Оксана Микитенко

Науковий симпозіум "Харківський університет і серби" (2009)

29-30 вересня 2009 р. у Харкові проходив Міжнародний науковий симпозіум “Харківський університет і серби”, присвячений 205-ій річниці заснування Харківського університету ім.В.Н.Каразіна. Крім Харківського університету організаторами симпозіуму виступили Бєлградський та Новіпазарський університети Сербії. Участь взяли відомі науковці України, Сербії, Росії та Болгарії.

Відкриваючи симпозіум, ректор Харківського університету член-кореспондент НАНЕ України проф..В.С.Бакіров підкреслив необхідність проведення такого надзвичайно важливого заходу для розвитку та поглиблення славістичних і балканістичних досліджень. З вітальною промовою на відкритті виступив ректор Новіпазарського університету проф..Чемал Долічанин. Прозвучали також вітання від ректора Бєлградського університету проф..Бранка Ковачевича та Тимчасово повіреного у справах Республіки Сербія в Україні Браніслава Радойчича.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді з історії українсько-сербських наукових і освітніх зв’язків, які засвідчили, що славістична, зокрема сербська, проблематика завжди знаходилася у колі широких зацікавленість визначних діячів Харківського університету (проф.., д.і.н. В.Кравченко та доц.., к.і.н. С.Страшнюк “Про балканське походження та “сербський проект” В.Н.Карабіна 1804 року”; проф., д.і.н. С.Віднянський та н.с., канд..і.н.О.Іваненко “Сербія та серби у дослідженнях вчених історико-філологічного факультету Харківського університету (друга половина ХІХ – початок ХХ ст..)”. Про маловідому сторінку з історії Харківського університету та безпосередню участь сербів у заснуванні Харківського університету йшлося у доповіді директора Центру болгари стики та балканських досліджень імені М.Дринова Харківського університету ім..В.Н.Каразіна доц.., к.і.н. С.Страшнюча (“Сербське підґрунтя Харківського університету: Атанасіє Стойкович”). Доповідь проф. д-ра Чемала Долічанина окреслила розвиток українсько-сербських наукових зв’язків у галузі математики (“Академік Н.Салтиков і розвиток математичної науки в Югославії”). Про рідкісні славістичні видання, що знаходяться у фондах бібліотеки Харківського університету розповіли І.Журавльова та І.Кононенко (“Слов’янські колекції в фондах Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: сербська книга”).

Робота продовжилася на секційних засіданнях. На секції “Історичні зв’язки Харківського університету з сербами” порушувалися актуальні питання вивчення історичних, наукових та духовних взаємин між нашими народами, сучасного стану та перспектив українсько-сербських взаємин. Увагу присутніх привернули цікаві доповіді про сербські родини на Слобожанщині, про постаті професорів-сербів, що відіграли значну роль у розвиткові наукових закладів Харкова ХІХ – початку ХХ ст., а також про долю тих представників харківської професури, що після 1917 р. продовжила свій науковий шлях 1917 р. на теренах Сербії та колишньої Югославії.

Про важливість відновлення славістичної тематики, зокрема сербістики, в контексті філологічних балканознавчих досліджень йшлося на секції “Серб істика у Харківському університеті”, на якій було заслухано доповіді, присвячені таким визначним славістам ХІХ та ХХ ст.., як П.О.Лавровський, О.О.Потебня, М.С.Дринов, М.Г.Халанський, М.Ф.Сумцов, Л.А.Булаховській. Було підкреслено необхідність видання неопублікованих праць з доробку П.О.Лаврівського та Л.А.Булаховського, ухвалено пропозицію щодо відзначення наступного року 165-річчя з дня народження О.О.Потебні.

У роботі секції взяли участь співробітники відділу мистецтва та народної творчості зарубіжних країн ІМФЕ ім..М.Т.Рильського НАН України – пров.наук.співр. канд. філол.н. О.О.Микитенко, тема доповіді якої була “М.Ф.Сумцов як дослідник сербських мотивів балади про “сестру-отруйницю”, та старш.наук.співр., канд.філол.н. М.Ю.Карацуба, яка виступила із доповіддю “Академік Л.А.Булаховській як дослідник сербського народного епосу”.

На заключному пленарному засіданні відбулася презентація 3-ого тому “Українсько-сербського збірника” (“УКРАС”), який представив його головний редактор проф., д.філол..н. Деян Айдачич. Матеріали наукового симпозіуму “Харківський університет і серби” будуть надруковані у наступному томі збірника.