Дeян Айдачич

Слов’янські прислів’я з компаративними формами "кращий, краще"

У традиційних слов’янських культурах вирази зі значенням ‘добре, годиться, треба’ є звичаєвими конструкціями, які спонукають до бажаних учинків і використовуються для нагадування про прийняті правила, межі дозволеного й забороненого. Сербські прислів’я, які містять слова добро је ‘добре’, ваља ‘годиться’, не ваља ‘не годиться’, лоше је ‘погано’, добар ‘добрий’, лош ‘поганий’, виражають безпосередню оцінку, як напр. у виразі: У добру је лако добар бити, на муци се познају јунаци ‘у добрі легко бути добрим, герої пізнаються у випробуваннях’. У слов’янських мовах існують прислів’я, в яких використовуються прикметники ‘добрий’ / ‘поганий’ і прислівники ‘добре’ / ‘погано’ в основній формі, а також у формах вищого та найвищого ступенів порівняння. В цій розвідці ми дослідимо сербські, польські, російські та українські народні прислів’я, які містять компаративні форми прикметників: бољи (серб./хорв.), лучший (рос.), кращий (укр.), lepszy (пол.),– та прислівників: боље (серб./хорв.), лучше (рос.), краще (укр.), lepiej (пол.). Прислів’я з основною формою відповідних прикметників і прислівників та з формою найвищого ступеня порівняння не будуть об’єктом нашого аналізу, хоча вони заслуговують на увагу, яка буде їм приділена в окремих дослідженнях.

Прислів’я з компаративними формами ‘кращий’, ‘краще’ мають усталену будову, а їхні ключові слова переважно не замінюються синонімами. Такі паремії поширені й відомі: вони виступають як у живому мовленні, так і в збірниках прислів’їв і приказок, а також у письмових текстах і сучасних електронних засобах масової комунікації. Дослідники слов’янських прислів’їв не приділяють їм великої уваги, адже їхній ясний і прозорий зміст ніби-то не вимагає додаткових пояснень.

Структура. У багатьох пареміях аналізовані компаративні форми знаходяться на першому місці, набуваючи таким чином додаткового семантичного навантаження, напр.: Лучше воду пить в радости, чем мед в кручине [Даль В.]; Lepiej być dobrym niż uczonym [Krzyżanowski 1970: I, 456]; Краще лопатою чи сапою, ніж із простягнутою рукою [Міщенко 1998, 162]; Боље је кукавицу у руци но сокола у планини (имати) [Караџић 1965, 64]. Існують також прислів’я, в яких слово ‘краще’ розташоване в середині конструкції: И худой квас лучше хорошей воды [Даль В.].

Єлена Йованович у книзі “Синтаксис і стилістика сербських народних прислів’їв” пише, що порівняння типу "краще (більше, інакше) А, ніж (від) Б", тобто порівняльні конструкції неоднаковості побудовані за принципом корелятивного паралелізму й контрасту” [Јовановић 2005: 218].

Повна й скорочена форма пареміологічної одиниці. Пареміологічні одиниці, в яких присутні всі елементи порівняння, можуть вживатися також у скорочених варіантах, які набувають вигляду фразеологічних зворотів. Виразом боље врабац у руци ‘краще горобець у руці’ мовець, маючи на увазі відому йому життєву ситуацію, з приводу якої він хоче висловити своє бачення й пораду, рекомендує обрати щось менше, що хтось уже має, а не сподіватися на більше, за що треба ще боротися. І той, хто говорить, і той, до кого звернене висловлювання, знають його повний варіант: боље врабац у руци но голуб на грани або боље је имати врапца у руци но голуба на грани ‘краще горобець у руці, ніж журавель у небі’,– отож їхнє розуміння вираженої поради функціонує одночасно у двох планах. Визнання більшої цінності чогось меншого, але реального в порівнянні з більшим, але непевним може стосуватися також позиції в суспільстві, пропозиції взяти участь у якійсь роботі чи проекті, матеріальних речей, обіцянок платні чи винагороди. Подібними до цієї пареміологічної одиниці є Боље је данас пет него сјутра шест; Боље је данас јаје него сутра кокош [Караџић 1965, 63].

Значення. Прислів’я з порівнянням типу краще ЦЕ, ніж ТЕ переважно стосуються соціальних і емоційних відносин. На відміну від порівнянь, які базуються на ототожненні з використанням порівняльного сполучника як, яким фіксується вибрана властивість у межах мовної картини світу, в порівнянні з визнанням переваги одного з членів порівняння, здійснюється динамічне включення обох членів, відмінність між якими підкреслюється саме компаративом.

Російський пареміолог структуралістичного спрямування Г. Пермяков небезпідставно величезну увагу приділяє протиставлюваним властивостям у будові й змісті усіх прислів’їв [Пермяков 1978, 105-134]. Прислів’я, в яких виступають компаративи, базуються на порівнянні двох істот або явищ, при чому перевага надається одній / одному з них, чим визначається більша цінність певної особи, вчинка, якості чи явища, тобто окреслюється більше благо або менше лихо. Часто йдеться про суперечливу природу цього вибору, адже іноді перевага може надаватися й другому елементу порівняння. Прислів’я виражає й фіксує в національній усній традиції оцінку певного етносу в суперечливій життєвій ситуації й пропонує повчання тим, кому надається загальноприйнята рекомендація, порада у визначенні власного ставлення. З формальної точки зору прислів’я з компаративами краще або гірше належать до ширшої групи градуйованих прикметникових або прислівникових порівнянь у прислів’ях.

Найчастіше обирають між двома благами, які мають також деякі недоліки, або між двома лихами, з яких треба обрати менше. Саме ця двозначність і становить сутність таких прислів’їв. Висловлювання, яким би підкреслювалося, що здоров’я краще, ніж хвороба, було б вираженням очевидного, а тому його не існує. А ось здоров’я, супроводжуване якимось обмеженням, зіставлюване з хворобою чи бідністю, поєднаною з якоюсь іншою перевагою, може бути предметом порівняння. Так здоровий і потворний, здоровий і непорядний, багатий і хворий на противагу бідному і здоровому, бідному й гарному, бідному й порядному можуть бути об’єктами прислів’їв з компаративною конструкцією.

Апелятивні функції. Пареміологічні одиниці з компаративом кращий або гірший мають різні функції.

1) Прислів’я, за допомогою яких визначається сувора обов’язковість у виконанні чи невиконанні певних дій, відносно нечисленні, напр.: Краще голодай, а найкращим насінням засівай [Міщенко 1998, 95].

2) Найчастіше прислів’я з компаративним корелятивним паралелізмом, оцінно градуйованим порівнянням, мають функцію апелятивного повідомлення: поради або повчання. Співрозмовник, який використовує таке прислів’я, з огляду на природу самого висловлювання, займає вищу позицію по відношенню до співрозмовника, до якого спрямована порада, але ця вища позиція згладжується безособовою граматично-синтаксичною формою, а також усвідомленням обома співрозмовниками того, що висловлювання належить до сфери колективної традиції. Таким чином, порада, висловлена прислів’ям з компаративом, сприймається м’якше, ніж безпосередня рекомендація.

3) Уживання мовцем прислів’їв з компаративом краще, в яких міститься оцінка людських звичаїв і вчинків, означає його згоду з висловленою в них думкою, напр.: Kto nie był dobry w klasztorze, nie będzie lepszy przy dworze [Krzyżanowski 1970: I, 456].

4) Коли явище, по відношенню до якого вживається прислів’я з компаративом, перевершує можливості людського впливу, наприклад, дія природних сил або погодних умов, тоді ці прислів’я мають функцію вираження надання переваги меншому лиху або більшому благу з-поміж різноманітних природних явищ: Боље је божић кужан него јужан [Караџић 1965, 63]; Краще невеликий мороз, ніж вітряна відлига [Міщенко 1998, 45].

5) П’ятий тип представляють прислів’я з компаративом краще, за допомогою яких іншим співрозмовникам надається можливість висловитися: Ко боље може да га Бог поможе; Ко зна боље, широко му поље [Караџић 1965, 148].

6) Небагато прислів’їв вживається в якості прокльонів, напр.: Боље би било да сам родила камен. Боље би било да сам родила клупко пређе него (њега) [Караџић 1965, 63]

Міра універсальності. Прислів’я з компаративом краще своєю формою більшою мірою, ніж інші паремії, претендують на універсальне та понадчасове значення. Безумовно, прислів’я, функція яких полягає в нагадуванні про обов’язкові норми поведінки або в застереженні порушників шляхом вказівки на прийняті норми, становлять собою моральні коректори і є для даного середовища незаперечними цінностями. Серед прислів’їв з компаративом краще найбільш універсальними є ті, що виступають в якості поради і спираються на загальнолюдський досвід.

У більшості прислів’їв традиційно надається перевага одній з порівнюваних цінностей, але у пареміологічних збірниках можна знайти прислів’я з компаративом, які виражають протилежні точки зору. Так у В. Даля читаємо: Лучше жить в жалости, чем в зависти (и наоборот) [Даль]. Наведеною в дужках приміткою “і навпаки” збирач і упорядник зазначив, що існують варіанти прислів’я, в яких надається перевага то жалю, то заздрості. Подібно в інших пареміях: Лучше век терпеть, чем вдруг умереть, але Лучше смерть, нежели зол живот [Даль].

Якщо прислів’я, яке раніше відображало ієрархію свят у народно-християнському календарі (як напр., прислів’я зі збірника В. Даля: Лучше не саввить и не варварить, а пониколить (4, 5 и 6 декабря) [Даль]), то із занепадом християнського світогляду й зменшенням суворості у святкуванні колись важливе прислів’я вже не буде настільки важливим. У прислів’ях з компаративом краще можуть зберігатися також колишні забобони. Так після сербського прислів’я, записаного в південній Далмації: Боље је да те змија упекне него да те Марчано сунце огрије,– Вук Караджич додає: У Дубровнику. Онђе се мисли да је сунце Марта мјесеца врло нездраво (‘У Дубровнику. Там уважають, що сонце в місяці березні дуже нездорове’) [Караџић 1965, 63].

Іноді прислів’я з компаративом краще можуть також виражати особисту прихильність, яку не зобов’язані поділяти інші люди. Можна передбачити, що псевдоприслів’ю Краще жаркий день, ніж прохолодний дощ [Міщенко 1998, 45] без особливих сумнівів міг би протиставлятися вираз: Краще прохолодний дощ, ніж жаркий день,– з боку людини, яка не любить спеки або землероба під час посухи.

Образотворчі можливості прислів’я проявляються також у нових, нетрадиційних висловлюваннях, як напр.: Боље бити пијан него стар,– у вірші сербського рок музиканта Неле Карайлича.

Якщо проаналізувати семантику цінностей, які порівнюються, легко виявити їхній широкий діапазон: ставлення до погоди; визначення більшої цінності володіння чимось меншим від можливого отримання чогось більшого; визнання більшого лиха від війни, ніж від неволі; розуміння кращого способу розв’язання конфліктів мирно або ж бійкою, ніж сваркою (Чем ругаться, лучше собраться и подраться [Даль]) та ін..

Каталог. Об’єднуючи прислів’я з компаративом краще, можна отримати відповідний каталог прислів’їв за спорідненістю й подібністю прислів’їв у профілюванні різних ціннісних точок зору і за мовним відображенням аксіологічних уявлень у різних слов’янських мовах. Щоб представити можливості подальших досліджень, наведемо деякі прислів’я з компаративом краще, які стосуються одруження.

Ставлення до бажаності одруження й початкового вибору нареченої: Лучше жениться, чем волочиться; Лучше на убогой жениться, чем с богатой браниться; Лучше на убогой жениться, чем век с богатою волочиться [Даль]. Рекомендації щодо вибору нареченої між дівчиною та вдовою: Боља ђевојка но удовица.

Ставлення до нещодавно одруженої та незаміжньої дівчини виражається в прислів’ї Боље је да питају: чија је ово невјеста, него: чија је ово ђевојка [Караџић 1965, 63].

Жінконенависницькі прислів’я засуджують жіночу балакучість: Лучше в утлой ладье по морю ездить, чем жене тайну поверить[Даль],– або злість: Лучше хлеб есть с водою, чем жить со злою женою; Лучше жить со змеею, чем со злою женою; Лучше камень долбить, нежели злую жену учить [Даль]; Lepiej ze lwem w puszczy niźli ze złą żoną; Lepsze szczury w śpichrzu niż zła żona w domu [Krzyżanowski 1972: 3, 956].

*

Вище вже зазначалося, що прислів’я з градуйованим порівнянням найчастіше стосуються сфери міжлюдських відносин або правил поведінки в деяких ситуаціях. Нами виявлено, що їхні функції набагато ширші й різноманітніші, ніж надання порад та повчання. Потреба в закріпленні визначеної життєвої позиції на рівні прислів’я свідчить про важливість передачі досвіду у виборі кращого з двох благ чи меншого з двох лих.

Література

• Даль – Пословицы и поговорки русского народа / Даль В. // www.niv.ru/library/005/;
• Јовановић Ј. Синтакса и стилистика српских народних пословица.– Београд, 2005.– Књ. 1;
• Караџић – Српске народне пословице и друге различне као оне у обичај узете ријечи / Вук Караџић; приредио Мирослав Пантић // Сабрана дела Вука Караџића.– Београд, 1965.– Књ. 9;
• Міщенко – Слово батьків з усіх віків / Н. Міщенко, М. Міщенко.– Київ, 1998;
• Пермяков Г. О смысловой структуре и соотвествующей классификации пословичных изречений // Паремиологический сборник. Пословица. Загадка (структура, смысл, текст).– Москва, 1978;
• Krzyżanowski – Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich / W oparciu o dzieło Samuela Adalberga opracował Zespół Redakcyjny pod kierunkiem Juliana Krzyżanowskiego.– Warszawa, 1970-1978.– T. 1-4.

"Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий вимір" Інститут філології КНУТШ, 09.04.2008 р. – Київ (Рад "Словенске пословице са компаративним формама "бољи, боље" је прочитан на конференцији "Дијалог култура" у Институту филологије Кијевског националног универзитета "Тарас Шевченко" 9. априла 2008. године)
Деян Айдачич / Дејан Ајдачић, доктор філол.наук, доцент кафедри слов’янської філології КНУТШ