:: Насловна
:: Аутори
:: Језик ::
Фолклор ::
Историја ::
Уметност ::
Преводи ::
O Украјини ::
 

Олена Дзюба

Українська культура в Бєлграді

уперше в історії украінсько-сербських відносин в Бєлграді проходили дні української культури - з 21 квітня по 14 травня

Літературна Україна, 1. червня 2000, с. 2.

Цей резонансний у культурному житті Югославії захід відбувся завдяки зусиллям Етнографічного музею в Бєлграді та Етнографічного музею Інституту народознавства НАН України, а насамперед - Товариства Сербія-Україна в столиці Югославії і доцента Бєлградського університету Людмили Попович, яка очолює це товариство і робить багато для ознайомлення югославської громадськості з українською культурою, щиро вболіває за пропагування нашої культури за кордоном.

Дні відкрилися прес-конференцією за участю журналістів усіх центральних видань столиці. Про відкриття Днів культури та їхню програму написали провідні газети. У перший день відбувся круглий стіл на тему "Традиція і перспектива розвитку української національної ідеї в культурно-історичному контексті", на якій виступили відомі науковці Степан Павлюк, директор Інституту етнології НАН України, югославський академік Петар Влахович, професори Дрляча, Костич та доцент Людмила Попович, яка присвятила свій виступ українській національній ідеї в художній літературі. Матеріали круглого столу будуть видані окремою книгою. Бєлградці мали змогу подивитися фільми Л.Осики "Кам'яний хрест", "Захар Беркут", "Посвята", "Поет і княжна", документальний фільм "Святкування Воскресіння Христового в Україні".

На літературному вечорі провідні югославські науковці прочитали ряд лекцій - академік Петар Влахович висвітлив тему "Про деякі етнічні риси українців", професор з Нового Саду Юліан Тамаш - "Українська література між Сходом і Заходом", академік Дінко Давидов "Українсько-сербські художні зв'язки доби бароко", професор Бєлградського університету Міодраг Сібінович "Українська ліра в сербській перекладній літературі". У виконанні артиста Івана Ягодича звучали вірші з антології української поезії, яка незабаром з'явиться друком у Бєлграді (до речі, упорядники та перекладачі антології - Людмила Попович та Міодраг Сібінович).

Оскільки дні проходили під час святкування Воскресіння Христового, з цієї нагоди в Етнографічному музеї Бєлграда відкрилася виставка "Українська писанка" із колекції Львівського етнографічного музею, яка викликала велике зацікавлення громадськості - на відкриття прибуло близько 500 гостей. Крім того, відбувся круглий стіл "Символіка писанки", на якому, зокрема, доповіді виголосили пані Марія Пігуляк, автор виставки, о. Роман Мизь, український священик з Нового Саду. Проведено урок з техніки розпису писанок. Виставка експонувалася й у Новім Саді.

У заходах Днів культури відбувся концерт духовної музики наивідомішого югославського смичкового квартету Белотті. До речі, музиканти цього колективу шкодували, що в Югославії майже немає партитур української музики. Перед слухачами також виступив зведений український хор із Воєводини. Бєлградські шанувальники кінематографа мали унікальну можливість побачити кіношедеври О. Довженка - "Іван", "Земля", "Щорс", "Арсенал", "Звенигора", а також фільм "Поему про море", документальний фільм "Олександр Довженко". З цієї нагоди було проведено круглий стіл, у якому взяли участь професор Югославської кіноакадемії Петар Любоєв, кінокритик Душан Денджарскі, директор Архіву югославської кінотеки Стеван Йовічіч, режисер Бода Маркович, Міодраг Сібінович і пані Людмила Попович. Спеціально для цієї нагоди підготовлено перший у світі тримовний (сербсько-українсько-англійський) СD "Олександр Довженко", презентація якого відбулася після круглого столу.

Цього року на філологічному факультеті Бєлградського університету відкрито кафедру української мови та літератури (викладання української мови як другої слов'янської мови велося з 1991-1992 навчального року), яку очолила доктор філологічних наук Людмила Попович.

Хочеться щиро подякувати бєлградському Товариству та його голові Людмилі Попович за справді величезні зусилля, яких вони доклали, аби українська культура була гідно представлена в югославській столиці.


 

Projekat Rastko
Projekat Rastko Budimpesta Sentandreja
Projekat Rastko - Rumunija
Projekat Rastko - Boka
Projekat Rastko Gracanica Pec
Projekat Rastko Cetinje
Projekat Rastko Luzica
Projekat Rastko Skadar
Projekat Rastko Bugarska
Projekat Rastko Banja Luka

 

 

 

 

// Аутори / Језик / Фолклор / Историја / Уметност / Преводи / O Украјини //
[ Пројекат Растко - Кијев- Лавов| Контакт | Пројекат Растко - Београд ]
©1997-2006. Пројекат Растко и носиоци појединачних ауторских права.