наук. редактор Д. Айдачич
Слов’янська фантастика. Збірник наукових праць
Київ, ВПЦ "Київський університет" 2012
Бовсунівська Тетяна
Епістемологічна нестабільність межі фантастики 9-14
Ковтун Елена
Рациональность мистического:фантастическая посылка на рубеже тысячелетий 15-38
Нямцу Анатолій
Легендарно-мифологические традиции в современной фантастике 39-51
Стужук Олеся
Художня фантастика як теоретична проблема 52-65
Троха Богдан (Bogdan Trocha)
Źródła i funkcje mitycznych cytacji w rosyjskiej, ukraińskiej, czeskiej i polskiej literaturze popularnej po 1990 roku 66-76
Язичницькі демони й боги у слов’янських літературах
Брацка Марія
Світ народної демонології у творчості Валерія Лозинського 77-87
Булаховська Юлія
Спільне й відмінне у фантастиці М.В. Гоголя і польських письменників його доби (Адама Міцкевича і Северина Гощинського) 88-94
Гиргинова Мариета
Образът на змея в модерната българска драма 95-107
Даниленко Юлія, Стужук Олеся
Концепція угоди з темними силами та ідея розплати в слов’янській фантастиці другої половини 20 ст. 108-115
Зінченко Наталія
Народна демонологія у творчості Олекси Стороженка 116-123
Ласонь-Коханьська Гражина (Grażyna Lasoń-Kochańska)
Boginie i czarownice. Źródła wyobrażeń postaci kobiecych w polskiej fantastyce 124-133
Лучиньський Міхал (Michał Łuczyński)
Funkcjonowanie motywów mitologii słowiańskiej w literaturze (zarys problematyki) 134-143
Мазуркєвич Адам (Adam Mazurkiewicz)
Pogańska słowiańszczyzna w tekstach kultury popularnej. Rekonesans 144-156
Посилович Крістина (Kristina Posilović)
Paganizam u Vetranovićevu “Pelegrinu”157-168
Романенко Олена
Фольклорно-міфологічний образ “іншого світу” у прозі Юрія Винничука 169-176
Рябченко Марина
Синкретизм фантастичних, фентезійних та міфологічних елементів у творчості Марини Соколян 177-187
Саволоцька Анастасія, Поворознюк Роксолана
Пантеон міфологічних створінь у драмі-феєрії “Лісова пісня” (на матеріалі перекладу Персівала Канді) 188-198
Сединина-Барковская Юлия
Божества древнегреческой мифологии в творчестве Г.Л. Олди 199-209
Фиалкова Лариса
Принципы создания фантастического образа в романном сериале Лады Лузиной “Киевские ведьмы” 210-220
Філоненко Софія
Бридка принцеса і людяний дракон: інтерпретація традиційного сюжету в романі “Ритуал” Марини і Сергія Дяченків 221-229
Пузіо Катажина (Katarzyna Puzio)
Świat pogańskich bóstw i wierzeń w polskiej literaturze preromantycznej i romantycznej (do roku 1830) 230-242
Шарович Марія (Марија Шаровић)
Бурлеска господина Перуна бога грома Растка Петровића: између мита и фантастике 243-258
Міський текст і фантастика у слов’янських літературах
Левицький Вя’чеслав
Елементи фантастики у змалюванні персонажів київського тексту 259-266
Польова Юлія
Фантастичний вимір Праги в сучасній чеській літератури 267-274
Апокаліптичні та катастрофічні мотиви слов’янської фантастики.
Йович Боян (Бојан Јовић)
Апокалиптика у српској фантастици 275-288
Дзюба-Погребняк Олена
Війна і сон Тіта Строці 289-296
Шкуров Євген, Айдачич Деян
Світ богів та його руйнування у циклі Юрія Нікітіна “Троє з Лісу” 297-310
Утопія, антиутопія
Драгойлович Юлія
Фантастика versus реальність в історіях двох винаходів (“Сонячна машина” В. Винниченка, “Хронос” Т. Антиповича) 310-321
Дам’янов Сава (Сава Дамјанов)
Антиутопічні початки модерної сербської фантастики 322-329
Неделькович Олександр Б. (Александар Б. Недељковић)
Српска утопија “Ера блаженства” Михаила Симића 330-350
Михед Олександр
Культурно-історична трансформація концепту “прозорості”: від антиутопії до реаліті-роману 351-357
Улюра Ганна
Когда фантастическая условность не противоречит установкам документальности: случай антиутопии (на материале “Дзюдо” Вячеслава Дурненкова) 358-371
Альтернативна історія у слов’янських літературах
Валецький Вацлав (Wacław Walecki)
O powieści Ignacego Krasickiego "Historia" w kontekście słowiańskiej fantastyki naukowo-historycznej. Dlaczego właśnie to dzieło Krasickiego tak szybko przetłumaczono na rosyjski? 372-377
Валовський Павел (Paweł Wałowski)
Historia alternatywna jako funkcja ornamentacyjna w polskiej prozie kryminalnej 378-385
Делич Лідія (Лидија Делић)
Могу Турски, и могу Мановски… (о роману Мирјане Детелић) 386-411
Леванат Перичич Миранда (Miranda Levanat-Peričić)
Alternativna povijest i “povampirena prošlost” u suvremenom hrvatskom vampirskom romanu Boris Dežulović: "Christkind" (2003); Boris Perić: "Vampir" (2006) 412-431
Назаренко Михаил
Альтернативная история как возможный мир 432-442
Поляк Анджей (Andrzej Polak)
Fantastyka społeczna Aleksandra Kabakowa “Íĺвозвращенец” (1988) 443-453
Тропин Тияна (Тијана Тропин)
Фантазије о моћи: алтернативна историја у делу Горана Скробоње “Човек који је убио Теслу” 454-464
Онірична фантастика
Айдачич Деян (Дејан Ајдачић)
Сан и демони у словенској фантастици 19. века 465-480
Климець Мар’яна
Оніричний дискурс у фантастичних оповіданнях хорватських письменників наприкінці ХІХ-початку ХХ ст. 481-488
Нечаенко Дмитрий
“Мертвые души” как роман-сон 489-494
Тематика, історія слов’янської фантастики
Боцян Катажина (Katarzyna Bocian)
Jak opowiedzieć ten błękit we mnie? Fantastyczna inwolwerencja w powieści Jacka Dukaja “Extensa” 495-507
Вівчар Соломія
Елементи горору як вкраплення жанрової літератури у фантастичній прозі Горана Трибусона 508-515
Жиніс Бернадета (Bernadetta Żynis)
Anioły – ślady (nie)obecności” w książce czeskiego pisarza M. Viewegha 516-525
Татаренко Алла
Сербська літературна фантастика постмодерної доби 526-537
Олійник Світлана
Тема контакту у фантастиці Олеся Бердника 538-544
Мова слов’янської фантастики
Малджиева Вяра
Словообразувателните неологизми в научно-фантастичните текстове като проблем на превода (на основата на семантичен модел за словообразувателна съпоставка) 545-556
Ярмак Вероніка
Стилістичні особливості дискурсу сучасної сербської художньої фантастики: часові координати й колористика в романі Горана Петровича “Облога церкви Святога Спаса” 557-575
Тетяна Бовсунівська (Київ)
Епістемологічна нестабільність межі фантастики
В цій статті сформульовані підходи до визначення меж фантастики двома способами: 1) на основі змістовних характеристик тексту та 2) на основі когнітивних властивостей автора, зокрема враховуючи можливість використання ним досягнень психосемантики, конекціонізму та мнемотехніки.
Ключові слова: фантастика, фентезі, смисловий кордон, мнемонічна поетика, психосемантика, конекціонізм.
В этой статье сформулированы подходы к определению границ фантастики двумя способами: 1) на основе содержательных характеристик текста и 2) на основе когнитивных свойств автора, в частности учитывая возможность использования им достижений психосемантики, коннекционизма и мнемотехники.
Ключевые слова: фантастика, фэнтези, смысловая граница, мнемоническая поэтика, психосемантика, коннекционизм.
The author formulates two approaches to the establishing of boundaries of fantastic literature: 1) one which is based on meaningful characteristics of text: 2) another which takes into account cognitive properties of the author, using, in particular, achievements in psychosemantics, connectionism and mnemonic technique.
Key words: science fiction, fantasy, semantic border, mnemonic poetry, psychosemantics, connectionism.
Елена Ковтун (Москва)
Рациональность магического: фантастическая посылка на рубеже тысячелетий
У публікації на матеріалі російської фантастики межі XX–XXI століть досліджуються причини та механізми трансформації (еволюції, зміни), що лежить в основі сюжету фантастичної гіпотези (припущення, посилки, ідеї), яка в останні роки все частіше знаходить двоїсте мотивування: “наукове” на кшталт science fiction і водночас “магічне” на кшталт fantasy.
Ключові слова: фантастика, фентезі, двоїсте обґрунтування фантастичної посилки.
В публикации на материале российской фантастики рубежа XX–XXI веков исследуются причины и механизмы трансформации (эволюции, изменения) лежащей в основе сюжета фантастической гипотезы (допущения, посылки, идеи), которая в последние годы все чаще обретает двойственную мотивировку: “научную” в духе science fiction и одновременно “магическую” в духе fantasy.
Ключевые слова: фантастика, фэнтези, двойственное обоснование фантастической посылки.
The author investigates, with reference to Russian turn-of-the-20th-century science fiction, the causes and mechanisms of transformation of plot-underlying fantastic hypothesis which has lately been dually motivated: scientifically (as in science fiction) and at the same time magically (as in fantasy).
Key words: science fiction, fantasy, dual motivation of fantastic hypothesis.
Анатолий Нямцу (Черновцы)
Легендарно-мифологические традиции в современной фантастике
У статті розглядаються теоретичні аспекти функціонування легендарно-міфологічних традицій у сучасній фантастиці. Досліджуються онтологічні та аксіологічні інтегральні характеристики поетики фантастичного в літературі.
Ключові слова: міф, традиційні сюжети, поетика фантастичного.
В статье рассматриваются теоретические аспекты функционирования легендарно-мифологических традиций в современной фантастике. Исследуются онтологические и аксиологические интегральные характеристики поэтики фантастического в литературе.
Ключевые слова: миф, традиционные сюжеты, поэтика фантастического.
The article deals with theoretical aspects of the legendary and mythological traditions in modern fantastic fiction, in particular the ontological and axiological integral characteristics of poetics of the fantastic.
Key words: myth, traditional plots, poetics of the fantastic.
Олеся Стужук (Київ)
Художня фантастика як теоретична проблема
Проаналізовано погляди на художню фантастику як на жанр, художній метод, різновид літератури та метажанр. Оскільки фантастика є міжвидовим і міжродовим явищем, може виступати у якості прийому в нефантастичних текстах, доцільніше застосовувати щодо неї термін “метажанр”.
Ключові слова: генерика, художня фантастика, жанр, художній метод, метажанр.
Проанализированы взгляды на художественную фантастику как жанр, художественный метод, разновидность литературы и метажанр. Поскольку фантастика междувидовое и междуродовое явление, может применяться как прием в нефантастических текстах, то целесообразнее изучать ее как метажанр.
Ключевые слова: генерика, художественная фантастика, жанр, художественный метод, метажанр.
The author analyses approaches to fantastic literature as a genre, an artistic method, a literature variety and a metagenre, arguing that since fantastic literature is an intergeneric and interspecific phenomenon, it is expedient to term it metagenre.
Key words: genre classification, fantastic literature, genre, artistic method, metagenre.
Bogdan Trocha (Zielona Góra)
Źródła i funkcje mitycznych cytacji w rosyjskiej, ukraińskiej, czeskiej i polskiej literaturze popularnej po 1990 roku.
Автор розглядає міфологічні цитати у творах популярної української (Г.Л. Олді, М. і С. Дяченко), російської (М. Перумов, А. Лазарчук, М. Семьонова, С. Лук’яненко), чеської (Ф. Новотний) і польської літератури (А. Сапковські, Я. П’єкарчик) після 1990 року. Він аналізує міру (не)збігу джерела та міфологічного світу в тексті, відрізняючи міфологічні запозичення, які створюють “світ” та використання ізольованих, окремих міфологем (символів, образів, мотивів).
Ключові слова: міфологічні цитати, популярна література, міфологічні запозичення.
Автор рассматривает мифологические цитаты в произведениях популярной украинской (Г.Л. Олди, М. и С. Дяченко), русской (Н. Перумов, А. Лазарчук, М. Семёнова, С. Лукьяненко), чешской (Ф. Новотный) и польской (А. Сапковский. Я. Пекарчик) литературы после 1990 года. Он анализирует меру (не)совпадения источника и мифологического мира в тексте, отличая мифологические заимствования, которые создают “мир” и использование изолированных, отдельных мифологем (символов, образов, мотивов).
Ключевые слова: мифологические цитаты, популярная литература, мифологические заимствования.
The author considers mythological citations in mass literature texts of Ukrainian (H. L. Oldi, M. and S. Diachenko), Russian (M. Pierumov, A. Lazarchyk, M. Siemienova, S. Lukianienko), Czech (F. Novotni) and Polish (A. Sapkowski, J. Piekarczyk) authors, analyzing the measure of non-/correspondence between the source and the text-internal mythological world, and differentiating between mythological borrowings generating such worlds, on the one hand, and isolated mythologemes (symbols, images, motifs) appearing in them, on the other.
Key words: mythological citations, mass literature, mythological borrowings.
Марія Брацка (Київ)
Світ народної демонології у творчості Валерія Лозинського
У статті проаналізовано комплекс вірувань українських верховинців у потойбічні злі сили та уявлень про їхню присутність у земному світі, відображений у романі галицького польського письменника Валерія Лозинського “Чорний Матвій”.
Ключові слова: Валерій Лозинський, верховинці, демонологія, фантастика, вірування, зло.
В статье проанализирован комплекс верований украинских верховинцев в потусторонние злые силы и представлений об их присутствии в земном мире, запечатленный в романе галицкого польского писателя Валерия Лозинского “Черный Матвей”.
Ключевые слова: Валерий Лозинский, верховинцы, демонология, фантастика, верования, зло.
The author analyzes the set of mythological beliefs of the Ukrainian Highlanders (verkhovyntsi) concerning supernatural evil spirits and ideas about their presence in the secular world, as depicted in the Galician Polish writer Walery Łoziński’s novel “Czarny Matwij”.
Key words: Walery Łoziński, the Ukrainian Highlanders, demonology, fantastic literature, mythological beliefs, evil.
Юлія Булаховська (Київ)
Спільне й відмінне у фантастиці М.В. Гоголя і польських письменників його доби (Адама Міцкевича і Северина Гощинського)
У даній статті йдеться про типологічне зіставлення у творах М.В. Гоголя і польських авторів: Адама Міцкевича і Северина Гощинського з точки зору фантастики.
Ключові слова: фантастика; романтизм; фольклоризм; балада.
В данной статье речь идет о типологическом сопоставлении в произведениях Н.В. Гоголя и польских авторов: Адама Мицкевича и Северина Гощинского с точки зрения фантастики.
Ключевые слова: фантастика; романтизм; фольклоризм; баллада.
The subject matter of the article is typological comparison of the works of M.V. Gogol and two Polish authors, Adam Mickiewicz and Seweryn Goszczyński, as representing the genre of fantastic literature.
Key words: fantastic literature, romanticism; folk-lore element, ballad.
Мариета Гиргинова (София)
Случаят „Змейова сватба” на Петко Тодоров
Ця робота досліджує один із способів модерністської трансформації міфологічного образу дракона на прикладі аналізу драми “Весілля дракона” (1910), автором якої є болгарський драматург Петко Тодоров (1879–1916). Автор зберігає фольклорний сюжет, проте водночас повністю трансформує функції й ролі героїв. Через філософію Ніцше та естетику індивідуалізму автор створює образ представника болгарської інтелігенції початку ХХ століття, пронизаний скептицизмом і декадансом. Ця драма є взірцем поєднання фольклорно-міфологічної традиції, західно-європейської філософії і естетики, а також національної літературної традиції періоду раннього болгарського модернізму.
Ключові слова: болгарська драма, ранній модернізм, образ дракона, міф, фольклор, декаданс.
Настоящая работа исследует один из способов модернистской трансформации мифологического образа дракона на примере анализа драмы “Свадьба дракона” (1910), автором которой является болгарский драматург Петко Тодоров (1879–1916). Автор сохраняет фольклорный сюжет, но при этом полностью трансформирует функции и роли героев. Через философию Ницше и эстетику индивидуализма автор создает образ представителя болгарской интеллигенции начала XX века, который пропитан скептицизмом и декадансом. Эта драма является примером смешения фольклорно-мифологической традиции, западноевропейской философии и эстетики, а также национальной литературной традиции периода раннего болгарского модернизма.
Ключевые слова: болгарская драма, ранний модернизм, образ дракона, миф, фольклор, декаданс.
The present study examines one version of the modern treatment of the mythic character of the dragon through an analysis of the drama The Dragon’s Wedding (1910) by Petko Todorov (1879–1916). The writer keeps the plot of the folklore schema but he transforms thoroughly the semantics of the characters. By the philosophy of Nitzsche and the esthetics of individualism the author creates the image of the Bulgarian intellectual from the first decade of the 20th century, a sceptic and a decadent. It is a specific case of interesting intermingling of a mythofolkloric tradition, West-European philosophy and esthetics and national literary practice in the period of the early Bulgarian Modernism.
Key words: Bulgarian drama, early Modernism, the character of the dragon, myth, folklore, decadence.
Юлія Даниленко, Олеся Стужук (Київ)
Концепція угоди з темними силами та ідея розплати в слов’янській фантастиці другої половини ХХ ст.
Стаття присвячена дослідженню ідеї угоди з темними силами та продажу душі Дияволу в слов’янській фантастиці ХХ століття. Розглядаються причини та мотиви укладення угод, питання розплати за продаж душі, а також позиції, з яких автори освітлюють угоду та зміни, що відбуваються з людиною, яка її укладає.
Ключові слова:угода, темнi сили, душa, продаж, Диявол, демони, вірування, забобони.
Статья посвящена исследованию идеи соглашения с темными силами и продажи души Дьяволу в славянской фантастике XX века. Рассматриваются причины и мотивы заключения соглашений, вопрос расплаты за продажу души, а также позиции, из которых авторы освещают соглашение и перемены, происходящие с человеком, который его заключает.
Ключевые слова: соглашение, тёмные силы, душa, продажа, Дьявол, демоны, верования, предрассудки.
The article is dedicated to the idea of making a deal with evil spirits and the selling of the soul to the Devil as represented in the Slavic fantastic literature of the 20th c. The authors elucidate the causes and motives of such a deal as well as retribution for soul selling, and also positions from which this deal and changes in the person making it are described.
Key words: deal, evil spirits, soul, selling, Devil, demons, beliefs, superstitions.
Наталія Зінченко (Полтава)
Народна демонологія у творчості Олекси Стороженка
У даній статті йдеться про особливості стилю О. Стороженка, простежується використання народної демонології у фольклорно-етнографічних творах письменника, уміщених у збірці “Українські оповідання”.
Ключові слова: особливості стилю, народна демонологія, фольклорно-етнографічні оповідання.
В данной статье речь идет об особенностях стиля А. Стороженко, прослеживается использование народной демонологии в фольклорно-этнографических произведениях писателя, вошедших в сборник “Украинские рассказы”.
Ключевые слова: особенности стиля, народная демонология, фольклорно-этнографические рассказы.
The article deals with some features of O. Storozhenko’s style, such as the use of folk demonological imagery in his works of ethnographic nature published in his “Ukrainian stories” collection.
Key words:individual style features, folk demonology, ethnographic short stories.
Grażyna Lasoń-Kochańska (Słupsk)
Boginie i czarownice. Źródła wyobrażeń postaci kobiecych w polskiej fantastyce
Джерелами художньо-літературного формування образів богинь з міфології давніх слов’ян є реконструкції міфології слов’ян, дохристиянські вірування інших народів (зокрема кельтські, скандинавські), література романтизму та неоязичницькі релігії.
Ключові слова: слов’янська міфологія, богині, чарівниця, кельтська міфологія, романтизм, християнство, New Age.
Источниками художественно-литературного оформления образов богинь из мифологии давних славян являются реконструкции мифологии давних славян, дохристианские верования других народов (в частности кельтские, скандинавские), литература романтизма и неоязыческие религии.
Ключевые слова: славянская мифология, богини, чаровница, кельтская мифология, романтизм, христианство, New Age.
The sources of literary images of goddesses of the ancient Slavic mythology are scholarly works reconstructing Slavic mythology, pre-Christian beliefs of other people (including the Celts and Scandinavians), the literature of romanticism, and neo-pagan religions.
Key words: Slavic mythology, goddesses, enchantress, Celtic mythology, romanticism, Christianity, New Age.
Michał Łuczyński (Kraków)
Funkcjonowanie motywów mitologii słowiańskiej w literaturze (zarys problematyki)
Стаття присвячена проблематиці функціонування сюжетів слов’янської міфології в літератури XIX–XX ст. Метою доповіді є характеристика особливостей слов’янської міфології, яка міститься в літературі, а також типологізація функції міфологічних алюзій в літературних творах окремих епох. Автор обговорює способи обробки мотивів слов’янської міфології (такі як ренарація, префігурація та інкрустація), а також демонструє найчастіші функції літературних мотивів (як декоративна, креативна, ідеологічна, пізнавальна і історіософічна).
Ключові слова: слов’янські літератури, фантастика, слов’янська міфологія, інтертекстуальність.
Статья посвящена проблематике функционирования сюжетов славянской мифологии в литературе XIX–XX в. Целью доклада является характеристика славянской мифологии, запечатленной в литературе, а также типологизация функции мифологических аллюзий в литературных произведениях отдельных эпох. Автор обсуждает способы обработки мотивов славянской мифологии (такие, как ренарация, префигурация и инкрустация), а также демонстрирует наиболее частые функции литературных мотивов (как декоративная, креативная, идеологическая, познавательная и историософическая).
Ключевые слова: славянские литературы, фантастика, славянская мифология, интертекстуальность.
Article is centered on issues concerning the functioning of the plots of the Slavic mythology in the literature of the 19th and 20th cs. The aim of this study is to establish the specifics of the Slavic mythology as used in literature, as well as give a typological characteristic to the function of mythological allusions in literary works of various periods. Author discusses ways of processing Slavic mythological motifs (such as renarration, prefiguration and encrustation), also indicating the most frequent functions of literary motifs in the structure of literary works (such as decorative, creative, ideological, cognitive and historiosophic ones).
Key words: Slavic literatures, fantastic literature, Slavic mythology, intertextuality.
Adam Mazurkiewicz (Łódź)
Poganska slowianszczyzna w tekstach kultury popularnej. Rekonesans
Автор приділяє увагу відродженню захоплення слов’янською давниною у популярній культурі та визначає його прояви в літературі як парагенологічне утворення під назвою “псевдослов’янські фантазії”. На прикладах польської літератури у творах “псевдослов’янських фантазій” він виділяє три основні стратегії: 1) представлення світу квазіслов’янськими реаліями; 2) використання елементів вірувань і слов’янської демонології в розповідях, фабула яких розміщена в різних історичних епохах; 3) використання слов’янської демонології як “інструменту страху” (переважно у фантастиці жаху).
Ключові слова: слов’яни, язичництво, популярна культура, “фантазії псевдослов’янські”, демонологія.
Автор уделяет внимание возрождению увлечения славянской древностью в популярной культуре и определяет его проявления в литературе как парагенологическое образование под названием “псевдославянские фантазии”. На примерах польской литературы в произведениях “псевдославянских фантазий” он выделяет три основные стратегии: 1) представление мира квазиславянскими реалиями; 2) использования элементов верований и славянской демонологии в рассказах, фабула которых размещена в разных исторических эпохах; 3) использования славянской демонологии как “инструмента страха” (преимущественно в фантастике ужаса).
Ключевые слова: славяне, язычество, популярная культура, “фантазии псевдославянские”, демонология.
The author focuses on the revival of fascination with Slavic antiquity in mass culture and qualifies its manifestations in literature as para-genre formations called "pseudo-Slavic fantasy." He identifies, with reference to the Polish literature, three basic strategies used in the works of "pseudo-Slavic fantasy": 1) putting of quasi-Slavic objects and phenomena in the text-internal world, 2) the use of elements of Slavic mythology and demonology in stories whose plot is located in other historical periods, and 3) the use of Slavic demonology as a "horror device" (mostly in horror fiction).
Key words: the Slavs, paganism, mass culture, “pseudo-Slavic fantasy”, demonology.
Kristina Posilović (Rijeka)
Paganizam u Vetranovićevu Pelegrinu
Алегоричний епос про мандрування “Пелегрин” М. Ветрановича, як важливий твір літератури Відродження, одночасно насичений середньовічною символікою та емблемами. Довгий час вважалося, що це був епос який через “алегорією мандрів слідкує середньовічні бачення мандрів і Дантейську тему очищення душі і можливого порятунку”. В епосі вміло переплетені реальність і сни, так що на формальному та змістовому рівні “Пелегрин” – твір літератури маньєризму з багатьма язичницькими елементами.
Ключові слова: манірність, гротеск, язичництво, естетика потворності, Мавро Ветранович.
Аллегорический эпос о странствии “Пелегрин” М. Ветрановича, как важное произведение литературы Возрождения, одновременно пронизан средневековой символикой и эмблемами. Долго считалось, что это эпос, который через “аллегорию путешествия прослеживает средневековые видения путешествий и Дантейскую тему очищения души и возможного спасения”. В эпосе умело переплетены реальность и сны, так что на формальном и содержательном уровне “Пелегрин” – произведение литературы маньеризма с множеством языческих элементов.
Ключевые слова: манерность, гротеск, язычество, эстетика уродливости, Мавро Ветранович.
An important work of Renaissance literature, M.Vetranović’s allegorical peregrine epic “Piligrin” is at the same time imbued with mediaeval symbols and emblems. For a long time it was considered an epic whose “allegory of journey follows the mediaeval peregrine motifs and Dantean theme of spiritual purification and possible salvation”. In it, reality is closely intertwined with dreams, so that both in form and content “Piligrin” is a piece of Mannerism literature with many pagan elements.
Key words:Mannerism, grotesque, paganism, aesthetics of ugliness, MavroVetranović.
Олена Романенко (Київ)
Фольклорно-міфологічний образ “іншого світу” у прозі Юрія Винничука
У статті розглядаються особливості змалювання часу, простору та провідних художніх образів у новелах Юрія Винничука.
Ключові слова: час, простір, художній образ, символ, міф, фантастика, новела.
В статье рассматриваются особенности изображения времени, пространства и ведущих художественных образов в новеллах Юрия Винничука.
Ключевые слова: время, пространство, художественный образ, символ, миф, фантастика, новелла.
The article deals with the features of time, space, and principle images as represented in Yuriy Vynnychuk’s short stories.
Key words: time, space, artistic image, symbol, myth, fantasy, short story.
Марина Рябченко (Київ)
Синкретизм фантастичних, фентезійних та міфологічних елементів у творчості Марини Соколян
У статті проаналізовано твори авторки сучасної української прози М. Соколян. Проілюстровано, що письменниця не використовує “чистих” жанрів та жанрових різновидів фантастичної літератури: у її творчому доробку спостерігається поєднання міфологічних, фантастичних та фентезійних елементів.
Ключові слова: фантастика, фентезі, міфологія, модель.
В статье дан анализ произведений современного украинского прозаика М. Соколян. Утверждается, что писательница не использует “чистые” жанры и жанровые разновидности фантастики: для ее прозы характерен синкретизм мифологических, фантастических и фэнтезийных элементов.
Ключевые слова: фантастика, фэнтези, мифология, модель.
The author analyses the fiction of the modern Ukrainian author M. Sokolyan, showing that she doesn’t adhere to “pure” genres and subgenres of fantastic literature, combining instead elements of mythology, fantasy and science fiction.
Key words: fiction, fantasy, mythology, model.
Анастасія Саволоцька, Роксолана Поворознюк (Київ)
Пантеон міфологічних створінь у драмі-феєрії "Лісова пісня" (на матеріалі перекладу Персівала Канді)
Наукова розвідка присвячена проблемі адекватного відтворення міфологічних реалій, які репрезентують міфологічний колорит драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”.
Ключові слова: міфологічний колорит, міфологічна реалія, перекладацька трансформація, фольклорна традиція.
Научное исследование посвящено проблеме адекватного воспроизведения мифологических реалий, которые репрезентируют мифологический колорит драмы-феерии Леси Украинки “Лесная песня”.
Ключевые слова: мифологический колорит, мифологическая реалия, переводческая трансформация, фольклорная традиция.
The study is dedicated to the problem of adequate translation of the names of mythological entities representing the mythological aura of Lesya Ukrainka’s dramatic extravaganza “Forest Song”.
Key words: mythological aura, mythological entity, transformation in translation, folklore tradition.
Юлия Сединина-Барковская (Минск)
Божества древнегреческой мифологии в творчестве Г.Л. Олди
У статті розглядається відбиття античної міфологічної традиції у творчості Г.Л. Олді. Аналізуються особливості авторського стилю в романах “Ахейського циклу”.
Ключові слова: міфологія, Г.Л. Олді, Давня Греція, фентезі, антична література.
В статье рассматривается преломление античной мифологической традиции в творчестве Г. Л. Олди. Анализируются особенности авторского стиля в романах “Ахейского цикла”.
Ключевые слова: мифология, Г.Л. Олди, Древняя Греция, фэнтези, античная литература.
The article is dedicated to Antiquity mythological tradition as reflected in the works of H. L. Oldie. The author analyses the peculiarities of the Oldie’s individual style in his “Achaean cycle” novels.
Key words: mythology, H. L. Oldie, fantasy, antique literature.
Лариса Фиалкова (Хаифа)
Принципы создания фантастического образа в романном сериале Лады Лузиной “Киевские ведьмы”
Романний серіал Лади Лузіної “Київські відьми” є міським квест-фентезі, орієнтованим на київський текст слов’янської культури. Вільне перетворення мотивів із творчості попередників, як і їхніх біографій, призводить до виникнення фантастичної рекомбінантної прози із настановою на референціальність.
Ключові слова: відьми, квест-фентезі, київський текст.
Романный сериал Лады Лузиной “Киевские ведьмы” представляет собой городское квест-фэнтези, ориентированное на киевский текст славянской культуры. Свободное пересоздание мотивов из творчества предшественников, равно как и их биографий, приводит к возникновению фантастической рекомбинантной прозы с установкой на референциальность.
Ключевые слова: ведьмы, квест-фэнтези, киевский текст.
Lada Lusina’s “Kiev’s witches” novel series belongs to the mixed genre of urban and quest fantasy, ostentatiously oriented on the so called Kiev text of Slavic culture. Free use by Lusina of motifs from the works of her predecessors as well as of the latters’ biographies results in the creation of fantastic recombinant fiction with in-built referentiality.
Key words: witches, quest fantasy, Kiev text.
Софія Філоненко (Бердянськ)
Бридка принцеса і людяний дракон: інтерпретація традиційного сюжету в романі "Ритуал" Марини і Сергія Дяченків
У статті розглядається трансформація традиційного казкового сюжету про дракона і принцесу в романі українських фантастів Марини і Сергія Дяченків “Ритуал”. Проаналізовано стереотипи стосовно образів принцеси, дракона і лицаря, які інверсовані у творі.
Ключові слова: фентезі, казка, дракон, принцеса, казковий сюжет, красуня і чудовисько, масова культура.
В статье рассматривается трансформация традиционного сказочного сюжета о драконе и принцессе в романе украинских фантастов Марины и Сергея Дяченко “Ритуал”. Проанализированы стереотипы образов принцессы, дракона и рыцаря, которые инвертированы в произведении.
Ключевые слова: фэнтези, сказка, дракон, принцесса, сказочный сюжет, красавица и чудовище, массовая культура.
The article deals with the transformation of the traditional fairy-tale plot featuring the dragon and the princess in the novel of the Ukrainian fantasy writers Maryna and Serhiy Dyachenko “The Ritual”. The author analyzes the stereotypes of the princess, the dragon and the knight, finding them inversed in this work.
Key words: fantasy, fairy-tale, dragon, princess, fairy-tale plot, beauty and beast, popular culture.
Katarzyna Puzio (Lublin)
Świat pogańskich bóstw i wierzeń w polskiej literaturze preromantycznej i romantycznej (do roku 1830)
У статті розглядаються літературні твори польських романтиків і преромантиків, присвячені темам литовського середньовіччя та язичницького вірування в слов’янських богів і богинь.
Ключові слова: історичний роман, легенди, литовська школа польського романтизму, диво, захоплення середньовіччям, середньовіччя, язичницькі вірування, період преромантизму та романтизму у слов’ян, боги та богині.
В статье рассмотрены литературные произведения польских преромантиков и романтиков, посвященные темам литовского средневековья и языческих верований в славянских богов и богинь.
Ключевые слова: исторический роман, легенды, литовская школа польского романтизма, увлечение средневековьем, средневековье, языческие верования, период преромантизма и романтизма у славян, боги и богини.
The author discusses the literary works of Polish Romantics and Preromantics with motifs related to mediaeval Lithuania as well as pagan beliefs and Slavic gods and goddesses.
Keywords: historical novel, legends, Lithuanian school in Polish Romantic literature, marvel, fascination with medievalism, Middle Ages, pagan beliefs, Preromantic and Romantic period in the Slavonic literatures, gods and goddesses.
Марија Шаровић (Београд)
Бурлеска господина Перуна бога грома Растка Петровића: мит и фантастика
У статті розглянуто роль та значення усної культури, слов’янських міфів і легенд у повісті “Бурлеск пана Перуна бога блискавки” Растка Петровича та їхній вплив на статус фантастики. Основний предмет роботи – використання фантастичних елементів міфічного походження та їхнє значення як самостійних мотивів фантастичної літератури. Тут важливе також позиціонування Бурлеска в течії сербської літератури авангарду, тому що Растко Петрович часто використовує сюрреальні, уявні та фантастичні мотиви для десакралізації традиції. Мета дослідження – позиціонування твору Р. Петровича в рамках фантастичної літератури для надання хиткому статусу фантастики міцніших типологічних рамок.
Ключові слова: фантастика, авангард, фольклор, народна література, слов’янська міфологія, міфургія.
В данной статье обсуждается роль и значение устной культуры, славянских мифов и легенд в романе “Бурлеск господина Перуна бога грома” Растка Петровича и их влияние на статус фантастической литературы. Основным объектом работы является использование фантастических элементов мифологического происхождения и их значение в качестве самостоятельных мотивов в фантастической литературе. Здесь важно также место Бурлеска в течениях сербской литературы авангарда, поскольку Растко Петрович часто использует сюрреальные, воображаемые и фантастические мотивы для десакрализации традиции. Цель исследования – позиционирование произведения Р. Петровича в корпусе фантастической литературы для предоставления неустойчивому статусу фантастики более прочных типологических рамок.
Ключевые слова: фантастика, авангард, фольклор, народная литература, славянская мифология, мифургия.
The paper discusses the role of oral culture as well as Slavic myths and legends in Rastko Petrović’s novel “Burleska…”, in particular, their importance for this work as belonging to the genre of fantastic literature. The main object of the author’s study is the use of fantastic elements of mythical origin as well as their significance as independent motifs of fantastical literature. Also noteworthy here is the positioning of “Burleska…” within the avant-garde Serbian literature, since Rastko Petrović often employed surreal, imaginary and fantastical motifs in order to desacralize tradition. This paper aims at positioning this novel within the corpus of fantastic literature in order to provide a more reliable typological framework for the latter’s fuzzy status.
Key words: fantastic literature, avant-garde, folklore, folk literature, Slavic mythology, myth creation.
В’ячеслав Левицький (Київ)
Елементи фантастики у змалюванні персонажів київського тексту
У статті з’ясовуються способи фантастичного характеротворення, притаманні київському тексту. Такі феномени трактуються у співвідношеннях, що виникають між персонажем, річчю та урбаністичним простором.
Ключові слова: київський текст, міф, локус, персонаж, уособлення.
В статье определяются способы фантастического характерообразования, свойственные киевскому тексту. Такие феномены трактуются в соотношениях, возникающих между персонажем, вещью и урбанистическим пространством.
Ключевые слова: киевский текст, миф, локус, персонаж, олицетворение.
The author elucidates the ways of forming fantastic characters that are peculiar to Kyiv text. Such phenomena are interpreted within the framework of correlations between character, thing, and urban space.
Key words: Kyiv text, myth, locus, character, personification.
Юлія Польова (Київ)
Фантастичний вимір Праги в сучасній чеській літератури
На основі міфопоетичного аналізу творів чеських прозаїків Міхала Айваза та Даніели Годрової продемонстровано особливості функціонування міфологічного хронотопу Праги в сучасній чеській літературі, визначено його домінантні ознаки. Особливу увагу приділено фантастичному виміру урбаністичного топосу.
Ключові слова: топос міста, “празький текст”, культурний міф Праги, міфопоетичний хронотоп.
На основе мифопоэтического анализа литературных произведений чешских прозаиков Михаила Айваза и Даниэлы Годровой продемонстрированы особенности функционирования мифологического хронотопа Праги в современной чешской литературе, определены его доминантные характеристики. Особое внимание уделено фантастическому измерению урбанистического топоса.
Ключевые слова: топос города, “пражский текст”, культурный миф Праги, мифопоэтический хронотоп.
Proceeding from the mythopoetic analysis of works of the Czech prose writers Michal Ajvaz and Daniela Hodrová, the author demonstrates the specifics of Prague mythological chronotopos in the modern Czech literature as well as identifies its dominant features, giving special attention to the fantastic dimension of urban topos.
Key words: urban topos, “Prague text”, Prague’s cultural myth, mythopoetic chronotopos.
Бојан Јовић (Београд)
Тематизовање апокалипсе у неким научнофантастичним делима српске књижевности
У тексті визначені основні властивості тематизації апокаліпсиса у деяких видатних авторів науково-фантастичного напряму в сербській літературі від початків до сучасного періоду. Вихідною точкою в дослідженні є визначення апокаліптичної теми. Автор також наводить ілюстративні приклади з художніх творів письменників (Д. Ілич, Л. Комарчич, Б. Пекич, І. Ивані, І. Бакич).
Ключові слова: апокаліпсис, сербська наукова фантастика, катастрофа, історія, Д.Й. Ілич, Л. Комарчич, Б. Пекич, І. Івані, І. Бакич.
В тексте определены основные свойства тематизации апокалипсиса у некоторых выдающихся авторов научно-фантастического направления в сербской литературе от начал до современного периода. Исходной точкой в исследовании является определение апокалиптической темы и приводятся иллюстративные примеры из произведений авторов (Д.Й. Илич, Л. Комарчич, Б. Пекич, И. Ивани, И. Бакич).
Ключевые слова: апокалипсис, сербская научная фантастика, катастрофа, история, Д.Й. Илич, Л. Комарчич, Б. Пекич, И. Ивани, И. Бакич.
The article highlights main characteristics of thematization of Apocalypse in several most important representatives of Serbian science fiction over all the period of its existence. The author starts with giving a working definition of apocalyptic theme / genre, then illustrates his point with examples from the works of fiction of D.J. Ilić, L. Komarčić, B. Pekić, I. Ivanyi, and I. Bakić.
Key words: Apocalypse, Serbian science fiction, catastrophe, history, D.J. Ilić, L. Komarčić, B. Pekić, I. Ivanyi, I. Bakić.
Олена Дзюба-Погребняк (Київ)
Війна і сон Тіта Строці
У статті розглядається антивоєнна творчість відомого хорватського драматурга, актора, режисера Т. Строцці. Аналізується його маловідомий твір “Розмова з душею Смійсяіти”, що належить до другої експресіоністської фази творчості митця. Саме цей сегмент його літературної спадщини, як і питання відображення травматичного досвіду Першої світової війни у творчості письменника, найменше привертав увагу дослідників.
Ключові слова: Т. Строцці, Перша світова війна, антивоєнна проза, оповідач.
В статье рассматривается антивоенное творчество известного хорватского драматурга, актера, режиссера Т. Строцци. Анализируется его малоизвестное произведение “Разговор с душой Смейсяиты”, принадлежащее к второй экспрессионистской фазе творчества художника. Именно этот сегмент его литературного наследия, как и вопросы отображения травматического опыта Первой мировой войны в творчестве писателя, меньше всего привлекали внимание исследователей.
Ключевые слова: Т. Строцци, Первая мировая война, антивоенная проза, рассказчик.
The author’s object of study is anti-war work of the famous Croatian playwright, actor, director T. Strozzi "A Conversation with the soul Smeysyaity", belonging to the second phase of the expressionist artist. This segment of its literary heritage, as well as issues of mapping the traumatic experience of the First World War, the writer, the least attracted the attention of researchers.
Key words: T. Strozzi, the First World War, anti-war prose, narrator.
Євген Шкуров, Деян Айдачич (Київ)
Світ богів та його руйнування у циклі Ю.Нікітіна “Троє з Лісу”
У статті досліджуються підвалини міфопоетики циклу фантастичних романів Юрія Нікітіна “Троє з Лісу”. Розглядаються особливості світу богів у циклі, а також авторське переосмислення легенд та міфів.
Ключові слова: фантастика, фентезі, міфопоетика, міф, Юрій Нікітін.
В статье исследуются основы мифопоэтики цикла фантастических романов Юрия Никитина “Трое из Леса”. Рассматриваются особенности мира богов, а также авторское переосмысление легенд и мифов.
Ключевые слова: фантастика, фэнтези, мифопоэтика, миф, Юрий Никитин.
In their article the authors investigate the foundations of mythopoetics of Yuri Nikitin’s science fiction novel series "Three of the Wood", identifying the specific features of gods’ world as depicted in this series, as well as Nikitin’s reinterpretation of legends and myths.
Key words: science fiction, fantasy, mythopoetics, myth, Yuri Nikitin.
Юлія Драгойлович (Белград)
Фантастика versus реальність в історіях двох винаходів (“Сонячна машина” В. Винниченка, “Хронос” Т. Антиповича)
І “Сонячну машину” В. Винниченка, і “Хронос” Т. Антиповича трактують неоднозначно: одні – як утопію, інші – як антиутопію. У статті пропонується погляд на це питання, виходячи із дослідження способів і результатів фантастичної модифікації певних аспектів письменницької реальності.
Ключові слова: фантастичне, реальне, екстраполяція, утопія, антиутопія.
И “Солнечная машина” В. Винниченка, и “Хронос” Т. Антиповича трактуются неоднозначно: одними – как утопии, другими – как антиутопии. В данной статье предлагается взгляд на этот вопрос, исходя из исследования способов и результатов фантастической модификации определенных аспектов реальности писателей.
Ключевые слова: фантастическое, реальное, экстраполяция, утопия, антиутопия.
In literary criticism, V. Vynnychenko’s novel The Sunny machine and T. Antipovich’s novel Chronos are both interpreted in a mutually exclusive way, either as utopia or as anti-utopia. The author suggests an approach to this issue that is based on investigating ways and results of fantastic modificationof certain aspects of writers’ reality.
Key words: the fantastic, the real, extrapolation, utopia, anti-utopia.
Сава Дам’янов (Новий Сад)
Антиутопічні початки модерної сербської фантастики
На думку автора, початки сербської фантастики пов’язані з модернізмом та посиленням місця науки в уявленнях про майбутні та інші світи в другій половині ХІХ ст. Порівнюючи часові рамки появи видатних творів світової наукової фантастики з сербськими творами, автор підкреслює їхню антиутопічну складову та представляє: п’єсу Драгутина Ілича Через мільйон років (1887), оповідання У XXI столітті Светолика Ранковича (1895) та SF роман Одна згасла зірка Лазара Комарчича (1902).
Ключові слова: сербська література ХІХ ст., наукова фантастика, антиутопія, модернізм.
Истоки сербской фантастики, по мнению автора, связаны с модернизмом и усилением места науки в представлениях о будущих и других мирах во второй половине 19 в. Сравнивая временные рамки появления известных произведений мировой научной фантастики с сербскими произведениями, автор подчеркивает антиутопическую составляющую и представляет: пьесу Драгутина Илича Спустя миллион лет (1887), рассказ В XXI веке Светолика Ранковича (1895) и SF роман Одна погасшая звезда Лазара Комарчича (1902).
Ключевые слова: сербская литература ХІХ в., научная фантастика, антиутопия, модернизм.
The author finds the origins of Serbian fantastical fiction to be related with modernism and increased role of science in the way the future and other worlds were conceived in the second half of the 19th c. Comparing the time period when outdstanding works of world science fiction appeared with that of their Serbian conterparts, the author emphasizes their anti-utopian nature, referring to Dragutin Ilić’s play Мillion years later (1887), Svetolik Ranković story In the XXI century (1895) and Lazar Komarcić’s SF novel One dead star (1902).
Key words: Serbian literature of the 19th century, science fiction, dystopia, modernism.
Александар Б. Недељковић (Крагујевац)
Српска утопија Ера блаженства Михаила Симића
Автор розглядає сербський утопічний роман Вік блаженства Михайла Сіміча, опублікований у 1988 році та порівнює його з двома англосаксонськими утопічними романами: Прекрасний новий світ (1932), Олдоса Хакслі й Червоний достаток (2010) Френсіса Спаффорда.
Ключові слова: наукова фантастика література, утопія, Михайло Сіміч, Вік блаженства, Олдос Хакслі, Френсіс Спаффорд, Іван Івані, кінострічка Втеча Логана.
Автор рассматривает сербский утопический роман Эра блаженства Михайла Симича, опубликованный в 1988 году и сравнивает его с двумя англосаксонскими утопическими романами О дивный новый мир (1932) Олдоса Хаксли и Страна изобилия (2010) Фрэнсиса Спаффорда.
Ключевые слова: научная фантастика литература, утопия, Михайло Симич, Эра блаженств, Олдос Хаксли, Фрэнсис Спаффорд, Иван Ивани, кинофильм Бегство Логана.
Analyzing the Serbian utopian novel The Age of Bliss by Mihailo Simić, (published in 1988), the author compares it with two Anglo-Saxon novels of the same genre, Brave New World (1932) by Aldous Huxley and Red Plenty (2010) by Francis Spufford.
Key words: science fiction literature, utopia, Mihailo Simić, The Age of Bliss, Aldous Huxley, Francis Spufford, Ivan Ivanji, movie Logan’s Run.
Олександр Михед (Київ)
Культурно-історична трансформація концепту “прозорості”: від антиутопії до реаліті-роману
Дане дослідження розкриває складові культурно-історичних трансформацій концепту “прозорості” у літературному та культурному контексті.
Ключові слова: прозорість, реаліті-роман, антиутопія.
Представленное исследование раскрывает составляющие элементы культурно-исторических трансформаций концепта “прозрачности” в литературном и культурном контексте.
Ключевые слова: прозрачность, реалити-роман, антиутопия.
The research is aimed at revealing elements of cultural and historical transformations of the transparency concept in literary and cultural context.
Key words: transparency, reality-novel, dystopia.
Ганна Улюра (Київ)
Когда фантастическая условность не противоречит установкам документальности: случай антиутопии (на материале “Дзюдо” Вячеслава Дурненкова)
Коли фантастична умовність не суперечить настановам документальності: випадок антиутопії (на матеріалі “Дзюдо” В’ячеслава Дурненкова). На матеріалі п’єси-антиутопії В’ячеслава Дурненкова “Дзюдо” у статті аналізуються особливості співвідношення установок російської Нової Драми, орієнтованої на принципи документальності та соціальності, з приматом у ній жанрів, спрямованих на подолання критеріїв стандартної фікціональності (антиутопія – серед них). Кореляція фантастичного, документального та сатиричного демонструє у цьому випадку максимально допустимі для форми та жанру антиутопії відношення спорідненості, аналогії та причини. Таке поєднання постає способом маніпулювати усталеними уявленнями про реальність, які Нова Драма водночас і стверджує, і заперечує.
Ключові слова: New writing, умовність, фантастика, антиутопія, документальність, сатира.
Когда фантастическая условность не противоречит установкам документальности: случай антиутопии (на материале "Дзюдо" Вячеслава Дурненкова). На материале пьесы-антиутопии Вячеслава Дурненкова "Дзюдо" в статье анализируются особенности соотношения установок российской Новой Драмы, ориентирующейся на принципы документальности и социальности, с приматом в ней жанров, направленных на преодоление критериев стандартной фикциональности (антиутопия – в их числе). Корреляция фантастического, документального и сатирического демонстрирует в этом случае максимально допустимые для формы и жанра антиутопии отношения родства, аналогии и причины. Это сочетание предстает способом манипулировать устоявшимися представлениями о реальности, которые Новая Драма одновременно и утверждает, и отрицает.
Ключевые слова: New writing, условность, фантастика, антиутопия, документальность, сатира.
The author analyzes, with the reference to the anti-utopian play “Judo” by Vyacheslav Durnenkov, the specific character of correlation between the documentary and social settings of Russian New Drama, on the one hand, and the primacy in it of genres overcoming criteria of standard fictionality, on the other, anti-utopia being one of these genres. In this play, the correlation of the fantastic, the documentary and the satiric demonstrates relationships of kinship, analogy and causality of a maximum degree possible for the form and genre of anti-utopia. This combination appears as means of manipulating well-established notions of reality, which New Drama simultaneously confirms and denies.
Key words: New writing, conventionality, fiction, anti-utopia, the documentary nature, satire.
Wacław Walecki (Kraków)
O powiesci Ignacego Krasickiego "Historia" w kontekscie slowianskiej fantastyki naukowo-historycznej. Dlaczego właśnie to dzieło Krasickiego tak szybko przetłumaczono na rosyjski?
Твір Ігнація Красицького Історія розділена на дві книги зі спогадами про історично-фантастичну подорож часом і простором був опублікований у 1779 р. польською мовою, а російською перекладена Григорієм Зєлницьким (1762–1828) і видана в Калузі 1794 р. Автор статті коментує особливості перекладу та інтенції появи цієї книги в Росії.
Ключові слова: Ігнаці Красицький, фантастична подорож, переклад російською мовою.
Произведение Игнация Красицкого История разделена на две книги с воспоминаниями об историко-фантастическом путешествии во времени и пространстве было опубликовано в 1779 г. на польском языке, а на русский переведена Григорием Зелницким (1762–1828) и выдана в Калуге в 1794 г. Автор статьи комментирует особенности перевода и интенции появления этой книги в России.
Ключевые слова: Игнаци Красицкий, фантастическое путешествие, перевод на русский язык.
Ignacy Krasicki’s History divided into two books telling the story about a historical and fantastic journey through time and space was published in Polish in 1779. Its Russian translation by Grigoriy Zyelnytski (1762–1828) came out in Kaluga in 1794. The article comments upon the peculiarities of this translation, attempts to explain why this book was published in Russian and suggests what purpose it could possibly serve.
Key words: Ignacy Krasicki, fantastic journey, Russian translation.
Paweł Wałowski (Zielona Góra)
Historia alternatywna z kryminałem w tle. Czyli o wzajemnym ‘podszczypywaniu’ się gatunków w powieści Piotra Bojarskiego „Kryptonim POSEN”
Автор розглядає роман Криптонім Posen про злочин у Познані наприкінці другої світової війнипольського журналіста Петра Боярського як гібридне переплетіння жанрів кримінального роману й альтернативної історії. Він аналізує закони фіктивного світу, питання відношень кримінального та альтерісторичного сюжетів, функцію кримінальної загадки у рамках альтернативної історії та альтерісторичної декорації.
Ключові слова: кримінальний роман, альтернативна історія, Петр Боярський.
Автор рассматривает роман Криптоним Posen о преступлении в Познани в конце Второй мировой войны польского журналиста Петра Боярского как гибридное переплетение жанров криминального романа и альтернативной истории. Он анализирует законы выдуманного мира, вопрос отношений криминального и альтеристорического сюжетов, функцию криминальной загадки в рамках альтернативной истории и альтеристорической декорации.
Ключевые слова: криминальный роман, альтернативная история, Петр Боярский.
The author’s object of study is Polish journalist Piotr Bojarski’s novel Cryptonym Posen about a crime committed in Poznan at the end of the Second World War. He considers the novel a hybrid combining features of the genres of criminal novel and alternative history. He also analyzes the laws governing the fictional world, relationships between criminal and alternative-historical plots and the function of criminal puzzle within alternative history and its scenery.
Key words: crime novel, alternative history, Piotr Bojarski.
Лидија Делић (Београд)
Могу Турски, и могу Мановски...
У статті аналізується роман сербської авторки М. Детелич Легенда про зникнення про таємничий окультний античний орден доркаси (homo universalis), який пережив катастрофу в Атлантиді. Розглядаються інтермедіальні та інтертекстуальні зв’язки прозового тексту та ідеї про переваги розумнішої і толерантнішої раси над homo sapiens у ситуації апокаліптичних загроз знищення світу.
Ключові слова: Атлантида, антика, міф, парабола, Реймон Кено, жанр, фольклор, Аурига, доркаси, homo universalis, знищення світу, апокаліпсис.
В статье анализируется роман сербской писательницы М. Детелич Легенда об исчезновении о таинственном оккультном античном ордене доркаси (homo universalis), который пережил катастрофу в Атлантиде. Рассматриваются интермедиальные и интертекстуальные связи прозаического текста и идеи о преимуществах разумной и более толерантной расы над homo sapiens в ситуации апокалиптических угроз уничтожения мира.
Ключевые слова: Атлантида, антика, миф, парабола, Реймон Кено, жанр, фольклор, Аурига, доркаси, homo universalis, уничтожение мира, апокалипсис.
The author analyzes the Serbian author M. Detelić’s novel Legend of the mysterious disappearance about the ancient occult Dorcas Order (homo universalis), which had survived the catastrophe of Atlantis. She discusses intermedial and intertextual relations of the prose text as well as ideas about the advantage of a more intelligent and tolerant race over homo sapiens in the apocalyptic situation threatening the world.
Key words: Atlantis, antiquity, myth, parable, Raymond Queneau, genre, folklore, Auriga, Dorcas, homo universalis, the destruction of the world, apocalypse.
Miranda Levanat-Peričić (Zadar)
Alternativna povijest i „povampirena prošlost” u suvremenom hrvatskom vampirskom romanu: Boris Dežulović, Christkind (2003) i Boris Perić, Vampir (2006)
Вампір – це сучасний міф, який, завдяки своїй протейській характеристиці, завжди може створити нові образи. Ця стаття починається з короткої згадки про вампірів у фантастиці (від Дракули Стокера до Хроніки вампірів Енн Райс), мета якої – проаналізувати зміни символічних значень літературних вампірів, показати різні теоретичні моделі, застосовані в інтерпретації вампіра у фантастиці. З цієї точки зору ми підходимо до двох сучасних хорватських романів з вампірами – Christkind Дежуловича (2003 рік) і Vampir Періча (2006). У романі Дежуловича оповідач намагається змінити проблематичний аспект історії, подорожуючи від сучасного Спліта до австрійського міста Ламбах, в 1897 році, а в романі Періча час у дорозі розгортається в протилежному напрямку, від глибокого міфологічного минулого до сучасності. В обох романах фігура вампіра функціонує як метафора, пов’язана з періодом Другої світової війни, як “нежить історії”.
Ключові слова: вампір, сучасний міф, фантастики, альтернативна історія, “нежить історії”.
Вампир – это современный миф, который, благодаря своей протейской характеристики, всегда может создать новые образы. Эта статья начинается с краткого упоминания о вампирах в фантастике (от Дракула Стокера до Хроники вампиров Энн Райс), цель которой – проанализировать изменения символического значения литературных вампиров, показать различные теоретические модели, примененные в интерпретации вампиров в фантастике. С этой точки зрения мы подходим к двум современным хорватским романам с вампирами – Christkind Дежуловича (2003 год) и Vampir Перича (2006). В романе Дежуловича рассказчик пытается изменить проблематичный аспект истории, путешествуя от современного Сплита до австрийского города Ламбах, в 1897 году, а в романе Перича время в пути разворачивается в противоположном направлении, от глубокого мифологического прошлого до современности. В обоих романах фигура вампира функционирует как метафора, связанная с периодом Второй мировой войны, как “нежить истории”.
Ключевые слова: вампир, современный миф, альтернативная история, “насморк истории”.
Vampire is a modern myth which, due to its protean character, can always generate new images. The author starts with a brief reference to vampire fiction works (from Stoker’s Drakula to Anne Rice’s The Vampire Chronicles), analyzing changes in symbolic meaning associated with literary vampires, and showing various theoretical models used to interpret vampire as featuring in fantastic literature. Then she discusses in that perspective two contemporary Croatian novels dealing with vampires, Dežulović’s Christkind (2003) and Perić’s Vampir (2006). In the former, the narrator tries to change the problematic aspect of history by travelling from modern Split to Austrian city Lambach of the year 1897, and in the latter, the travel in time moves in the opposite direction, from the distant mythological past to the modern city of Zagreb. In both novels, the figure of the vampire functions as a metaphor related with the period of The Second World War, as a "undead of history".
Key words: vampire fiction, alternative history, "undead of history".
Михайло Назаренко (Киев)
Альтернативная история как возможный мир
У статті розглядається жанр альтернативної історії з точки зору теорії можливих світів. Показано перспективи аналізу і класифікації творів, що належать до цього жанру.
Ключові слова: альтернативна історія, можливі світи.
В статье рассматривается жанр альтернативной истории с точки зрения теории возможных миров. Показаны перспективы анализа и классификации произведений, относящихся к этому жанру.
Ключевые слова: альтернативная история, возможные миры.
The paper touches upon the alternate history genre as considered from the viewpoint of the possible worlds theory, demonstrating perspectives of the analysis and classification of alternative history works.
Key words: alternative history, possible worlds.
Andrzej Polak (Katowice)
Fantastyka społeczna Aleksandra Kabakowa. Невозвращенец (1988)
У статті представлено і проаналізовано роман Неповерненець (1988) російського письменника Олександра Кабакова, у якому передано почуття кризи реформ перебудови та профетично передбачено близький розпад держави. Автор статті розглядає змішані жанрові риси твору як літературної антиутопії, альтернативної історії та соціальної фантастики.
Ключові слова: альтернативна історія, соціальна фантастика, перебудова, антиутопія.
В статье представлен и проанализирован роман Невозвращенец (1988) русского писателя Александра Кабакова, в котором передано чувство кризиса реформ перестройки, и профетически предсказан близкий распад государства. Автор рассматривает смешанные жанровые черты произведения как литературной антиутопии, альтернативной истории и социальной фантастики.
Ключевые слова: альтернативная история, социальная фантастика, перестройка, антиутопия.
This author presents and analyzes the novel Nevozvrashchenets (1988) by the Russian writer Alexander Kabakov which conveys the feeling of crisis of perestrojka reforms and prophetically envisions an imminent collapse of the state. He considers mixed genre features of this novel as a work of dystopian, alternate history and social science fiction.
Key words: alternate history, social fiction, perestrojka, dystopia.
Тијана Тропин (Београд)
Фантазије о моћи: алтернативна историја у делу Горана Скробоње Човек који је убио Теслу
Ця робота присвячена порівнянню первісної та уявленої історії сюжету в альтернативній історії. Перехресні точки в романі серба Горана Скробоні Людина, яка вбила Теслу – битва біля Аустерліца, перша світова війна не відбулася, а Сербія, у який живе Тесла, є багатою і сильною державою.
Ключові слова: альтернативна історія, Горан Скробоня, Людина, яка вбила Теслу, сербська наукова фантастика, історія й література.
Эта работа посвящена сравнению первоначальной и вымышленной истории сюжета в альтернативной истории. Перекрестные точки в романе серба Горана Скробони Человек, который убил Теслу – битва у Аустерлица, не было первой мировой войны, а Сербия, в который живет Тесла, – богатое и сильное государство.
Ключевые слова: альтернативная история, Горан Скробоня, Человек, который убил Теслу, сербская научная фантастика, история и литература.
The paper’s subject matter is comparison between the original and imagined history of the plot in alternate history. The cross points in the Serbian author Goran Skrobonya’s novel Čovek koji je ubio Teslu (“Мan who killed Tesla”) are the Battle of Austerlitz, a World War II that did not take place, and a Serbia where Tesla lives and which is a prosperous and powerful country.
Key words: alternate history, Goran Skrobonya, Čovek koji je ubio Teslu, Serbian science fiction, history and literature.
Дејан Ајдачић (Београд – Кијев)
Демони и снови у словенској ониричкој фантастици 19. века
У статті проаналізовано зв’язки снів і демонів у слов’янських літературах XIX ст. Автор систематизує літературні зображення за типам зв’язків сну та дійсності: сон і стан неспання виключають один одного; сон і дійсність пов’язані; сон і дійсність алегорично пов’язані; сон і дійсність (у мареннях або кошмарах) нерозривно пов’язані.
Ключові слова: сон, онірична фантастика, міфологія, демони, ворожіння, боротьба з демоном, кошмар, слов’янська література, XIX століття.
В статье проанализирована связь снов и демонов в славянских литературах XIX в. Автор систематизирует литературные изображения по типам связей сна и яви: сон и пробужденное состояние исключают друг друга; сон и явь связаны; сон и явь связаны аллегорией; сон и явь (в мечтаниях или кошмарах) неразрывно связаны.
Ключевые слова: сон, онирическая фантастика, мифология, демоны, гадание, борьба с демоном, кошмар, литература, XIX век.
The author discusses relations between dreams and demons as represented in the works of the 19th century Slavic literatures. He systematizes literary images according to the following types of relations between dream and wakefulness: dream and wakefulness are mutually exclusive; dream and wakefulness are interrelated; dream and wakefulness are allegorically related; dream and wakefulness are intrinsically related and intertwined.
Key words: dream, oneiric fiction, mythology, demons, fortune-telling, fight against demon, nightmare, literature, the 19th century.
Мар’яна Климець (Львів)
Оніричний дискурс у хорватському фантастичному оповіданні (на прикладі творів А.Г. Матоша та А. Цесареца)
У статті на прикладі творів відомих хорватських письменників А.Г. Матоша та А. Цесареца аналізуються особливості функціонування сновидних картин у художньому тексті, досліджується типологія сновидіння, встановлюється архетипна основа сну персонажа.
Ключові слова: оніричне, архетип, модернізм, авангардизм, літературна фантастика, А.Г. Матош, А. Цесарец.
В статье на примере произведений известных хорватских писателей А.Г. Матоша и А. Цесареца анализируются особенности функционирования картин сновидений в тексте, исследуется типология сновидения, устанавливается архетипная основа сна персонажа.
Ключевые слова: онирическое, архетип, модернизм, авангардизм, литературная фантастика, А.Г. Матош, А. Цесарец.
The author analyses, with reference to the wokrs of the well-known Croatian authors A. G. Matoš and A. Cesarec, the specifics of dream pictures functioning in fiction. He aslo discusses dream typology and establishes the archetypal foundation of literary characters’ dreams.
Key words: the oneiric, archetype, modernism, avant-garde, fantasy fiction, A.G. Matoš, A. Cesarec.
Дмитрий Нечаенко (Москва)
“Мёртвые души” как роман-сон
В данной статье поэма Н.В. Гоголя “Мёртвые души” рассматривается как “роман-сон”. Это тема не исследованная в литературоведении. Главное внимание уделено анализу онирической поэтики писателя, которая тесно связана с его биографией, с греческой мифологией и европейской философией.
Ключевые слова: жанр литературного сна, мифопоэтика сновидений, философская концепция “жизнь есть сон”.
У цій статті поема М.В.Гоголя “Мертві душі” розглядається як “роман-сон”. Це тема не досліджена в літературознавстві. Головну увагу приділено аналізу оніричної поетики письменника, яка тісно пов’язана з його біографією, з грецької міфологією та європейської філософією.
Ключові слова: жанр літературного сну, міфопоетика сновидінь, філософська концепція “життя є сон”.
The author, for the first time in Gogol studies, regards N. Gogol’s prosaic poem “Dead Souls” as a “dream-novel”. His analysis focuses upon the writer’s oneiric poetics which is closely related with his biography as well as with Greek mythology and European philosophy.
Key words: literary dream genre, mythopoetics of dreams, “life is a dream” philosophical conception.
Katarzyna Bocian (Kraków)
Jak opowiedzieć ten błękit we mnie? Fantastyczna inwolwerencja w powieści Jacka Dukaja Extensa
У романі Extensa (2002) поляка Яцека Дукая головний герой із допомогою Безіменних втрачає власне тіло, а його розум розширюється до космічних розмірів, так що його свідомість стає “космічним я”. Авторка розглядає фізичний, філософський, психологічний і літературний аспекти цієї метаморфози ідентичності, зміни свідомості, зміни відчуття часу та простору.
Ключові слова: Яцек Дукай, метаморфоза, ідентичність, тіло, розширення особистості, космічне я.
В романе Extensa (2002) поляка Яцека Дукая герой с помощью Безыменных теряет собственное тело, а его ум расширяется до космических размеров, так что его сознание становится “космическим я”. Автор рассматривает физический, философский, психологический и литературный аспекты этой метаморфозы идентичности, изменения сознания, изменения ощущения времени и пространства.
Ключевые слова: Яцек Дукай, метаморфоза, идентичность, тело, расширение личности, космическое я.
In the novel Extensa (2002) by the Polish author Jacek Dukaj, its protagonist, with the help of “the Nameless”, loses his own body, whereas his mind expands to cosmic dimensions thus becoming "space ego". The author examines physical, philosophical, psychological and literary aspects of such a metamorphosis of identity, change of consciousness, and change of the sense of time and space.
Key words: Jacek Dukaj, metamorphosis, identity, body, individuality expansion, space ego.
Соломія Вівчар (Львів)
Елементи горору як вкраплення жанрової літератури у фантастичній прозі Горана Трибусона
У статті досліджуються елементи горору, наявні у фантастичній постмодерній прозі хорватського письменника Горана Трибусона. Його оповідання є постмодерним експериментом з гібридизації і жанрів і введення у постмодерний текст елементів жанрової літератури.
Ключові слова: Горан Трибусон, фантастичне оповідання, постмодерн, жанрова література, горор.
В статье исследуются элементы хоррора, присутствующие в фантастической постмодерной прозе хорватского писателя Горана Трибусона. Его рассказы являются постмодерным экспериментом гибридизации и жанров и введения в постмодерный текст элементов жанровой литературы.
Ключевые слова: Горан Трибусон, фантастический рассказ, постмодерн, жанровая литература, хоррор.
The article deals with elements of horror found in postmodern fantastic prose of Croatian writer Goran Trybuson. His prose is a postmodern experiment in genres hybridization and introduction of popular literature elements in postmodern text.
Key words: Goran Tribuson, fantastic short story, postmodern, popular literature, horror.
Bernadetta Żynis (Słupsk)
Anioł – ślady (nie)obecności…
У статті розглядаються світоглядні та теологічні аспекти віри в янголів при десакралізації теологічної ієрархії істот. Автор аналізує твори чеського письменника Міхала Вівега та його літературні образи “янголів доброї смерті”, які не пам’ятають Бога, не мають з ним контакту, навіть не дуже вірять в його існування. Янголи Вівега все ж таки, на думку автора, сугерують переконання щодо дихотомії дух – матерія, а також підтверджують важливість для сучасної людини архетипів та архаїчної символіки.
Ключові слова: янгол, янголологія, Міхал Вівег, релігія, криптотеологія.
В статье рассматриваются мировоззренческие и теологические аспекты веры в ангелов при десакрализации теологической иерархии существ. Автор анализирует произведения чешского писателя Михала Вивега и его литературные образы “ангелов доброй смерти”, которые не помнят Бога, не имеют с ним контакт, даже не особо верят в его существование. Ангелы Вивега все таки, по мнению автора, сугерируют убеждения о дихотомии дух – материя, а также подтверждают важность архетипов и архаической символики для современного человека.
Ключевые слова: ангел, ангелология, Михал Вивег, религия, криптотеология.
The article focuses on philosophical and theological aspects of the faith in angels under the conditions of desacralization of the theological hierarchy of beings. The author analyzes the works of the Czech writer Michal Viewegh and his characters of "the angels of good death" that do not remember God, do not have any contacts with him, and even do not really believe in His existence. Yet Viewegh’s angels, in the author’s opinion, lead to the belief in the dichotomy spirit – matter, and confirm the importance of archetypes and archaic symbolism for modern man.
Key words: angel, angelology, Michal Viewegh, religion, criptotheology.
Алла Татаренко (Львів)
Сербська літературна фантастика постмодерної доби (штрихи до портрета літературного явища)
У статті досліджуються окремі аспекти сербської постмодерністської фантастики, пов’язані з відмовою від логоцентризму і деміметизацією художньої літератури. Особлива увага приділяється наслідкам конституювання “третьої реальності”: поряд з реальністю яви і оніричною реальністю постмодерністи звертаються до реальності літературного тексту. Розглядаються показові приклади постмодерністської фантастики простору, фантастики часу, фантастики образів і фантастизації образу автора у сербській постмодерністській літературі.
Ключові слова: постмодерністська фантастика, деміметизація, онірична фантастика, концепції часу, образ автора.
В статье исследуются некоторые аспекты сербской постмодернистской фантастической литературы, связанные с отказом от логоцентризма и демиметизацией художественной литературы. Особое внимание уделяется последствиям конституирования “третьей реальности”: наряду с реальностью яви и онирической реальностью постмодернисты обращаются к реальности литературного текста. Рассматриваются показательные примеры постмодернистской фантастики пространства, фантастики времени, фантастики образов и фантастизации образа автора в сербской постмодернистской литературе.
Ключевые слова: постмодернистская фантастика, демиметизация, онирическая фантастика, концепция времени, образ автора.
The author discusses some of those aspects of the Serbian postmodern phantastic literature that are connected with the rebuttal of logocentrism and the demimetization of literature. She gives a special attention to the corollaries of the establishing of “the third reality”: besides the objective and oneiric realities postmodernists appeal to the reality of literary text. She also analyses typical examples of postmodern fantastic presentation of time and space as well as of fantastic images (including the fantastic presentation of narrator) in the Serbian postmodern literature.
Key words: postmodern phantastikē, demimetization, oneiric phantastikē, conception of time, image of narrator.
Світлана Олійник (Київ)
Тема контакту у фантастиці Олеся Бердника
У статті висвітлені особливості реалізації контакту у ксенофантастиці Олеся Бердника. Автор аналізує сценарії Контакту, представлені у доробку письменника, крізь призму історичних та культурних обставин другої половини ХХ століття. Доведено, що український фантаст у своїх творах наголошував на можливості, навіть необхідності Контакту.
Ключові слова: контакт, наукова фантастика, ксенофантастика, палеоконтакт, Інший.
В статье рассматриваются особенности реализации контакта в ксенофантастике Олеся Бердника. Автор анализирует сценарии Контакта, представленные в произведениях писателя, через призму исторической и культурной ситуации второй половины ХХ века. Доказано, что украинский фантаст в своих работах подчеркивал возможность, даже необходимость Контакта.
Ключевые слова: контакт, научная фантастика, ксенофантастика, палеоконтакт, Другой.
The author discusses the ways in which the Contact is established in Oles’ Berdnyk’s xeno science fiction. The author analyzes scenarios of Contact found in Berdnyk’s works from the viewpoint of the historical and cultural realities of the second half of the 20th century, demonstrating that Berdnyk emphasized the possibility and even necessity of the Contact.
Key words: contact, science fiction, xeno science fiction, paleo contact, the alien.
Вяра Малджиева (Торун)
Словообразувателните неологизми в научно-фантастичните текстове като проблем на превода (на основата на семантичен модел за словообразувателна съпоставка)
Метою цієї роботи є презентація можливості застосування основних принципів і результатів порівняльного дослідження семантико-словотвірного моделювання проблем, пов’язаних з перекладом словотвірних неологізмів в тексті наукової фантастики. П. 1 охоплює функції словотворення неологізмів в науковій фантастиці. П. 2 коротко представляє семантично орієнтовані моделі словотвірного порівняння між мовами. В П. 3, в основі представленої моделі лежить ряд кроків що передбачають розкладання словотворного неологізму оригіналу і його реконструкцію мовою перекладу.
Ключові слова: неологізм, словотвір, наукова фантастика, переклад.
Целью настоящей работы является презентация возможности применения основных принципов и результатов сравнительного семантико-словообразовательного исследования моделирования проблем, связанных с переводом словообразовательных неологизмов в тексте научной фантастики. П. 1 охватывает функции словообразования неологизмов в научной фантастике. П. 2 кратко представлены семантически ориентированные модели словообразовательного сравнения между языками. В П. 3, в основе представленной модели лежит ряд шагов, которые предусматривают декомпозицию словообразовательного неологизма оригинала и его реконструкцию языком перевода.
Ключевые слова: неологизм, словообразование, научная фантастика, перевод.
The author’s goal is to show how the basic principles and results of semantically based comparative word-formation research can be applied to the modeling of problems related to the translation of word-formative neologisms occurring in science fiction. She begins with elucidating the functions of these neologisms in science fiction texts. Then she gives a brief account of semantically oriented model for word-formation comparison of languages. Lastly, she demonstrates that at the basis of such model there is a set of operational aimed at the decomposition of the original word-formative neologism and its reconstruction by the use of means found in the target language.
Key words: neologism, word-formation, science fiction, translation.
Вероніка Ярмак (Київ)
Стилістичні особливості дискурсу сучасної сербської художньої фантастики: часові координати й колористика в романі Горана Петровича “Облога церкви Святога Спаса”
У статті аналізується стилістична вага претеритальних форм сербського дієслова як засобів експліцитного вираження символіки часових координат, притаманних постмодерністській парадигмі сприйняття світу, а також амбівалентність сприйняття найменувань кольорів, яка накладається на багатовимірність символіки часу.
Ключові слова: аорист, імперфект, плюсквамперфект, перфект без допоміжного дієслова, перфект, часові координати, колористика.
В статье анализируется стилистическая значимость претеритальных форм сербского глагола як средств эксплицитного выражения символики временных координат, присущих постмодернистской парадигме восприятия мира, а также амбивалентность восприятия цветонаименований, которая наслаивается на многомерность символики времени.
Ключевые слова: аорист, имперфект, плюсквамперфект, перфект без вспомогательного глагола, перфект, временные координаты, колористика.
The article deals with the stylistic functions of the Serbian preterit verb forms as means of the explicit expression of the symbolism of temporal co-ordinates characteristic of the postmodernist paradigm of perceiving the world. Also discussed is the ambivalence of perception of colour names, which is superimposed on the multidimensionality of temporal symbolism.
Key words: aorist, imperfect tense, past perfect tense, perfect tense without auxiliary verb, perfect tense, temporal coordinates, colour representations.
Датум последње измене: 2012-11-07 14:31:44
