Деян Айдачич, Юлія Білоног

Передмова

"Короткий українсько-сербський словник сполучуваності слів. Навчальний словник"

Київ 2005

В умовах пожвавлення сучасних міжнародних зв'язків у сфері науки та культури інтенсифікуються й процеси міжмовної комунікації. Передача інформації з одного мовного простору в інший має здійснюватися шляхом адекватного перекладу. Велику роль у забезпеченні такої адекватності традиційно відіграють словники, а також різні науково-популярні довідкові видання, що полегшують засвоєння граматичних, синтаксичних, морфологічних, лексико-термінологічних та інших ресурсів іноземної мови. Усім, хто прагне вивчити сербську мову в Україні, дуже не вистачає словників. В умовах відсутності українсько-сербського перекладного словника дедалі актуальнішою стає потреба у розробці навчальних видань, спрямованих на виявлення специфіки граматичних можливостей двох мов в аспекті адекватного перекладу сталих (передусім фразеологізованих) словосполучень, при чому зазвичай виникає багато труднощів. Саме така потреба й спричинила появу “Короткого українсько-сербського словника сполучуваності слів”.

Підґрунтям для створення даної публікації була сучасна фахова література. Висловлюємо щиру подяку Л.І. Даниленко та О.Л. Паламарчук за люб'язний дозвіл скористатися у якості зразка для нашої публікації їхнім посібником “Перекладаємо чеською. Українсько-чеські прийменникові і безприйменникові конструкції” (2001).

У цьому виданні вміщено вибіркові, часто вживані форми сполучуваності слів у сербській та українській мовах, які викликають труднощі у рецептивно-перекладацькій практиці. Лексикографічний характер подання такого матеріалу дає користувачам даного словника можливість порівнювати включені до його складу синтагматичні форми і, зважаючи на їх подібність чи відміність у двох мовах, вживати правильно, відповідно до синтаксичних можливостей певної мови. Пропоноване нами видання є навчальним словником, тобто лексикографічною працею, яка сприятиме підвищенню ефективності й оптимізації навчального процесу. “Короткий українсько-сербський словник сполучуваності слів”, перш за все, розрахований на оглядове й легке засвоєння мовних конструкцій у процесі вивчення або викладання мови і призначений для українських студентів-сербістів, українців, які вивчають сербську мову, а також може стати в нагоді й сербам, що бажають удосконалити свій рівень володіння українською мовою.

При укладанні словника основну увагу було зосереджено на виразах, у яких в одній мові вживається прийменик, а в іншій – мають місце безприйменникові конструкції, на виразах, що в різних мовах різняться за прийменниково-відмінковими формами, а також на виразах, які в одній мові представлені конструкціями з прийменником, а в іншій – з дієприкметником і т.д.

Структура словникової статті складається зі слова українською мовою, перекладу його на сербську мову, виразів україською мовою і адекватних їм виразів сербською мовою. Граматичний рід сербських та українських іменників іноді відрізняється, на що ми вказуємо в словнику, подаючи в таких випадках граматичну категорію роду сербських слів та знак #. Прикметники подано у формі однини чоловічого роду. Дієслова представлені інфінітивом. Спочатку подається форма недоконаного, а після неї – доконаного виду. Прийменники й відмінкові форми українською мовою виділено курсивом. Слово в дужках означає альтернативний варіант. У квадратних дужках наводиться альтернативний прийменник (який може використовуватися замість іншого прийменника чи безприйменникової конструкції). Якщо в сербській частині наводиться скорочення “+ инф.”, слід пам'ятати про те, що в сербській мові паралельно з інфінітивними конструкціями використовуються сполучення “да + особова форма дієслова у теперішньому часі”, яке є більш уживаним, ніж власне інфінітивна конструкція.

Словник містить 1791 одиницю.

Література та джерела

Spiwak O. Jurkowski M. Ukrainsko-polski slownik syntaktyczny. – Warszawa: Tyrsa, 2003. – 341 s.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.: ВТФ Перун, 2002. – 1440 с.

Головащук С.І. Російсько-український словник сталих словосполучень. – К.: Наукова думка, 2001. – 640 с.

Даниленко Л.І., Паламарчук О.Л. Перекладаємо чеською. Українсько-чеські прийменникові і безприйменникові конструкції. Навч. посібник. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. – 50с.

Петровић В., Дудић К. Речник глагола са граматичким и лексичким допунама. – Београд: Завод за уџбенике и наставна средства, Нови Сад: Завод за издавање уџбеника, 1989. – 124 с.

Попова М. Кратък валентен речник на глаголите в съвременния български книжовен език. – София: Издателство на Българска академия на науките, 1987. – 544 с.

Симић Р., Јовановић Ј. Српска синтакса. – У 4 књ. – Београд, 2002.

Кратки украјинско-српски речник слагања речи. Навчальний словник / Дејан Ајдачић, Јулија Билоног. - Кијев, 2005. - 126 с.

Рецензенти : О.Л. Паламарчук, кандидат філол. наук; В.В. Чумак, кандидат філол. наук; Л.В. Непоп, кандидат філол. наук