest jungere); ни две паре не бих дао - дві копійки не дав би (за щось); спала књига на два слова, у две речи - нічого не залишилось, в двох словах (коротко) і т.д.

5) 1-2

2-3 − з числом менше (1) і більше (3) два означає приблизно малу вартість, напр. jедном-два - один-два рази, два-три - два-три; з іменником, який умовно означає поняття малої вартості, так само мотивує загальне значення виразу, напр. реч-две - слово-два, в одному значенні надвоjе-натроjе - на двоє-на троє означає “на декілька частин.”

3 (три; третій)

1) 3=1+1+1

Три − це весь, повністю, це сума одиниць, які складають три частини одного цілого і функціонують спільно; у фольклорі − три брати, три сестри, три побратима, три сонця, хрест з трьох пальців і т.д.

2) 3=3х1 − три означає, що дія повторюється тричі, звідки й значення “потрійності.” У Біблії, три “позначає емфазу, наполягання”, “суперлатив над суперлативами” ( три рази Петро зрікався Христа і т.д.) (X. Leon-Difour, Rjecnik biblijske teologije). У фразеологізмі, цей компонент має функцію інтенсифікатора, пор. да живиш три света код таквог богаташа - живеш три світи у такого багатія ( дуже розкішно і добре живеш). − Третій округляє ціле: већ су отпевали трећи петли - вже треті півні відспівали (вже давно ранок); никли му трећи зуби - треті зуби в нього виросли (настільки старий) і т.д.

2.1) ─ тільки третя спроба вдала ׃ трипут Бог помаже - три рази Бог допомагає. Пор. Варіанти До трипут Бог помаже - До трьох разів Бог допомагає. Канетановић 47, ном. 176; Од треће све ваља - З третього разу годиться. Даничић, 3284 (V.I. Kasumovic, Hrvatske I srpske poslovice spram grckih I rimskih poslovica I krilatica, Rad JA 191, 152).

3) 3=2+1

третій зайвий ─ два ─ це достатня кількість, яка не складає цілісність і три, що додається, або зайве, або наслідкове, яке з'являється через додавання до двох, напр. два без душе, трећи без главе - двоє без душі, третій без голови; двоjица трећег не чекаjу - двоє третього не чекають; два лоша убише Милоша - двоє поганих вб'ють Мілоша і т.д.

4) 3

три ─ мало. Три ─ сума одиниць малої реальної вартості, звідки й умовне значення виразу “мало”, “нічого”, напр. не зна ни три унакрст - не знає ні трьох навхрест і т.д.

5) 2-3

3-4 ─ три з числом менше (2) і з числом більше (4) означає приблизно малу вартість окремо взятих понять і з доповненнями умовного значення малої вартості, мотивує значення “мало”, напр. два-три корака учинити - зробити два-три кроки; рећи две-три - сказати два-три слова і т.д.

6) 3. три ─ повне, достатнє. Із значення трикратності розвивається умовне значення “повноти”, разом з компонентами, які в окремому контексті мають умовне значення більшої міри, кількості і т.д., напр. као да три дана ниjе jео - ніби три дні не їв (настільки голодний), чекати три године - три роки чекати (дуже довго чекати), не би наброjао за три дана - за три дні не порахував би (настільки багато) і т.д.

7) три ─ неповна сукупність ─ цілісності з трьох одиниць не вистачає однієї, щоб бути повною; звідси значення неповноти, недосконалості та ін. бити на три ћошка - бути на три кутки; држати три ћошка куће - тримати три кутки хати. ─ Третій лише частина цілого (яке повинно бути з чотирьох частин)׃ надостаjе (фали) му трећа даска у глави - не вистачає в нього третьої дошки в голові.

8) Третій з'являється або йде після двох ─ ђе се двоjе ваљаjу, трећему се надаjу - де двоє б'ються, на третього надіються.

ЗАУВАЖЕННЯ

У тексті Художня обробка етнографічного зразка Походи мертвого брата (Збірка в честь Воjислава Ђурића, Београд, 1992) Х. Крнєвич, займаючись мотивом воскресіння у баладі ─ у якій молодший брат, якого ангели воскресили, відвідав сестру і залишився у неї на три дні, говорить׃ “Таке велике чудо як воскресіння мертвого, як замисел і більше того, конкретизований, безумовно, повинне було з'явитися з вищого світу, а зародитися ще з більшого дива” (183) і далі “тривалість чуда (щоб воно залишалось саме собою) має бути обмежена (мертвець несподівано з'являється, залишається на три дні і зникає; порівн. народне приказка “Кожне диво на три дні”). Тривале перебування мертвого серед живих порушило б всі закони на яких базується світовий порядок, був би протиприродній хаос у впорядкованому світі” (184).

Цей вислів свако чудо за три дана - кожне диво на три дні може інтерпретуватися по-іншому׃ відношення до дива-появи є короткотривалим. Після короткого часу незвичайна поява перестає викликати здивування бо ми звикаємо до неї, що і означає наш вислів, і в ній диво у своєму основному значенні, яке викликає здивування. І цією приказкою/висловом не пояснюється чому перебування воскреслого брата у народній баладі обмежене саме трьома днями.

Думаю, що відповідь лежить у приказці Вука наjмилиjега госта на три дана доста - наймилішого гостя ─ на три дні досить (187). Вик. У віршах С. Мілутиновича׃ три су дана с приjатељем доста - три дні з приятелем досить,/ а четвертий зайвий (Дика), як і варіанти приказки Вука, що дані у зауваженнях М.Пантича (Српске народне пословице, Сабрана дела Вука Караџића, књига девета)׃ гост jе за три дана - гість на три дні (Вук 741).

Риба и гост гди се дубе/ В третем дневу цену губе (Витезовић, При ручник 4); Свакога госта три дана доста - Кожного гостя три дні досить (Миклоушић, 167); у Касумовича ─ добра госта и дан доста - доброго гостя і день досить (Илић 1,45 ─ Рад JA 189, 202).

У всіх варіантах час обмежений до одного, двох, найбільше трьох днів. Стільки може перебувати спеціальний (Божественний) гість ( у прислів'ї) або воскреслий брат (у баладі), і один і другий ─ померлі предки, і цьому “містичному числу три” можемо знайти раціональну основу׃ У варіанті Вітезовича вона пояснена так׃ риба і мертвець мають обмежений період перебування, після якого на можуть знаходитись серед живих, залишаються “чумні”.

Цією “раціоналізацією” пояснюються лише згадані вирази без втручання у природу дива як божественного творіння (mirakulum), яким, власне, і є воскресіння у Х. Крнєвича.

4 (чотири, четвертий)

1) 4=1+1+1+1 ─ чотири частини одного цілого, або сукупність частин які функціонують спільно; тому чотири означає повноту, все, як максимальну суму, напр. међу четири зида живети - жити між чотирьох стін (жити зовсім ізольовано, усамітнено), дићи све четири увис - підняти всі чотири догори (вилежуватися, нічого не робити) і т.д.

2) 4=2+2 ─ чотири ─ сума з двох двійок, при чому з двох пар, напр. у четири ока рећи - сказати у чотири ока ( у найвужчому колі, з найбільшою довірою, тет а тет); ця сума пар складає цілісність.

3) 4=2х2 ─ отворити четворе очи - відкрити чотири ока ─ “відкрити добре очі”, “подвоїти увагу”, з'являється внаслідок подвоєння функції існуючої функціональної пари (очі=2 ока) (звідси значення двічі відкрити очі, а не відкрити “чотири ока”).

4) 4 ─ з'являється внаслідок ділення таким чином, що результат ділення ділиться ще раз׃ Одне ділиться на два, а потім кожна половина ще на дві частини, напр. цепати длаку на четворо - рубати волосинку на чотири ─ при чому четверте ─ подрібнена частина цілого, звідки й значення “прискіпування”.

5) Четвертий ─ лише частина цілого (котре не має бути 5), напр. нема четврту даску у глави - немає четвертої дошки в голові (не вистачає йому якась третя, четверта дошка в голові), а вираз має значення неповноти, частковості.

Числа від 5 і більше

У складі фразеологізмів число 5 є присутнім частково і тому заслуговує окремого розгляду; число 6 має дуже обмежену функцію, а 8 майже не з'являється; числа 7 і 9, в окремих випадках і 10, найчастіше мають однакові функції і розглядаються на однаковому рівні.

5 (п'ять, п'ятий)

1) 5=1+1…+1 ─ п'ять частин одного цілого або п'ять членів функціонують як цілісність, звідки й значення “повністю, зовсім”, напр. знати (кога) као своjих пет прстиjу - знати (когось)як свої п'ять пальців ─ “дуже добре когось знати”, п'ять лежить в основі механічного рахування.

2) 5=5х1 ─ п'ять разів повторити якусь дію, напр . пет пута нашто некоме рећи - п'ять разів щось комусь сказати мотивує значення “ п'ятикратності”, яке переходить в умовне значення “багатократності” (“више пута некоме нешто рећи - багато разів комусь щось сказати”).

3) 5=4+1

п'ятий зайвий ─ ( бити) пети точак у колима - (бути) п'ятим колесом у машині; пети у плугу - п'ятий у плузі, ─ п'ятий псує природні відношення, зайвий у цілому з чотирьох частин; напр. мари као пас за пету ногу – піклується як пес про п'яту ногу; пето jеванђеље - п'яте Євангеліє і т.д.

4) п'ятий ─ як більше число, формально складає цілісність з п'яти частин, напр. пета колона - п'ята колона (калька з іспанської, якою в часи громадянської війни позначали, поряд з існуючими чотирма колонами військових, шпигунів і диверсантів).

5) 5 ─ з доповненнями, які у вихідній формі означають предмети малої вартості, умовно означає “щось мале”, напр. не давати ни пет пара (за шта) - не дати й п'ять копійок (за щось) ─ “не надавати великого значення чомусь”; не зна ни да броjи ни до пет - і до п'яти на вміє рахувати і т.д.

6) 5-6 ─ з числом більше (6) означає приблизну, зазвичай малу вартість, кількість; координативна синтагма ни пет ни шест - ні п'ять ні шість (“без сумніву”) мабуть згідно моделі з приблизним значенням.

ЗАУВАЖЕННЯ до чисел 6 і 8

У виразі шесто чуло - шосте чуття (інтуїція), числом 6 додається до суми з п'яти реальних одиниць (п'ять чуттів) ще одне (інтуїція), але умовно, оскільки в цілому воно туди не належить. Так само — осмо светско чудо - восьме диво світу (Матешић, Фразеолошки рjечник), не означає, що до сіми визнаних додається восьме, реальний предмет з тими самими характеристиками, — це вже “щось дуже дивне, виразне”.

Шостий у виразі шеста брига – шоста турбота (Матешић) в значенні “останя мала турбота” умовно означає щось споріднене, неважливе, чергуючись з дев'ять і десять.

7 (сім; сьомий) і 9 (дев'ять; дев'ятий)

1) 7 і 9 числа, якими позначається сума частин одного цілого або членів які функціонують разом, звідки й значення “повноти”, напр . (бити) ремазанса медам масти - (бути) перемазаним сімома мастями (Матешић) ─ “(бути) перемазаним всіма мастями, кольорами (мабуть, мається на увазі сім кольорів сонячного спектру); сім/дев'ять — в мотиваційній основі фразеологізмів зазвичай літературного походження, часто у інтернаціональних, пор. Седам штапова баба-коризме - сім палиць баби-киризми, седам jарића - сім козенят,седам Влашића - сім Влашичів, седам гладних крава - сім голодних корів; у фольклорі це деветоро браће - дев'ять братів, ветар дува из девет мехова - вітер дує з дев'яти міхів і т.д. — Число сім з давніх давен є святим числом у арійської та інших рас. В природі число сім також керує періодами і феноменами життя, як, на приклад у серії хімічних елементів, у фізиці звуків і кольорів...” (Тибетанска књига мртвих, 950). Вик. у фольклорі це деветоро браће - дев'ять братів, ветар дува из девет мехова - вітер дує з дев'яти сторін і т.д.

2) 7=7х1; 9=9х1 — сім або дев'ять разів повторена дія мотивує значення семикратності або дев'ятикратності, звідки й умовне значення “загальної багатократності”; у замовляннях повторювання сім чи п'ять разів означає, що сім або п'ять разів повторюється яась дія; пор. Запечаћено са седам печата - Завірено сімома печатками, забравити са седам локота - закрити на сім замків, (“напевне, твердо завірити, закрити,зачинити,”); хлеб са седам кора - хліб з сімома шкуринками; також — завезати у девет чворова -зав'язати на дев'ять вузлів і т.д.

3) 7=6+1/9=8+1

сьомий/ дев'ятий — зайві. Сьомий, дев'ятий (як і п'ятий) порушують існуючий природний склад, напр. Бити седми (девети) у плугу - Бути сьомим ( дев'ятим) у плузі — “бути зайвим” (напр. У Сремі, біля селатягнуть борону, щоб чума не прийшла; плуг тягнуть шість дівчат, а найстарший чоловір у селі плужить. В.Вук, Српски рjечник).

4) Сьомого невистачає, напр. Ниjе седму ноћ дочуван - С=сьому ніч не догледіли — “неповноцінний”, “божевільний” (вислів мотивований звичаєм глядіти новонародженого сім ночей. Глядить його “бабуся”, яку б йому могли впіймати).

5) Сьомий — більше число, котрим якесь поняття умовно додається цілісності тому, що належить їй частково, напр. Седма сила (новинарство) - сьома сила (журналістика), седма уметност (филм) - сьоме мистецтво (фільм) і т.д.

6) Сьомий/ дев'ятий — умовно високі числа, але в окремих виразах, можливо, що з реальним кількісним значенням вони беруть участь у мотиваційному процесі, напр. Дерати се до седмога зноjа - кричати до сьомого поту (дуже багато кричати) може базуатися на значенні семикратності , сім разів повторюваної дії, але актуальним значенням є умовно (багато і т.д.). Вирази у яких згадується сім, дев'ять гір з сьогоднішнім умовним значенням “великої кількості” або коли мова йде про число сім, котре має літературне походження, — у вихідній формі можуть мати приблизне кількісне значення, напр. Пушка коjа убиjа преко седам брда - пушка, яка вбиває через сім гір (Лалић); његово jе срце негде иза седам планина - його серце десь за сімома горами ( Ћопић); Чопіч згадує і якусь прокляту дев'яту гору з оповідання ; међед гига преко девет брда - медвідь повзе через дев'ять гір (Нар Заг). — Вик. Сім гір є у Єноховому откровенні, на сьомій горі є дерево мудрості, біля гори Меру (центра світу) зібрано сім кіл океану, котрі розділені сімома золотими горами (Тібетська книга мертвих, 948) і т.д. Можливо, що і дев'ять мотивоване, а може лише альтернативно умовне число до семи.

Мотивація може закріпитись і у виразах бити на седмом і бити на деветом небу - бути на сьомому і бути на дев'ятому небі, в яких 7/9 означають різницю у рахуванні земних сфер, сфер неба. (О овим изразима в. Фразиолошке глаголско-именичке синтагме, 128-129)

У цьому умовному значенні, яке мають великі числа (7,9,10) дев'ять не завжди чергується з сім. Пор. вирази зі значенням “дуже далеко”: Нема, море, овакве девоjке ни до деветога села - Не має такої дівчини ні до дев'ятого села (Л.Лазаревић). Виђали га људи час у jедноj час чак у деветоj планини - Бачили його люди то в одному, то в дев'ятому місці (М.Глишић). Кад се роди мушко дете девета кућа пева, а кад се роди женско чак девета кућа плаче, кажу старе бабе - Як народиться хлопчик — дев'ята хата співає, а як народиться дівчинка — то навіть дев'ята хата плаче, кажуть старі баби (Живот Срба сељака); вик. і значення виразу од девет зора - від дев'ятої зорі, у дев'яту зорю (“дуже рано”), пробкдити се из деветог сна - проснутися із дев'ятого сну (“дуже глибокого сну”); значення “багато” мають вирази девет села потрошио - дев'ять сіл потратив (Стериjа), наоколо на девет конака, не би га налаjало деветоро паса - навкруги на дев'ять кінців, не облаяло б його дев'ятеро псів і т.д.

У виразах із значенням “бути у дуже далеких/ніяких родинних зв'язках з кимсь” чергуються 7 і 9, і в болгарській і в російській мовах, а в сербській мові більшість виразів лише з компонентом 9, напр. окоренели комуниста од седам дjедова - закоренілий комуніст з сьомого покоління (Лалић) истребише до деветог колена - винищить до дев'ятого коліна (Домановић); бити девета рупа на свирали - бути дев'ятою діркою у сопілці; девете пећке жарило - дев'ята піч жарила;девете пете звецкало - дев'ята п'ятка дзвеніла і т.д. Числа 7 і 9 означають сьоме і дев'яте коліно, які у православних означають межу рідні по крові (по жіночій і чоловічій лінії), після чого інші зв'язки не вважаються рідними. А у виразі бити девета рупа на свирали - бути дев'ятою діркою у сопілці (або у варіанті остання, в значенні, неважлива особа) може затвердитись реальна база: сам інструмент (сопілка) ─ це порожня трубочка с дев'ятьма дірочками. Серед цих варіантів 7 і 9 відповідають номеру “коліна” і мотивують вираз у згаданому фразеологічному значенні; в болгарській мові з'являється і число 10 (десет дупка на кавала) але тільки в значенні “неважлива особа”.

ЗАУВАЖЕННЯ

1. Серед інших чисел, згідно з будовою, тільки 10 має більшу кількість функцій: знаходячись в основі механічного рахування, 10 мотивує значення цілісності, напр. урадити (шта) са своjих десет ноката, прстиjу - зробити (щось) своїми десятьма нігтями, пальцями ─ значить “зробити щось самому, без сторонньої допомоги”; 10 чергується з 7 і 9 в значенні “щось опосередковане, неважливе” (бути комусь десятим хвилюванням); вик. в умовному значенні “малої вартості” ни десете паре не би дао за шта - і десять копійок не дав би (за щось) і т.д.
2. В рідкісних і окремих вживаннях чисел, виходячи з актуального значення, затверджується мотиваційна база, яка показує в якій функції вживається дане число, напр.. тринадцятий зайвий (число більше) у виразі випасти як тринадцяте порося і т.д.
3. Про числа 1, 100, 300 див. Фразеолошке глаголско-именичке синтагме.

КІНЦЕВІ ЗАУВАЖЕННЯ

1. Проаналізовані приклади фразеологічних одиниць з числом як компонентом ─ ілюстрація винесених зауважень про головні значення і функції чисел. Загальне значення виразу залежить від того, з допомогою якої математичної операції (збиранням, відніманням, множенням, діленням) ми отримали число у складі виразу.

Продуктивною виявилася модель, за якою, теоретично, з кожним числом більшим на одиницю, утворюються термінологічні рамки для цілого, яке умовно збільшене на одну одиницю (має новий член), напр. шесто чуло - шосте чуття, седма уметност - сьоме мистецтво, осмо чудо - восьме диво і т.д.

Аналіз підтверджує, що числа у складі виразів використовуються у реальному та типічному (умовному) значенні, але не в символічному. Цікаво, що у чисел, які вважаються “містичними” і “з магічною функцією”, таких як 3,7,9, наприклад, окрім актуального умовного значення, може з'явитись реальне кількісне значення у вихідній формі.

Переклад Н. Кашперська.

Превод текста: Драгана Мршевић-Радовић. Број више у фразеологији, у: Фолклор у Војводини, Нови Сад, 8, 1994. - с. 110-119